|
15.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
До сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) входить 9 державних підприємств, які є самостійними суб’єктами господарювання, засновані та діють на підставі державної власності.
Відповідно до Статутів зазначених підприємств, директор підприємства самостійно вирішує всі питання діяльності підприємства, в тому числі організовує і забезпечує ефективну фінансову-господарську діяльність.
Стаття 17 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає підстави відмови в участі у процедурі закупівлі.
Однією з підстав для обов’язкового прийняття рішення про відмову учаснику у процедурі закупівлі є пункт 7 частини 1 статті 17, а саме: тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
У статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено поняття пов’язаної особи. Статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено один із принципів здійснення закупівель, а саме недискримінацію учасників. Вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
Відповідно до статті 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення по наступним питанням:
1) чи є порушенням пункту 7 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» участь державних підприємств, які входять до сфери управління Укравтодору, у межах однієї процедури закупівлі за умови, що Укравтодор не є учасником такої процедури закупівлі?
2) чи є пов’язаними особами у розумінні пункту 16 частини 1 статті 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» державні підприємства, які входять до сфери управління Укравтодору, і є учасниками однієї процедури закупівлі?
3) що в розумінні пункту 16 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» означає “можливість здійснення вирішального впливу” або “вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі”?
4) чи є пов’язаною особою у розумінні пункту 16 частини 1 статті 1 ЗУ «Про публічні закупівлі», Замовник торгів по відношенню до Учасників процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” - особа, яка відповідає будь-якій з таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин, та члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізичні особи - члени тендерного комітету, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, що надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше ніж 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Таким чином, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
|
|
10.04.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону (до внесення останніх змін) встановлення інших критеріїв оцінки разом з ціною застосовується у разі здійснення закупівель, які мають складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - зокрема, таких як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.
Прошу надати роз'яснення: при встановленні інших критеріїв оцінки разом з ціною по закупівлях після 19.04.2020 (ст. 29 Закону, нова редакція) необхідно брати до уваги дану вимогу чи її скасовано?
Дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”.
|
|
10.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
У зв’язку з вступом в дію нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) просимо надати роз’яснення щодо практичного застосування нових норм Закону.
Так, відповідно до частини 5 статті 22 Закону замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подається у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладенням кваліфікованого електронного підпису.
В свою чергу частиною 3 статті 12 Закону передбачено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електроні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Оскільки Закон України «Про електроні документи та електронний документообіг» регулює питання документообігу саме електронних документів, то вбачається логічним, що якщо вимагається створення документів тендерної пропозиції відповідно до згаданого в цьому абзаці Закону, то такі документи повинні бути створенні як електронні документи. При цьому статтею 6 цього Закону зазначено, що створення електронного документа завершується накладанням електронного підпису.
Практика використання електронної системи закупівель пішла таким чином, що замовники не вимагають накладення електронного підпису на кожен окремий документ тендерної пропозиції учасника, оскільки учасники подають скановані документи, які підписані представником учасника та засвідчені печаткою учасника. Часто замовники вимагають накладення електронного підпису на всю тендерну пропозицію.
Але враховуючи, що в Законі з’явилася заборона вимагати засвідчення документів підписом і печаткою, якщо учасником надано електронний документ, просимо просимо надати роз'яснення та рекомендації на наступні питання:
1. при подачі тендерної пропозиції учасник засвідчує кожен окремий документ підписом та печаткою та надає в пропозиції його скан-копію або учасник створює кожен окремий документ як електронний документ та на кожен окремий документ накладає кваліфікований електронний підпис - за вибором учасника?
2. Якщо всі документи подані як електронні документи - то на всю пропозицію можна не накладати кваліфікований електронний підпис?
3. Учасник може подати частину документів як скан-копії документів засвідчені підписом і печаткою, а частину документів як електронні документи. І в такому випадку вся пропозиція повинна бути підписана кваліфікованим електронним підписом?
4. Вимога замовника до учасників про створення та подання документів лише у формі електронних документів з підписанням кожного окремого документу кваліфікованим електронним підписом не буде протирічити нормам Закону?
5. У разі ж подання скан-копій документів підписаних та завірених печаткою але не підписаних кваліфікованим електронним підписом, то замовник правомірно відхиляє таку пропозицію?
6. Чи правомірно буде замовнику вимагати від учасника надати документи пропозиції засвідчені підписом та печаткою уповноваженої особи такого учасника у вигляді скан-копій без накладення кваліфікованого електронного підпису на кожен окремий документ, а лише накладення кваліфікованого електронного підпису на пропозицію?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація – документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Поряд з цим статтею 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Зокрема відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону.
Поряд з цим перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 31 Закону та є вичерпним.
Рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 31 Закону.
Поряд з цим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
|
|
02.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до статті 11 Закон України від 19.09.2019 р. № 114-IX відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником, зокрема, шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (зі змінами) установлено:
1) надбавки працівникам у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки):
• за високі досягнення у праці;
• за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання);
• за складність, напруженість у роботі.
2) доплати працівникам у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки):
• за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників;
• за суміщення професій (посад);
• за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.
Зазначені види доплат не встановлюються керівникам бюджетних установ, закладів та організацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій, їх заступникам.
У зв’язку із вищенаведеним у постанові Кабміну від 30.08.2002 р. № 1298, за здійснення додаткової роботи уповноваженої особи працівнику можливо встановити грошову винагороду у вигляду будь-якої виплати:
• надбавки або доплати?
• чи лише доплати?
Потрібно прив’язуватися до слова «доплата»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. При цьому зважаючи, що питання трудових правовідносин не відноситься до законодавства у сфері публічних закупівель, пропонуємо надіслати запит як електронне звернення через відповідний розділ офіційного веб-порталу Міністерства http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian або http://www.me.gov.ua/Feedback/SendMessage?lang=uk-UA для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Міністерства, в компетенції якого знаходиться питання трудових правовідносин та встановлення відповідної оплати.
|
|
27.03.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
1. Чи можуть створені Федерацією підприємства приймати участь, як учасники закупівель, у публічних закупівлях оголошених підприємствами, які заснувало НКСІУ?
2. Чи не буде така участь у разі перемоги в закупівлі трактуватись, як «пов’язаність осіб»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” - особа, яка відповідає будь-якій з таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин, та члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізичні особи - члени тендерного комітету, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, що надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше ніж 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Таким чином, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
|