Прошу надати роз’яснення щодо правомірності застосування пункту 7 статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі” в наступній ситуації: - Замовник відкритих торгів – Комунальне некомерційне підприємство, а Учасник-переможець відкритих торгів – Комунальне підприємство, мають одного засновника Міську раду, частка – 100%. Згідно Статуту у своїй діяльності обидва підприємства підконтрольні Власнику – Міській раді та підзвітні уповноваженому органу управління, яким є управління охорони здоров’я виконкому Міської ради. На підставі вищевикладеного, просимо роз’яснити: - Чи вважаються юридичні особи які мають одного засновника – Міську раду, пов’язаними особами. - Чи зобов’язаний Замовник відхилити тендерну пропозицію такого Учасника-переможця через наявні підстави, визначені статтею 17 Закону.

Листом № 3323-04_64632-06 від 12.09.2022 Міністерство економіки України як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, проінформувало суб’єктів публічних закупівель, про набуття чинності Законом України № 2526-ІХ від 16.08.2022 “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Закон № 2526-ІХ). Згідно Закону № 2526-ІХ розділ X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону доповнено пунктом 3-7, яким установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз. Також вищезазначеним листом суб’єктів публічних закупівель проінформовано, про те, що: - наразі розробляється проект постанови Кабінету Міністрів України, якою будуть встановлюватись особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування; - постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами), наразі є чинною. Просимо надати роз’яснення, чи може замовник після набуття чинності змін до ЗУ «Про публічні закупівлі», що внесені Законом № 2526-ІХ (тобто з 10.09.2022 р.) та до прийняття постанови Кабінету Міністрів України, якою будуть встановлюватись особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг на період дії правового режиму воєнного стану в Україні проводити відкриті торги на закупівлю планових потреб в товарах, роботах та послугах за процедурами, що визначені Законом України «Про публічні закупівлі» (від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (зі змінами)), чи замовник має здійснювати публічні закупівлі, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, виключно із використанням електронного каталогу та/або порядку проведення спрощених закупівель (крім виключень згідно постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 169).

зважаючи на згоду учасника, якого визнано переможцем, з істотними умовами Договора про закупівлю, затвердженими частиною 4 Розділу VІ Тендерної документації, не дотримуючись збігу терміну дії його Тендерної пропозиції - 120 днів до Договору про закупівлю від 07.03.2022 № 99 укладено Додаткову угоду №1 від 14.03.2022, згідно з якою здійснено оплату а саме: встановлено можливість попередньої оплати послуг в обсязі 50% вартості договору, замість встановленої Тендерною документацією 100-відсоткової післяоплат. Чи є це порушення в частині істотних зміна?

Міністерство економіки України Про надання роз’яснення Для визначення очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі", Замовником комунальним підприємством «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради застосовується ПРИМІРНА МЕТОДИКА визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, яка затверджена Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18.02.2020 № 275. Одним з головних чинників який впливає на розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг є офіційний курс гривні, особливо, курсова різниця - різниця, яка є наслідком перерахунку однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну валюту України при різних валютних курсах в різний момент часу. Зміни офіційного курсу гривні використовується інформація про офіційний курс валют, яка розміщена на офіційному вебсайті Національного Банку України. Протягом останнього часу офіційний курс гривні та курсова різниця змінюється ледве не щоденно, що прямо впливає на ціну предмету закупівлі. Враховуючи можливе коливання курсу, час який займає процедура проведення відкритих торгів, тендерну процедуру без внесення змін щодо вартості предмета закупівлі, неможливо провести. Просимо Вас надати роз’яснення, як точно визначити очікувану вартість предмета закупівлі у зв’язку з постійною зміною курсу валют та курсової різниці в умовах військового стану в Україні.

У підпункті 1 п.48 ПКМУ №1178 від 12.10.2022 зазначено, що відкриті торги автоматично відміняються у разі коли Замовником відхилені всі тендерні пропозиції (у тому числі, якщо була подана одна тендерна пропозиція, яка відхилена замовником). У свою чергу ст.20 ЗУ "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922 передбачено, що для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій. Крім того, відкриті торги передбачають здійснення конкурентного відбору учасників. Чи зобов'язаний замовник розглядати тендерну пропозицію одного учасника, за відсутністю конкуренції у процедурі закупівлі, чи замовник зобовязаний відхилити таку пропозицію без розгляду? Чи може замовник визначити цього учасника переможцем процедури закупівлі у разі якщо його пропозиція відповідає вимогам тендерної документації? Хотілось би зазначити, що відповідно до п.12 ПКМУ №1178 у разі застосування процедури закупівлі із застосуванням електронного каталогу процедура є такою, що не відбулась у разі якщо в профілі товару міститься тільки одна пропозиція. Чи є в такому разі ситуації проведення торгів аналогічними? Тобто у обох випадках, у разі наявності однієї пропозиції поданої для розгляду процедура є такою, що не відбулася?