Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Просимо надати роз'яснення на таке питання.На початку року було проведено переговорну процедуру закупівлі енергії електричної на річну суму закупівлі яка становить 1 950 000грн. Але з набуттям чинності Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017, та як надано роз'яснення у листі НКРЕКП от 17.10.2017 № 10835/13.1/7-17 нам необхідно заключати два договору на постачання та розподіл енергії електричної.Наші дії? Розірвати договір який було заключено по переговорній процедурі закупівлі,і якщо сума яка залишилась після розірвання договору перевищить 200 тисяч грн., проводити відкриті торги? А якщо не перевищить, чи можливо заключити два прямі договори. Просимо надати відповідь, чи вважаються сума яка залишилась після розторгнення договору у такій ситуації зекономленими коштами чи ні? Дякуємо.

Відповідь

13.04.2017

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

6597 / 6316

Добрий день. Прошу надати мені консультацію з наступного питання. Ми проводимо відкриті торги, не міжнародні. Очікувана вартість закупівлі 1500тис.грн. Закупівля послуг з прибирання доріг. Критерій оцінки - ціна 100%. В торгах приймали участь тільки 2 учасника, пройшов аукціон, було визначено системою учасника з найменшою ціновою пропозицію, який своєчасно загрузив в систему всі необхідні дакументи. Другий учасник не додав до пропозиції жодного документу з тих, що вимагав замовник в тендерній документації, в тому числі не надав електронну банківську гарантію забезпечення тендерної пропозиції. Ми розглянули пропозицію з найменшою ціною, прийняли рішення про визначення переможця. Після цього нам прийшов лист від Аудітслужби "до відома", в якому надано роз'яснення, що пропозиція другого учасника, який не додав необхідні документи не може вважатись пропозицією в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" з причини відсутності в її складі документів,передбачених тендерною документацією, тому замовник в цьому випадку повинен відмінити торги на підставі п.4 ч.1 ст.30 Закону "подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій". Питання: шо має робити в такій ситуації замовник та якими правовими положеннями слід керуватись за вказаних обставин? Дякую за допомогу.

Відповідь

17.01.2017

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

6595 / 6388

Доброго дня! На наш тендер (UA-2017-01-15-000027-a) щодо закупівлі газу. Було поставлено запитання: "Відповідно до ТД учасник повинен мати ліцензію на постачання природного газу. Питання ліцензування господарської діяльності з постачання природного газу регулюється статтею 9 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 року № 329-VIII та статтею 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» № 222-VIII від 02.03.2015 в чинній редакції від 26.11.2016 року. Зокрема законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» скасовано такі види ліцензійної діяльності як - постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим та нерегульованим тарифом. У частині 2 статті 8 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» передбачено, що у разі скасування ліцензування виду господарської діяльності орган ліцензування втрачає повноваження органу ліцензування, а ліцензії, видані на здійснення цього виду діяльності, вважаються недійсними. На сьогоднішній день постачальники природного газу мають два види ліцензій за регульованим та нерегульованим тарифом. Виходячи з норм законодавства викладених вище дані ліцензії не є дійсними, з чим згодна НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ. Так в листі № 5930/16.3.2/7-16 від 13.06.2016 опублікованому на своєму офіційному сайті 23.06.2016 НКРЕ КП посилаючись на Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» повідомляє, про те що на підставі статті 8 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» видані раніше ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом вважаються недійсними, а НКРЕКП позбавлена повноважень здійснювати ліцензування діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом. Враховуючи вищенаведене, чи буде допущений до оцінки учасник, який не має відповідної ліцензії щодо постачання природного газу?". Прошу проконсультувати чи можимо ми допустити учасника без ліцензії на постачання газу до оцінки. Дякую. Чекатиму відповіді.

Відповідь

Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас повідомляємо, що інформація щодо закупівлі природного газу міститься у листі від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel

При цьому відповідно до пункту 3 Положення про Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, основними завданнями зазначеної Національної комісії (НКРЕКП) є, зокрема державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів.

18.08.2017

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

6594 / 6428

Доброго дня! Прошу надати відповіді на питання, які виникають в контексті застосування п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону України “Про публічні закупівлі”: 1) Чи має право підписувати тендерну пропозицію від імені учасника - юридичної особи представник – фізична особа, яка діє за довіреністю і НЕ перебуває у трудових відносинах з учасником (не займає жодної посади)? 2) Чи має право підписувати тендерну від імені учасника - юридичної особи її працівник, який перебуває у трудових відносинах з учасником, але НЕ займає посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

При цьому відповідно до пункту п’ятого частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.

Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 62 Господарського кодексу України підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов'язки.

Крім того, статтею 65 Господарського кодексу України визначено, що, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Разом з тим, питання представництва регулюється Главою 17 Цивільного кодексу України.

Таким чином, у разі якщо юридична особа є учасником процедури закупівлі, така особа має дотримуватись вимог Закону з урахуванням законодавства в цілому.

12.12.2017

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

6591 / 6428

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті. Просимо роз’яснити у який спосіб необхідно надати передбачені вище документи (через електронну систему закупівель чи у паперовому вигляді) у випадку якщо в тендерній документації відсутні будь-які вимоги щодо порядку їх надання?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2