Для проведення закупівлі виборчих бюлетенів для проведення місцевих виборів згідно ч.2 ст242 Виборчого кодексу передбачається переговорна процедура, але в законі "Про публічні закупівлі" відсутня підстава, яка дала чітке трактування, щодо даної закупівлі. Прошу надати коментар-роз'яснення з даного питання. Так як на даний час це є саме нагальна проблема для всіх ТВК. Дякую за співпрацю. Очікую відповідь в найкоротший термін.

У 2020 році замовником укладено договір на виконання будівельного підряду із проведенням відкритих торгів на суму 11 мільйонів грн. Під час виконання робіт виникла необхідність у коригуванні проектно-кошторисної документації. Загальна ціна робіт після коригування проектно-кошторисної документації складає 13 мільйонів грн. Відповідно до умов коригованої проектно-кошторисної документації замовник повинен: 1. Зменшити ціну уже укладеного договору з 11 мільйонів до 8 мільйонів гривень (у зв'язку з тим що відпала потреба у частині закупівлі). 2. Укласти другий договір, з тим самим учасником, на додаткові будівельні роботи на суму 5 мільонів гривень. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 40 Закон України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера. Чи має право провести замовник переговорну процедуру та укласти договір на виконання додаткових робіт з тим самим учасником коли: -ціна основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера складала 11 мільйонів гривень, однак при коригуванні проектно-кошторисної документації повинна бути зменшена до 8 мільйонів гривень; - вартість додаткових будівельних робіт складає 5 мільйонів, що є менше ніж 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю (11 мільйонів гривень) укладеного за результатами проведення тендера, однак більша ніж 50 відсотків ціни основного договору після внесення змін до нього (8 мільйонів гривень) за результатами коригування проектно-кошторисної документації.

Добрий день! Згідно п.1 ч.2 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів. Питання: двічі відмінені процедури підряд чи у бідь-якій послідовності, наприклад перший раз у процедурі не було учасників, у другій були, але всі пропозиції відхилені, у третій також відсутні учасники. Чи можна в такому випадку застосувати переговорну процедуру?

Абзац 4 п.3 ч.2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується. Виникає питання: з урахуванням вказаних норм, чи є підстава для застосування переговорної процедури з боку Замовника, у разі подання скарги до АМКУ учасником торгів до визначення переможця?

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи; Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про курорти» та Наказу МОЗ від 02 червня 2003 року № 243 «Про затвердження Порядку здійснення медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів за дорученням Міністерства охорони здоров'я України, організацію та здійснення комплексних медико-біологічних, кліматологічних, геолого-гідрологічних, курортологічних та інших дослідницьких робіт природних лікувальних ресурсів, у тому числі преформованих засобів, надання медичного (бальнеологічного) висновку щодо медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів, у тому числі преформованих засобів, які використовуються у санаторно-курортній мережі або позакурортно, у т.ч. для промислового використання, виконує лише Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України (далі – ДУ «Укр. НДІ МР та К МОЗ України»), який атестований та акредитований в установленому порядку на право проведення досліджень природних лікувальних ресурсів та преформованих засобів. Атестат про акредитацію від 09 червня 2020 року № 20386 засвідчує компетентність Українського державного центру стандартизації і контролю якості природних і преформованих засобів ДУ «Укр. НДІ МР та К МОЗ України» відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025:2017 (ISO/IEC 17025:2017) в сфері: фізико-хімічні та мікробіологічні випробування мінеральних, питних, штучно-мінералізованих вод, лікувальних грязей (пелоїдів) та лікувальних препаратів на їх основі. Просимо надати роз’яснення щодо можливості проведення переговорної процедури закупівлі згідно з п. 2 ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про публічні закупівлі» з ДУ «Укр. НДІ МР та К МОЗ України» стосовно здійснення комплексних ґрунтовних досліджень природних лікувальних ресурсів та преформованих засобів на території: Закарпатської, Чернівецької, Львівської та Івано-Франківської областях, в зв’язку з відсутності конкуренції з технічних причин.