Консультації з питань публічних закупівель
Добрий день. Є запитання по закупівлі "Запит цін пропозицій", допоможіть, будь ласка, з відповідями:
1) Річна очікувана вартість (наприклад, картоплі) складає 80 тисяч. Але замовнику потрібно декілька поставок (наприклад, одразу на різні адреси або просто декілька поставок за однією адресою протягом року). Нехай таких поставок буде 4 (кожна по 20 тисяч). Відповідно, замовник повинен оформити 4 замовлення через електронний каталог. Це має бути 4 запиту ціни пропозиції (оскільки загальна сума перевищує 50 тисяч), чи 4 прямі замовлення "через кошик" (оскільки сума кожного замовлення не перевищує 50 тисяч)?
2) Чи може замовник провести одну закупівлю шляхом запиту цін, та передбачити в договорі декілька поставок протягом року ?
3) Чи може замовник укладати додаткові угоду з причини збільшення ціни за одиницю? наприклад, уклали договір сьогодні, а через певний проміжок часу - перед поставкою - постачальник надіслав додаткову угоду з метою збільшення ціни, аргументуючи що ціни зросли , і він вже не може поставляти за ціною, узгодженою в договорі.
Відповідь
Після прийняття наказу Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628, замовники почали вимагати додержання його вимог при наданні забезпечення тендерної пропозиції.
Разом з тим, наказом визначені обов'язкові реквізити, що мають бути зазначені в гарантії, зокрема:
повне найменування гаранта, його ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія - для принципала юридичної особи - резидента;
ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія.
Законом України "Про публічні закупівлі" наведено визначення лише категорій бенефіціарів, при цьому таке поняття як "категорія принципала" та "категорія гаранта" в законодавчому полі України відсутні.
Прошу надати вичерпну відповідь, у відповідності до Закону України "Про звернення громадян" у визначений Законом термін на наступні питання:
Що мається на увазі під вимогою зазначати категорію принципала та який сенс наводити таку інформацію, якщо вона жодним чином не впливає на зобов'язання банку по відповідній банківській гарантії?
Що мається на увазі під вимогою зазначати категорію гаранта та який сенс наводити таку інформацію, якщо вона жодним чином не впливає на зобов'язання банку по відповідній банківській гарантії?
Чи було публічне обговорення наказу Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628?
Відповідь
Доброго дня.
Повторно звертаюсь до Вас з проханням про внесення змін в наказ МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ від 11.06.2020 № 1082 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 р. за № 610/34893 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі»
Враховуючи, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Стаття 4. Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель
Частина 1, абзац другий: Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Відтак замовники на вимогу пункту 12 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядок розміщення інформації) зобов’язані розміщувати в електронній системі закупівель інформацію про предмет закупівлі, назву предмету закупівлі, коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів, а також крім полів, визначених пунктом 12 Порядку, у випадках, зазначених у пункті 12, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо:
міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН), у разі визначення предмета закупівлі - лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу;
коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159, у разі визначення предмета закупівлі - медичний виріб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше медичних виробів, замовником зазначаються код та назва кожного медичного виробу; та ін.
Отже замовник зобов’язаний відповідну інформацію зазаначати в плані закупівель, адже оприлюднення плану закупівель передбачено нормами Закону, а це додаткове і безглузде навантаження на уповноважених осіб.
А щодо пункту 14 поряду, так там усе зрозуміло.
Це один з прикладів як замовники змшені оприлюднювати плани закупівель: UA-P-2020-07-28-001576-b
Відповідь
Відповідно до розпорядження КМУ від 25.09.2019 №846-р, а саме абзацу 3 пункту 3, в якому зазначено, що згідно з додатком 2 зазначена централізована закупівельна організація проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів згідно з додатком 4 за рахунок коштів державного бюджету з 1 січня 2021 року. Відповідно до додатку 2 Держрибагентство України підпадає під вищевказану категорію замовників. Однак в даному розпорядження нічого не вказано про територіальні органи.
В своїх відповідях на аналогічні запитання Мінекономіки посилається на інформаційний лист 3304-04/6578-06 від 06.02.2020
https://www.me.gov.ua/Files/Download?Id=1750f7d9-21d8-46c9-bfc8-f83ef76c9023
Однак слід зазначити, що у цьому листі йдеться про територіальні органи центральних органів виконавчої влади, які утворені як юридичні особи.
Між тим, територіальні органи Держрибагентства діють у складі Держрибагентства як відокремлені структурні підрозділи та не мають статусу юридичної особи, але мають код ЄДРПОУ, власний кошторис та самостійно сплачують податки та збори.
На основі вищевикладеного просимо надати роз’яснення з приводу здійснення тендерних закупівель через ДУ "Професійні закупівлі" територіальними органами Держрибагентства з урахуванням особливостей їхнього статусу.
Відповідь
Театрально-видовищний заклад культури «Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра» (надалі по тексту – Театр) укладає договори цивільно-правового характеру з запрошеними режисерами-постановниками вистав Театру, акторами.
Враховуючи положення ст. 1, 9 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати наступні роз’яснення та консультацію:
1. Чи підпадають договори цивільно-правового характеру з запрошеними режисерами-постановниками вистав, акторами під сферу дії Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Якщо такі договори підпадають під сферу дії Закону України «Про публічні закупівлі», то просимо роз’яснити яким чином Театр має публікувати такі договори, враховуючи той факт, що внаслідок оприлюднення подібних звітів про договори/процедур закупівель відбувається поширення необмеженому колу осіб конфіденційної інформації про особу виконавця за договором. Зокрема, в договорі вказується наступна інформація: персональні дані виконавця (дата народження, адреса реєстрації, адреса фактичного проживання, номери телефонів, електронна пошта, дані паспорту або документів, що їх замінюють, РНОКПП, номери банківської карти), відомості про майновий стан особи (розмір гонорару). В той же час, норми ст. 32 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 30.10.1997 року № 5-зп, ст. 11, 21 Закону України «Про інформацію», Закону України «Про захист персональних даних» забороняють розповсюдження такої інформації, оскільки вона є конфіденційною (з обмеженим доступом) і отримувати її мають право виключно компетентні органи у встановлених законодавством випадках.
Дане питання є особливо актуальним, враховуючи факт підвищеного суспільного інтересу до акторів та режисерів-постановників, багато з яких є суспільно значимими особистостями.
Відповідь