|
24.11.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
На офіційному порталі публічних закупівель “Prozorro” було опубліковане оголошення щодо проведення закупівлі - “Технічне переоснащення сортувальної станції на полігоні твердих побутових відходів на території Івановецької сільської ради Барського району Вінницької області”, ID: UA-2017-09-01-000214-c, замовник - КП ""БАР-БЛАГОУСТРІЙ" Барської міської ради".
02 жовтня Читати далі2017 року було опубліковане оголошення про намір укласти договір з переможцем закупівлі — Приватним акціонерним товариством “Барський машинобудівний завод”.
25 жовтня 2017 року було опубліковано укладений договір між замовником закупівлі та Приватним акціонерним товариством “Барський машинобудівний завод”, який наразі є чинним.
На виконання укладеного договору ПРАТ “Барський машзавод” розпочато підготовчі роботи згідно умов документації вказаної закупівлі та здійснено відповідні витрати на проведення підготовчих робіт.
З метою виконання договору, укладеного за результатами закупівлі, КП "БАР-БЛАГОУСТРІЙ" звернулось до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області зі зверненням про надання дозволу на виконання будівельних робіт, які є предметом вказаної закупівлі.
07 листопада 2017 року департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області було прийнято рішення № ВН 132173101539 про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, які є предметом закупівлі. Підставою для відмови, зокрема, було те, що, на думку зазначеного дозвільного органу, проектом передбачено будівництво ангару (п. 1.2 розділу 1 “Загальні положення”), що не підпадає під визначення технічного переоснащення, наведеного у ДБН А.2.2-3:2014 “Склад і зміст проектної документації” (технічне переоснащення - комплекс заходів щодо підвищення експлуатаційних властивостей об'єктів невиробничого та виробничого призначення, введених в експлуатацію в установленому порядку, шляхом впровадження передової техніки та технології, механізації і автоматизації виробництва, оновлення та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним).
З огляду на викладене, Барською міською радою як засновником КП "БАР-БЛАГОУСТРІЙ" рішенням від 22 листопада 2017 року назву проекту викладено в наступній редакції: “Надати дозвіл КП "БАР-БЛАГОУСТРІЙ" на збір вихідних даних для виготовлення ПКД “Будівництво сміттєсортуального комплексу на території Івановецької сільської ради Барського району Вінницької області”.
Зміст та обсяг робіт за вказаною вище закупівлею залишились незмінними.
Таким чином, на даний час підлягає коригуванню власне найменування предмету закупівлі — з “реконструкції” на “будівництво”, причому фактично предмет закупівлі, зміст та обсяги робіт залишаються незмінними.
З огляду на викладене, прошу надати відповідні роз'яснення щодо наступних питань:
1. чи є невідповідність назви предмета закупівлі вимогам ДБН А.2.2-3:2014 “Склад і зміст проектної документації” підставою для відміни закупівлі та оголошення нової відповідної закупівлі, якщо так, то з яких підстав?
2. якщо закупівля ID: UA-2017-09-01-000214-c має бути відмінена через невідповідність її найменування ДБН А.2.2-3:2014 “Склад і зміст проектної документації”, який порядок відшкодування витрат, вже понесених Підрядником на виконання робіт відповідно до укладеного за результатами торгів договору?
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
Разом з тим згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною другою та третьою статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті Закону.
Таким чином, у разі якщо внесення змін до договору про закупівлю є зміною істотних умов договору, така зміна може здійснюватись відповідно до умов договору виключно у випадках, передбачених статтею 36 Закону.
Водночас до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
15.03.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
ННЦ "Інститут метрології" визнано переможцем відкритих торгів на послуги щодо проведення повірки засобів вимірювання. Існує необхідність залучити субпідрядника для виконання зазначених послуг на суму, що перевищує 200 тис. грн. Розрахунок за виконані послуги проводитиметься за госпдоговірні кошти. Чи потрібно нам проводити процедуру закупівлі на послуги субпідрядника. Читати даліЯкий статус має ННЦ "Інститут метрології" при залученні субпідрядника (Замовник чи Учасник)Якими нормативними документами потрібно керуватися по суті заданого питання? Дякуємо за Відповідь!
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 17 частини другої статті 22 Закону).
Згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
З огляду на викладене, у разі встановлення замовником у тендерній документації вимоги, передбаченої у пункті 17 частини другої статті 22 Закону, тендерна пропозиція переможця процедури закупівлі містить інформацію щодо повного найменування та місцезнаходження про кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника, тобто ним визначений конкретний субпідрядник, та ураховуючи частину четверту статті 36 Закону, відповідно до якої, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, у такому випадку необхідність у здійсненні процедур закупівель переможцем процедури закупівлі відсутня.
Водночас повідомляємо, що у разі укладення договору без проведення процедур закупівель, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, та у разі необхідності у здійсненні закупівлі товарів, робіт або послуг такий суб’єкт здійснює закупівлі з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними частиною першою статті 2 Закону.
|
|
15.11.2016
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
З моменту підписання договору пройшло 2 місяці, підприємство-замовник відмовляється від предмету закупівлі ( не надало заявку на завезення товару). Замовлення виконанане, постачальник потратив кошти на його виконання. Як бути постачальнику?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч.1 ст.36 Закону).
При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України
Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Водночас відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.
Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії (частина перша статті 6 Господарського процесуального кодексу України). Порядок і строки пред’явлення претензії визначені статтями 6-8 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, можна застосувати досудовий порядок вирішення спору або звернутися до суду.
|
|
26.12.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Підкажіть будь-ласка, звіт про виконання договору потрібно оприлюднювати з дати підписання останнього акту виконаних робіт, або після проплати в казначейській службі
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону визначено, що договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
У свою чергу, відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов’язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору (стаття 526 ЦК України).
Водночас відповідно до частини четвертої статті 36 Закону строк дії договору та виконання зобов"язань може бути продовжено у випадках, визначених у цій статті Закону. Питання зміни істотних умов договору про закупівлю та його виконання розглянуто в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Поряд з цим, згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
При цьому, відповідно до статті 203 ГК України господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.
Ураховуючи зазначене, та беручи до уваги частину першу статті 10 Закону, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про виконання договору, зокрема протягом трьох днів з дня виконання сторонами договору своїх зобов’язань відповідно до умов договору.
|
|
20.01.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
1. Потрібні послуги каскадерів ( декількох фізичних осіб, не ФОП), на загальну вартість більше 200000 грн. чи потрібно проводити тендер?
2. Якщо так, який код в ДК 2015 обрати?
3. Якщо менше 200000 грн, чи потрібно опубліковувати звіт про укладений договір з фізичною особою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1, 2
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Разом з тим, учасник процедури закупівлі - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (пункт 35 частини першої статті 1 Закону).
Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Поряд з цим, відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі –Порядок).
Визначення предмета закупівлі товарів і послуг здійснюється відповідно до пункту 1 розділу II “Визначення предмета закупівлі товарів і послуг” Порядку.
Ураховуючи викладене, визначення предмета закупівлі послуг здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами розділу IІ Порядку.
Щодо питання 3
Відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|