Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
12.07.2022
Запитання      Тема: Інше
Державна установа «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» принагідно засвідчує Вам свою повагу та звертається з наступним. Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно. Згідно п. 1 ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об´єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. У зв’язку із вищезазначеним , просимо надати роз’яснення чи підпадає під дію частини п'ятої статті 3 Закону Оренда виставкової площі для участі у Міжнародній виставці.
Відповідь
12.07.2022
Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору
Відповідно до абзацу першого підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 169 від 28.02.2022 (зі змінами) (далі – Постанова № 169), замовники здійснюють публічні закупівлі, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, із використанням електронного каталогу та/або порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Водночас, законодавство не містить визначення, що є порядком проведення спрощених закупівель. Разом з тим, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону договір про закупівлю — господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до частини 1 статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі — ЦКУ та ГКУ) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Таким чином, стаття 41 Закону регулює договори про закупівлю, що були укладені за результатами спрощеної закупівлі та процедури закупівлі, які проводились відповідно до вимог Закону. Водночас Постанова № 169, як і Закон, також оперує поняттям «договір про закупівлю». Так, відповідно до абзацу першого підпункту 1-1 пункту 1 Постанови № 169, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України. При цьому, у цій нормі Постанови № 169 немає посилання на особливості укладення договору, що визначені Законом, як це є в частині 1 статті 41 Закону. З урахуванням викладеного просимо надати роз’яснення: оскільки і Закон, і Постанова № 169 оперують поняттям «договір про закупівлю», чи підпадає «договір про закупівлю», укладений відповідно до норм Постанови № 169 за результатами проведення спрощеної закупівлі, під вимоги статті 41 Закону?
Відповідь
11.07.2022
Запитання      Тема: Інше
Закупівлі замовників в сфері оборони за постановою №169 Постановою №169 в редакції Постанови №723 встановлено: 1. Установити, що в умовах воєнного стану: 1) замовники, визначені частиною дев’ятою статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”/державні замовники у сфері оборони здійснюють публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”. Частина 9 статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі” говорить: 9. Особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану встановлюються окремим законом. Державні замовники визначені Постановою КМУ №363 (19 суб’єктів): В статті 1 Закону України «Про оборонні закупівлі» вказано : 26) служба державного замовника - суб’єкт господарювання, що належить до сфери управління державного замовника, або структурний підрозділ державного замовника, що уповноважується ним на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони Наразі служба державного замовника створена лише в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації – Постанова КМУ №181, якою положення про ДССЗЗІ , а саме підпункт 92 пункт 4, викладається в наступній редакції: “92) є замовником закупівлі товарів, робіт і послуг у сфері публічних закупівель, державним замовником у сфері оборони та уповноважує територіальні органи Адміністрації Держспецзв’язку, територіальні підрозділи, Головне управління та підрозділи урядового фельд’єгерського зв’язку, заклади, установи та організації, які входять до структури Держспецзв’язку, підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління Адміністрації Держспецзв’язку, як служби державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб у сфері безпеки і оборони;” . ПИТАННЯ: Чи мають право інші військові формування та/або частини , вказані в п.9 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» , які не є службою державного замовника згідно Закону України «Про оборонні закупівлі» , використовувати підпункт 1 пункту 1 Постанови №169 як підставу для укладання прямих договорів без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель , або вони мають застосовувати інші положення Постанови №169? . Або таким замовникам (інші військові формування та/або частини , вказані в п.9 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» , які не є службою державного замовника згідно Закону України «Про оборонні закупівлі») слід використовувати інші підстави для прямих договорів?
Відповідь
11.07.2022
Запитання      Тема: Інше
Оскільки останніми змінами до Постанови №169 замовників (певної категорії, до якої відноситься наше підприємство) зобов'язали проводити закупівлі понад 50 тис. грн. через ЕСЗ із застосуванням або електронного каталогу, а у випадку закупівлі понад 200 тис. грн.- через запит цінових пропозицій, або спрощеної закупівлі. Питання: чи правомірно застосувати один з винятків, перелічених у Постанові, при якому замовник може укласти прямий договір - відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників- на випадок коли закупівля через запит ціни пропозицій також не відбулась через відсутність пропозицій?
Відповідь
11.07.2022
Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору
Питання 1: Замовником, який здійснює закупівлі відповідно до закону України «Про публічні закупівлі» укладено договір на закупівлю шин вартість якого склала 300000 грн. дата укладання договору 27 травня 2022 року. Договір був укладений відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України згідно до постанови №169 та не є публічною закупівлею у розумінні закону. Товар за даним договором був поставлений та сплачений у повному обсязі. У наслідок ворожої агресії 30 червня, виникла термінова необхідність закупівлі нових шин. Чи може замовник збільшити суму та обсяг закупівлі за даним договором? Питання 2: В змінах №723 від 24.06.2022 до постанови №169 від 28.02.2022 «замовник/державний замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю, а також всі додатки та зміни до нього після його укладення, але не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.». До внесення змін №723 від 24.06.2022 до постанови №169 від 28.02.2022 замовник/державний замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю та всі додатки до нього не пізніше ніж через 20 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Тому, виникає таке питання скільки днів, з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, має замовник/державний замовник на публікацію договорів, які були укладені до набрання чинності змін №723 від 24.06.2022 до постанови №169 від 28.02.2022? Договір який укладений 21 червня 2022 року замовник/державний замовник повинен опублікувати в системі електронних закупівель протягом 20 чи 70 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях?
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json