Доброго дня. Прошу будьласка надати розяснення як проводити закупівлі вийськовим після введення в дію постанови КМУ №1178. Використовувати нові Особливості чи і надалі користуємося постановою КМУ №169 та звітуємо про укладені прямі договори протягом 70 днів після скасування військового стану. Майданчики ЕСЗ для нас закриті.

З огляду на прийняття Постанови №1178 та Особливостей, прошу надати відповідь на наступне запитання: чи можна зараз керуватися Листом МЕ вих. 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 Щодо планування закупівель? Зокрема цікавить чи можна вживати поняття "зекономлені кошти, перерозподіл коштів, новий предмет закупівлі" для проведення закупівель товарів.. Маю таку ситуацію : були ВТ на річну потребу. тепер виникла необхідність докупити товару по позиції А, і зменшити кількість по позиції Б.. ЧИ буде "прямий договір" у випадку суми нової потреби 20 тис?? (планую зробити ДУ на зменшення суми договору-зменшу товару Б; і закуплю прямим договором товару А) ДЯКУЮ!

Доброго дня! Якщо нам треба заключити договір на тепло. Раніше була переговорна процедура з монополістом. А як зараз, згідно нової постанови КМУ №1178.

Згідно пункту 21 частини першої статті 1 ЗУ «Про публічні закупівлі», послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації Згідно пункту 3 частини пятої статті 3 ЗУ «Про публічні закупівлі», дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів. Для цілей цього Закону термін "фінансові послуги" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", якщо надавачем послуг є резидент. Якщо надавачем послуг є нерезидент, під фінансовими послугами розуміються послуги, визначені законодавством країни реєстрації такого нерезидента як фінансові та які він має право надавати згідно із законодавством країни його реєстрації, про що замовнику надається документальне підтвердження. Згідно пункту 8 частини першої статті 14 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», частини першої статті 5 ЗУ «Про платіжні послуги», послуги з зарахування коштів на рахунки/зняття коштів з рахунків користувачів, а також усі послуги щодо відкриття, обслуговування та закриття рахунків є фінансовими платіжними послугами, які в свою чергу є фінансовими послугами. З огяду на вищезазначені норми, фінансові платіжні послуги не є тими фінансовими послугами на які не поширюється дія ЗУ «Про публічні закупівлі». Таким чином, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, договір про надання платіжних послуг, умовами якого передбачається комісійна винагорода виконавця є договором про закупівлю, якщо сума комісійної винагороди виконавця становить більше 100 тис. грн. У випадку укладення замовником договору про відкриття та обслуговування рахунку, та прийняття платежів благодіної допомоги, умовами якого передбачена комісійна винагорода виконавця у вигляді відсоткової частки від суми переказу, неможливо визначити загальну суму такої комісійної винагороди. Це спричинено тим, що замовник не знає та не може знати про конкретну суму благодійної допомоги, яку він отримає. У зв’язку з вищевикладеним постає питання, яким чином спланувати такі закупівлі, якщо неможливо визначити очікувану вартість договору? І чи підпадають під дію ЗУ «Про публічні закупівлі» договори, предметом яких є отримання платіжних послуг з виплату комісійної винагороди виконавцю?

В пункті 11 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 міститься норма пункту 38 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі”, яка передбачає звіти лише від 50 тисяч гривень. Чи залишається чинною норма Закону України “Про публічні закупівлі”, яка викладена у частині 3 статті 3 щодо обов’язкового оприлюднення замовником в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень?