Консультації з питань публічних закупівель
Доброго дня!
Замовником була оголошена закупівля UA-2023-11-10-012979-a «Реконструкція каналізаційних очисних споруд повної біологічної очистки продуктивністю 5000 м3/добу вул. Копачівська №6 в м. Волочиськ, Хмельницької області (Коригування)»
У тендерній документації також відображені певні додаткові (обов'язкові умови), встановлення яких передбачено Фінансовою угодою (далі – Фінансова Угода) між Україною та Європейським інвестиційним банком щодо реалізації Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (далі – НКПВУ), реалізованої відповідно до Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком, ратифікованої Законом від 22.04.2015 р. № 346-VIII, та які описані у Керівних принципах імплементації Програми, схвалених ЄІБ як такі, що відповідають Керівництву ЄІБ із закупівель. Такі додаткові обов’язкові умови можуть відрізнятися від норм Закону і Особливостей, проте підлягають застосування для цього тендеру.
Так, у розділі 5 Кваліфікаційні критерії до учасників відповідно до статті 16 Закону та підстави, встановлені статтею 17 Закону (пунктом 47 Особливостей – під час їх застосування) тендерної документації, пунктом 5.4.3 визначено, що Учасник має підтвердити свою фінансову спроможність надавши копію звіту про рух грошових коштів за 4 попередні календарні роки завірені печаткою учасника та підписом уповноваженої посадової особи учасника.
Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).
Отже на законодавчому рівні визначено, що кваліфікаційний критерій стосовно фінансової спроможності підтверджується обсягом річного доходу (виручки).
Слід зауважити, що інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період розкривається у звіті про фінансові результати.
При цьому, Звіт про рух грошових коштів — це звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів (грошей) протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів (грошей) протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Тендерна закупівля на даний час знаходиться на етапі розкриття пропозиції та кваліфікації переможця.
Одним із учасників у складі тендерної пропозиції подані всі документи, які передбачені Тендерною документацією, крім завіреної копії звіту про рух грошових коштів, так як такий звіт учасником не складається та не подається. Натомість, учасник надав довідку про рух грошових коштів на рахунках за 2019-2022 роки.
Питання:
- Чи можемо ми визнати Учасника переможцем який не надав копію звіту про рух грошових коштів на підставі якого відповідно до умов тендерної документації визнається його підтвердження кваліфікаційному критерію «фінансова спроможність»?
- Чи можемо внести зміни до Тендерної документації прибравши вимогу кваліфікації переможця згідно «5.4.3. Копія звіту про рух грошових коштів за чотири попередні календарні роки, завірену печаткою учасника та підписом уповноваженої посадової особи учасника», яка суперечить ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» та є дискримінаційною (оскільки не складається всіма суб’єктами господарювання), проте передбачена Примірною тендерною документацією та спеціальним Посібником із закупівель ПВУ зумовлена вимогами ЄІБ як кредитора за Програмою відновлення України (які були закріплені Фінансовою Угодою, ратифікованою Верховною радою України – Закон України від 14 липня 2021 р.№1645-ІХ щодо ПВУ)?
Відповідь
Відповідно до роз’яснень, наданих у листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06, розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі не регулюється законом і здійснюється замовником самостійно, виходячи зі специфіки такого предмета, умов та обставин здійснення конкретної закупівлі.
При цьому очікувана вартість згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі» від 08.02.2020 № 275 визначається як «розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів».
Виходячи з вищезазначеного замовники у разі якщо предмет закупівлі є об’єктом оподаткування ПДВ визначають його очікувану вартість із урахуванням ПДВ, і відповідно в оголошенні про проведення процедури закупівлі очікувана вартість предмета закупівлі, як правило, зазначається із ПДВ. У такому випадку в електронній системі закупівль за технічною реалізацією незалежно від того, чи визначив учасник конкретної процедури закупівлі ціну своєї тендерної пропозиції з ПДВ або без ПДВ, вона відображатиметься з ПДВ.
Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону (частина 1 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі»). У разі зазначення в оголошенні про проведення процедури закупівлі очікуваної вартості процедури закупівлі з ПДВ і встановлення замовником єдиного критерію оцінки – «ціна», найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція визначатиметься електронною системою закупівель без урахування того, чи включив учасник у ціну своєї тендерної пропозиції ПДВ. І як вже зазначалося вище, ціна тендерної пропозиції кожного учасника процедури закупівлі визначатиметься автоматично з ПДВ. Таке технічне рішення, впроваджене адміністратором електронної системи закупівель, в свою чергу, може спотворювати результати електронного аукціону за умови подання учасниками тендерних пропозицій для участі в конкретній процедурі закупівлі з урахуванням ПДВ і без ПДВ.
Так, наприклад, ДП «НАЕК «Енергоатом» було оголошено процедуру закупівлі, очікувана вартість якої визначена з ПДВ. Для участі в процедурі закупівлі тендерні пропозиції були подані трьома учасниками. За результатами аукціону найбільш економічно вигідною було визначено тендерну пропозицію з ціною 36 100 000,00 грн. з автоматично поставленою електронною системою закупівель позначкою «з ПДВ». Проте, як виявилося за результатами розгляду тендерної пропозиції (цінової), поданої відповідно до вимог тендерної документації переможцем процедури закупівлі, ціна тендерної пропозиції переможця сформована ним без урахування ПДВ. При цьому переможець зареєстрований як платник ПДВ (на момент подання тендерної пропозиції реєстрація була призупинена відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України). Тоді як цінові пропозиції інших двох учасників були подані і сформовані з урахуванням ПДВ і становили 36 400 000,00 грн з ПДВ і 36 850 000,00 грн з ПДВ.
Керуючись пунктом 13 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення щодо порядку дій замовника в окресленій вище ситуації, які мають забезпечити дотримання встановлених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» принципів здійснення публічних закупівель, зокрема принципу недискримінації учасників та рівного ставлення до них. Надати рекомендації, в якій спосіб забезпечити рівність для участі платників ПДВ та не платників ПДВ в одній процедурі закупівель.
Відповідь
Добрий день. Замовник проводить закупівлю послуги за кодом 90510000-5 "Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям", яка має бути надана протягом 2023 року. Учасник, на підтвердження відповідності кваліфікаційним вимогам щодо наявності обладнання, матеріально-технічної бази надає Договір оренди приміщення, строк дії якого до 30.06.2023 року (продовження не передбачене). Чи має право Замовник відхилити таку пропозицію з підстав невідповідності кваліфікаційним критеріям?
Відповідь
Враховуючи зміни внесені до п.40 Постановою КМУ №157 від 17.02.2023, чи може замовник при відсутності у складі тендерної пропозиції учасника документа який посвідчує якість предмета закупівлі (сертифікат якості) та був передбачений тендерною документацією, розмістити в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою подати учаснику такий документ який посвідчує якість предмета закупівлі?
Відповідь
Міністерство економіки України
Про надання роз’яснення
Для визначення очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі", Замовником комунальним підприємством «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради застосовується ПРИМІРНА МЕТОДИКА визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, яка затверджена Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18.02.2020 № 275.
Одним з головних чинників який впливає на розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг є офіційний курс гривні, особливо, курсова різниця - різниця, яка є наслідком перерахунку однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну валюту України при різних валютних курсах в різний момент часу.
Зміни офіційного курсу гривні використовується інформація про офіційний курс валют, яка розміщена на офіційному вебсайті Національного Банку України.
Протягом останнього часу офіційний курс гривні та курсова різниця змінюється ледве не щоденно, що прямо впливає на ціну предмету закупівлі.
Враховуючи можливе коливання курсу, час який займає процедура проведення відкритих торгів, тендерну процедуру без внесення змін щодо вартості предмета закупівлі, неможливо провести.
Просимо Вас надати роз’яснення, як точно визначити очікувану вартість предмета закупівлі у зв’язку з постійною зміною курсу валют та курсової різниці в умовах військового стану в Україні.
Відповідь