Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
10.02.2017
Запитання      Тема: Інше
В грудні 2016 року було оголошено відкриті торги на закупівлю "Макарони, локшина, кускус і подібні борошняні вироби (макаронні вироби)". Ідентифікатор закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-12-08-002216-b. В тендерній документації вказано строки поставки товару – «січень – грудень 2017 року». Авторизований електронний майданчик zakupki.prom.ua не дає можливості вказати строки поставки словами, а лише датами. Тому при оприлюдненні закупівлі було визначено дати з 09.01.2017р. до 29.12.2017р., тобто, січень – грудень 2017 року. Ці дані відображаються у звіті про результати проведення процедури закупівлі (п.7). Процедура закупівлі була здійснення відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Аукціон відбувся 26.12.2016р., повідомлення про намір укласти договір оприлюднено 10.01.2017р. (терміни розгляду тендерних пропозицій не порушені, були відхилення тендерних пропозицій). За результатами закупівлі укладено договір з ТОВ «Круг А» від 23.01.2017р. №3/ТК, договір укладено не раніше, ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Головне управління Казначейської служби України у Дніпропетровській області (надалі – Казначейство) відмовляє у реєстрації договірних зобов'язань за вказаним договором, мотивуючи це тим, що у звіті про результати проведення процедури закупівлі у п.7 вказані строки поставки з 09.01.2017р., а повідомлення про намір укласти договір оприлюднено 10.01.2017р., тобто, пізніше, ніж вказаний початковий термін поставки. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України і строки поставки не є істотною умовою договору та регламентуються/уточнюються в договорі при його підписанні. Так у п.10.1 договору №3/ТК вказано, що «…договір набирає чинності з дня підписання його Сторонами і діє до 31.12.2017р…» і в договорі не зазначена умова щодо поставки товару з 09.01.2017р., бо при проведенні відкритих торгів замовник не має права використовувати умови ч.3 статті 631 Цивільного кодексу України. Неможливо при оприлюдненні оголошення на проведення закупівлі точно визначити початкову дату поставки, бо під час проведення процедури існують ситуації, які можуть відтермінувати зазначену початкову дату, в тому числі: - Подовження терміну розгляду тендерної пропозиції до 20 робочих днів; - Ненадання переможцем закупівлі документів, що повинен надати переможець на виконання статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі»; - Відмова переможця підписати договір і необхідність визначення іншого переможця; - Надання скарги до Антимонопольного комітету України. і при цьому ні Законом України «Про публічні закупівлі», ні Цивільним або Господарським кодексами України не заборонено укладання договору після встановлення в оголошенні початкової дати поставки. Просимо надати відповідь з наступних питань: - Чи можливо укладати договір за результатами закупівлі пізніше, ніж початкова дата поставки, що вказана в оголошенні про проведення закупівлі та у звіті про результати проведення процедури закупівлі, якщо така процедура закупівлі проведена без порушень вимог законодавства? - Чи має право Казначейство відмовити у реєстрації договірних зобов’язань за умови укладання договору з датою пізніше, ніж початкова дата поставки, що вказана в оголошенні про проведення закупівлі та у звіті про результати проведення процедури закупівлі, якщо така процедура закупівлі проведена без порушень вимог законодавства?
Відповідь
09.02.2017
Запитання      Тема: Інше
Наше підприємство здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, та є замовником у розумінні Закону України №922 –VIII від 25.12.2015р. З 20.02.2017 року змінюємо форму власності на Публічне акціонерне товариство з часткою держави більше 50% акцій. Чи правильно ми розуміємо, що оскільки ми є монополістами і здійснюємо діяльність в окремих сферах господарювання (забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії), ми незалежно від форми власності підпадаємо під дію Закону України №922 –VIII та просимо надати роз’яснення чи розповсюджується на нас вимога ст.79 Господарського кодексу щодо звітування по договорам.
Відповідь
09.02.2017
Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому у ст. 35 Закону визначено умови і порядок застосування замовниками переговорної процедури закупівлі. Реалізовуючи функції, передбачені п.12, п. 13 ч. 1 ст. 8 Закону, Мінекономрозвитку неодноразово надавало консультації з питань закупівель та узагальнені відповіді щодо застосування законодавства у сфері закупівель стосовно застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема у листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07, від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, а також у відповідях на запити №№ 16/2016, 35/2016, 86/2016, 99/2016, 133/2016, 134/2016, 153/2016, 191/2016, 198/2016, 234/2016, 248/2016, 6/2017 тощо. Водночас, на практиці виникають певні труднощі при застосуванні норм ст. 35 Закону через неоднакове розуміння представниками замовників та контролюючих органів змісту поняття “вимоги до учасника” у п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону. Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 35 Закону встановлено, що замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до ст. 16 Закону. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону тендерна документація повинна містити, крім іншого, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до ст. 16, вимоги, встановлені ст. 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. При цьому відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити і не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. У той же час Закон не містить визначення поняття “вимоги до учасника”, в тому числі в контексті п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону. У зв’язку з викладеним вище, просимо надати розгорнуту відповідь на наступні питання: 1. Чи охоплює поняття “вимоги до учасника”, яке вживається у п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, зазначені замовником у тендерній документації: – кваліфікаційні критерії згідно із ст. 16 Закону та вимоги щодо способу їх документального підтвердження? – вимоги до учасників згідно із ч. 1 і ч. 2 ст. 17 Закону та щодо надання учасником (переможцем) процедури закупівлі підтвердження його відповідності встановленим вимогам відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону? – інші вимоги до учасників, які були зазначені замовником згідно із абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону як інша інформації (зокрема, щодо наявності в учасника спеціального дозволу або ліцензії, сертифікованої системи управління якістю тощо)? 2. Чи поширюється п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону на випадки, коли замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, у разі якщо під час проведення двох тендерів замовником у тендерних документаціях були зазначені різні кваліфікаційні критерії (наприклад, у першому випадку – наявність обладнання та матеріально-технічної бази, а також наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, а у другому випадку – лише наявність обладнання та матеріально-технічної бази) за умови незмінності вимог до предмета закупівлі, його технічних, якісних та інших характеристик. Просимо також розглянути можливість надання узагальненої відповіді на питання, які були порушені у цьому та попередніх запитах нашої організації щодо переговорної процедури.
Відповідь
09.02.2017
Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому статтею 35 Закону визначено умови і порядок застосування замовниками переговорної процедури закупівлі. Реалізовуючи функції, передбачені пунктами 12, 13 частини першої статті 8 Закону, Мінекономрозвитку неодноразово надавало консультації з питань закупівель та узагальнені відповіді щодо застосування законодавства у сфері закупівель стосовно застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема у листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07, від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, а також у відповідях на запити №№ 16/2016, 35/2016, 86/2016, 99/2016, 133/2016, 134/2016, 153/2016, 191/2016, 198/2016, 234/2016, 248/2016, 6/2017 тощо. Водночас, на практиці виникають певні труднощі при застосуванні норм статті 35 Закону через неоднакове розуміння представниками замовників та контролюючих органів питання, щодо моменту (дати) початку переговорної процедури закупівлі. Згідно із частиною першою статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. При цьому переговорна процедура закупівлі застосовується замовником виключно у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону, а вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) відповідно до статті 11 Закону. Виходячи зі змісту пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі – це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас Законом не регулюється порядок і строки організації і проведення переговорів з учасником переговорної процедури закупівлі, в тому числі в порядок запрошення учасника (учасник) до участі у таких переговорах. Відповідно до частини третьої статті 35 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов'язково безоплатно оприлюднюється на Веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення. При цьому договір про закупівлю за результатами переговорної процедури укладається у строки, визначені абзацом восьмим частини третьої статті 35 Закону, і підлягає оприлюдненню згідно із абзацом восьмим частини першої статті 10 цього Закону. Водночас, як випливає із змісту пунктів 13, 28 частини першої статті 1, частин першої, третьої статті 10 Закону, застосування (проведення) переговорної процедури закупівлі не передбачає попередньої публікації інформації (оголошення) про проведення даної процедури закупівлі на Веб-порталі Уповноваженого органу. При цьому норми Закону не містять чітких вказівок щодо моменту початку переговорної процедури закупівлі. У зв’язку з викладеним вище, просимо надати розгорнуту відповідь на наступне питання: Який момент у часі (дату) слід вважати початком переговорної процедури закупівлі: – прийняття тендерним комітетом (уповноваженою особою) рішення про вибір (застосування) переговорної процедури закупівлі, або – запрошення учасника (учасників) до участі переговорах (переговорній процедурі закупівлі), або – проведення (завершення) переговорів з учасником (учасниками) переговорної процедури закупівлі, або – прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорів, або – оприлюднення повідомлення про намір укласти договір на Веб-порталі Уповноваженого органу, або – інший момент у часі?
Відповідь
09.02.2017
Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому статтею 35 Закону визначено умови і порядок застосування замовниками переговорної процедури закупівлі. Реалізовуючи функції, передбачені пунктами 12, 13 частини першої статті 8 Закону, Мінекономрозвитку неодноразово надавало консультації з питань закупівель та узагальнені відповіді щодо застосування законодавства у сфері закупівель стосовно застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема у листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07, від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, а також у відповідях на запити №№ 16/2016, 35/2016, 86/2016, 99/2016, 133/2016, 134/2016, 153/2016, 191/2016, 198/2016, 234/2016, 248/2016, 6/2017 тощо. Водночас, на практиці виникають певні труднощі при застосуванні норм статті 35 Закону через їх неоднакове розуміння представниками замовників та контролюючих органів. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). При цьому предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, крім іншого, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію. Виходячи з цього, під час проведення відкритих торгів у тендерній документації замовником визначаються вимоги до предмета закупівлі шляхом зазначення інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідна технічна специфікація. У той же час, з комплексного аналізу норм статті 35 Закону у їх взаємозв’язку з іншими положеннями Закону (зокрема, пунктом 18 частини першої статті 1, пунктом 3 частини другої статті 22) вбачається, що у разі застосування переговорної процедури закупівлі (якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників) пунктом 4 частини другої статті 35 Закону не передбачено обмежень, відповідно до яких кількісні характеристики предмета закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, які були визначені замовником у тендерній документації. Виходячи з викладеного, просимо надати розгорнуту відповідь на наступне питання: Чи може замовник у разі застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону змінити кількісні характеристики предмета закупівлі, порівняно із тими, що були зазначені у тендерній документації (за умови, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не відрізняються від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації), зокрема, шляхом: 1) зменшення кількості (обсягу) товарів (послуг) у зв’язку зі скороченням потреби у відповідних товарах (послугах) та/або зменшенням фінансування закупівлі; 2) збільшення кількості (обсягу) товарів (послуг) у разі виникнення додаткової потреби у закупівлі відповідних товарів (послуг), яку замовник не міг об’єктивно передбачити під час проведення тендерів, які були двічі відмінені через відсутність достатньої кількості учасників.
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json