Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
19.02.2020
Запитання      Тема: Відкриті торги з публікацією англійською мовою
ТОВ "Теплоінвест-Таврія" є суб'єктом господарювання, що здійсню виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Відповідно до законодавства, тарифи на теплову енергію є ргульованими. Для участі у процедурі відкритих торгів, товариством було подано тендерну пропозицю відповідно до затвердженого тарифу. Чи мають право теплопостачальні організації на єтапі акціону знижувати ціну своєї початкової тендерної пропозиції та чи мають вони право заключати договір на закупівлю теплової енергії ціною, яка склалася за результатами аукіону? Чи повинна теплопостачальна організація подавати до органу, уповноважного на встановлення тарифу заяву, про коригування відповідного тарифу за результатами аукціону?
Відповідь
14.02.2020
Запитання      Тема: Інше
При цьому, при проведенні процедури закупівлі (відкриті торги) в порядку, визначеному Законом про закупівлі, не вбачається за можливе одночасно забезпечити дотримання положень Закону про аудит, зокрема в частині необхідності подання на розгляд органу, що призначають суб’єктів аудиторської діяльності, щонайменше двох суб’єктів аудиторської діяльності тощо. З огляду на наведене та враховуючи те, що виключні повноваження щодо обрання незалежного аудитора, визначення умов договору, що укладається з ним, та встановлення розміру оплати його послуг згідно Закону України «Про управління об'єктами державної власності» належать Наглядовій раді ДП «АМПУ», просимо надати роз’яснення щодо можливості обрання суб’єкта аудиторської діяльності та укладення з ним договору в порядку, визначеному Законом України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», без застосування Закону про закупівлі? У разі, якщо обрання суб’єкта аудиторської діяльності та укладення з ним договору без застосування Закону України «Про публічні закупівлі» не є можливим, просимо надати роз’яснення щодо можливості застосування переговорної процедури на підставі пункту 2 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» (відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи) та укладення договору із суб’єктом, якого буде обрано Наглядовою радою ДП «АМПУ» (як органом управління, який наділений виключною компетенцією)? У разі, якщо обрання суб’єкта аудиторської діяльності та укладення з ним договору без застосування Закону України «Про публічні закупівлі» або із застосуванням переговорної процедури на підставі пункту 2 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» не вбачається за можливе, просимо надати роз’яснення стосовно того, застосування яких процедур є належним з огляду на приписи Законів України «Про публічні закупівлі», «Про управління об'єктами державної власності» та «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність»?
Відповідь
11.02.2020
Запитання      Тема: Допорогові закупівлі
З 19.04.2020 вводиться в дію Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону), за винятком розділу VI. Згідно з частиною першою статті 16 нової редакції Закону Замовник вимагає від учасників ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Згідно частиною першою статті 17 нової редакції Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у ПРОЦЕДУРІ ЗАКУПІВЛІ та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі у разі наявності підстав, передбачених пунктами 1 – 13 частини першої цієї статті. Частиною другою статті 17 нової редакції Закону, встановлено, що замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у ПРОЦЕДУРІ ЗАКУПІВЛІ та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов'язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Процедурами закупівель у відповідності до статті 13 нової редакції Закону є: ВІДКРИТІ ТОРГИ; ТОРГИ З ОБМЕЖЕНОЮ УЧАСТЮ; КОНКУРЕНТНИЙ ДІАЛОГ, ПЕРЕГОВОРНА ПРОЦЕДУРА ЗАКУПІВЛІ. Водночас, згідно з пунктом 28 частини першої статті 1 цього Закону СПРОЩЕНА ЗАКУПІВЛІ – це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Порядок проведення спрощеної закупівлі передбачений статтею 14 нової редакції Закону. При цьому статтею 14 нової редакції Закону не передбачено встановлення замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі кваліфікаційних критерії та вимог, передбачених статтею 17 цього Закону, до учасників спрощеної закупівлі. Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 14 нової редакції Закону в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація. У зв’язку з цим просимо роз’яснити, чи має право замовник під час проведення СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ встановлювати в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі (або в окремому файлі) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 нової редакції Закону, та/або вимоги до учасників про відсутність підстав, встановлених статтею 17 цього Закону, а також інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.
Відповідь
06.02.2020
Запитання      Тема: Інше
З 19.04.2020 вводиться в дію Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону), за винятком розділу VI. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону договір про закупівлю – ГОСПОДАРСЬКИЙ ДОГОВІР, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно частини першої статті 41 нової редакції Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та ГОСПОДАРСЬКОГО кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Таким чином, у новій редакції Закону договір про закупівлю розглядається передусім як господарський договір, укладення якого регулюються відповідними нормами Господарського кодексу України (далі – ГК України). При цьому згідно з частиною першою статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. У той же час, згідно з першою статті 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Відповідно до частини другої цієї ж статті суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону ЯК ПІДПРИЄМЦІ; Виходячи з викладеного нормами ГК України не передбачено можливості укладення господарського договору з фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, тобто не зареєстрована як підприємець. Разом з тим, нова редакція Закону не містить обмежень для фізичних осіб, які не є підприємцями (суб’єктами господарювання) брати участь у процедурах закупівель / спрощених закупівлях, визнаватися переможцями та, відповідно, претендувати на укладення договору про закупівлю. У той же час, згідно з пунктом 1 частини другої статті 41 нової редакції Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю. У зв’язку з викладеним вище, просимо роз’яснити наступні питання: 1. Чи може замовнику відповідно до законодавства України, в тому числі ГК України, укладати договір про закупівлю, як господарський договір, з переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі – фізичною особою, яка не зареєстрована як підприємець (не є суб’єктом господарювання)? 2. Чи може замовник у тендерній документації / оголошені про проведення спрощеної закупівлі вимагати від фізичної особи, яка була визнана переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі, її реєстрації у якості підприємця відповідно до законодавства для цілей укладення договору про закупівлю як господарського договору, а також вимагати надання таким переможцем інформації про його реєстрацію підприємцем, зокрема, у якості інформації про право підписання договору про закупівлю згідно з пунктом 1 частини другої статті 41 нової редакції Закону.
Відповідь
06.02.2020
Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору
З 19.04.2020 вводиться в дію Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону), за винятком розділу VI. Згідно з пунктом 7 частини п'ятої статті 41 нової редакції Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. При цьому в пункті 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону між словосполученнями «показників Platts, ARGUS» та «регульованих цін (тарифів) і нормативів» відсутній розділовий знак «,» (кома), що, очевидно, є технічним недоліком використаного у законі формулювання. Очевидним, на нашу думку, є й те, що показники ARGUS, тобто цінові коритування , які формуються та публікуються незалежним ціновим агентством Argus Media Ltd (London, U.K), не мають жодного стосунку до регульованих ціни і тарифів, які встановлюються в Україні згідно із Законом України «Про ціни та ціноутворення» , інших актів національного законодавства. Водночас вказане вище формулювання може призвести до певних труднощів у застосуванні на практиці положень пункту 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону у випадах зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю. У зв’язку з викладеним, просимо роз’яснити наступні питання: 1. Чи є самостійними випадками зміни істотних умов договору про закупівлю згідно з пунктом 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону випадок зміни показників ARGUS, що застосовуються в договорі про закупівлю та випадок зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю. 2. Чи матиме право замовник змінювати істотні умови договору про закупівлю згідно з пунктом 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, незалежно від зміни показників ARGUS або у випадку, якщо показники ARGUS, не застосовуються у договорі про закупівлю.
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json