|
|
28.12.2018
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Допорогові закупівлі.На сайти "Закупки.пром" Замовником Комунальний заклад "Дніпропетровський спеціалізований клінічний медичний центр матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва" Дніпропетровської обласної ради" було розміщено оголошуння про проведення процедури допорогових закупівель Послуги з вивезення та подальшого знешкодження (утилізації) твердих побутових відходів
ДК 021:2015: 90510000-5 Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям 12.12.2018р.
ФОП Кузьменко В.М. опубліковано пропозицію 20.12.2018 .Учасники повинні надати пакет документів згідно оголошення.У цьому списку було вказано надати документ,а саме
- Документ, який підтверджує статус та повноваження особи на підписання договору за
результатами процедури закупівлі (виписка (витяг) з протоколу зборів засновників про
призначення директора.Обраний переможець надав документи:наказ та рішення про прийняття директора копію завірену 17.02.2017р.
Чи було потрібно запросити у момент кваліфікації ці документи або завірені 2018р(поточним роком,так як бюджетний рік 2018. абож підкрипити без завірення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У свою чергу, у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з використанням електронної системи закупівель (далі – система) застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в ДП “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35.
Згідно з пунктом 6.3 Порядку під час оголошення допорогової закупівлі замовник розміщує в системі інформацію про предмет, очікувану вартість закупівлі, умови договору, порядок і умови проведення закупівлі, строк подання пропозицій, а також вимоги до учасника та іншу інформацію, яка, на його думку, є необхідною для проведення закупівлі.
Поряд з цим відповідно до пункту 6.5 Порядку у період уточнень користувачі системи мають можливість звернутися до замовника з питаннями щодо встановлених вимог.
Водночас питання вирішення спорів, пов’язаних з проведенням допорогових закупівель, висвітлено в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=10&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій в конкретних випадках.
|
|
|
28.12.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Після двократного проведення закупівлі в двох випадках у оголошенні взяв участь лише 1 участник.
Питання: в який строк замовник має право виявити бажання та почати процедуру перкговорів з ним?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах від 05.12.2016 № 191/2016 та від 31.01.2017 № 156/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=acd3ba76-5524-4f5a-b9bd-8df995a2dd5d&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
|
|
|
28.12.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ми є замовником охоронних послуг за процедурою відкриті торги на 2019 рік вперше. До цього застосовувалась процедура допорогових закупівель і маємо у 2018 році укладений допороговий договір. Питання: чи не буде порушенням ч.7 ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі" укладення додаткової угоди з поточним контрагентом (допороговий договір) на період проведення повторних відкритих торгів на початку 2019 року, оскільки перші відкриті торги були відмінені у зв'язку з відмовою переможця укладати договір та у зв’язку з відхиленням всіх інших тендерних пропозицій через їх невідповідність тендерній документації? Якщо це є порушенням, то як нам бути, щоб не залишитись без охорони в новому році?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інфоресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d04aebe8-daf0-4dfd-89d9-284ce2e09629&lang=uk-UA у запиті № 632/2017.
|
|
|
27.12.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Під час розкриття пропозицій конкурсних торгів замовником перевіряється наявність чи відсутність усіх необхідних документів.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
На сьогодні Україна є учасницею окремих міжнародних договорів, якими скасоване будь-яке додаткове засвідчення офіційних документів, що подаються до установ держав-учасниць такого Договору. На сьогодні діють Договори про правову допомогу між Україною та Республікою Білорусь, Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан, Російською Федерацією, Республікою Казахстан, Республікою Вірменія, Республікою Молдова, Республікою Грузія та Туркменістаном, Литовською Республікою, Естонською Республікою, Латвійською Республікою, Чеською Республікою, Угорською Республікою, Республікою Польща тощо.
В той же час такі довіреності часто є недосконалими і потребують уточнення, наприклад:
1. Оформлені в довільній формі без бланку юридичної особи, що унеможливлює перевірку їх автентичності.
2. Не містять інформації, яка дозволила б чітко визначити уповноважений орган (особу), який її видав, та встановити, на підставі яких повноважень діяв такий орган (особа), оскільки підписання довіреності директором (виконавчим директором) юридичної особи не підтверджує наявність в нього повноважень на вчинення відповідної довіреності від імені юридичної особи.
3. Не є нотаріально завіреними навіть у випадку передоручення
4. Є занадто загальними і не містять конкретизованого переліку повноважень уповноваженої довіреністю особи (наприклад, право представляти інтереси юридичної особи в торгах, конкурсах ДП «НАЕК «Енергоатом» на закупівлю запчастин з правом надання комерційних пропозицій та укладання договорів).
За результатами аналізу такої довіреності нерідко виникають сумніви в тому, що пропозиція конкурсних торгів підписана належною особою, а також щодо обсягу наданих учаснику торгів повноважень. Часто неможливо достовірно визначити, чи є учасник представником підприємства-виробника, чи посередником.
Крім того, такий документ як довіреність, свідчить про надання Довірителем повноважень Довіреній особі діяти від інтересах Довірителя. Часто вказується: діяти в інтересах Довірителя, але від свого імені (від імені Повіреного). Часто існують ситуації, коли у відкрих торгах є два учасники які представляють на підставі довіреності інтереси одного представника. Тобто, обоє учасників діють в інтересах одного виробника хоча і від свого імені. В даному випадку визначальним фактором є інтерес. Саме інтерес є рушійною силою конкуренції. Таким чином, на наш погляд в даному випадку не забезпечується принцип добросовісної конкуренції серед учасників та принцип максимальної економії та ефективності.
З урахуванням зазначеного, просимо надати роз’яснення (рекомендації) щодо:
− процедури уточнення суб’єктності (компетенції) учасників конкурсних торгів, повноваження яких підтверджені довіреністю іноземної держави, у разі виникнення сумнівів в достовірності наведених в довіреності відомостей чи необхідності її конкретизації;
− правових підстав для відхилення пропозиції учасника конкурсних торгів у разі виникнення сумнівів, що пропозиція підписана належною особою, через наявність зауважень до довіреності такого учасника;
- дій замовника в разі прийняття участі у відкритих торгах двох учасників (посередників) які діють на підставі довіреності від одного виробника, в яких вказано, що учасники діють в інтересах виробника? Чи є це підставою для відміни торгів у зв'язку із фактичною участю одного виробника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 17.01.2018 № 3304-06/1900-06 “Щодо учасників нерезидентів” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації".
Водночас відповідь на подібні питання міститься на Інфоресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=79bce1e4-e26a-4abc-8240-fdc2291affc6 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d480b3f3-3a60-42f4-8288-3539fad88263&lang=uk-UA у запитах № 411/2017 та 585/2017.
З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
|
27.12.2018
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Міністерством надано роз’яснення на запити 156/2017, 261/2017 та 321/2017, розміщені на Інформаційному ресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f369f9d6-d4f4-4517-9343-f1e2b8e4b944&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=102a5f36-795b-472b-bc56-51cd1d0df041&lang=uk-UA, стосовно застосування переговорної процедури.
Водночас в даному роз’ясненні зазначається, цитую: «Варто зазначити, що зазначена норма Закону застосовується замовником саме в разі відміни торгів на підставі абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону (подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій)».
Яким нормативно-правовим актом передбачено застосування саме абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону?
Закон чітко визначає, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону, а не абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону, серед умов відміни Замовником торгів, умова відміни тендеру через відсутність достатньої кількості учасників відсутня.
Так само можна визначити недостатність учасників у разі коли допущено до оцінки менше двох тендерних пропозицій …. та/або відхилено всі тендерні пропозиції, оскільки в цих двох випадках, також, не достатня кількість учасників для вибору переможця торгів, який би відповідав кваліфікаційним критеріям.
Оскільки існує невідповідність між умовою застосування переговорної процедури, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону та ст. 35 Закону не містить причин відміни торгів через відсутність достатньої кількості учасників, просимо дати роз’яснення щодо терміну «недостатня кількість учасників» з посиланням на нормативно-правовий акт, яким він визначений.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону. Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Водночас відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі − фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (абзац третій частини першої статті 25 Закону.)
У свою чергу, статтею 20 Закону встановлено, що для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.
Перелік підстав для відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 та є вичерпним.
Таким чином, кількість учасників, яка достатня для проведення відкритих торгів (тендеру), становить не менше двох. Тому, замовник відміняє торги в разі подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій.
З огляду на викладене, застосуванню як виняток переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону, мають передувати двічі відмінені торги через відсутність достатньої кількості учасників, тобто якщо на оголошені замовником двічі торги було подано менше ніж достатню кількість пропозицій, у зв"язку з чим замовник був зобов"язаний відмінити тендер.
|