Меню

Консультації

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
09.02.2017
Запитання      Тема: Інше
У вимозі зазначено "На виконання листа СБУ Полтавське обласне територіальне відділення здійснює дослідження ринку закупівель товарів, робіт, послуг на предмет дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції при проведенні КП "Кременчукводоканал" процедури відкритих торгів". Далі вимагається повний перелік документів (план, реєстр отриманих пропозицій, протокол розкриття, пропозиції учасників, тощо) у друкованому вигляді. Чи повинно підприємство надавати ці документи та чи не може АМКУ або СБУ переглядати документи в системі Прозорро?
Відповідь
09.02.2017
Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому статтею 35 Закону визначено умови і порядок застосування замовниками переговорної процедури закупівлі. Реалізовуючи функції, передбачені пунктами 12, 13 частини першої статті 8 Закону, Мінекономрозвитку неодноразово надавало консультації з питань закупівель та узагальнені відповіді щодо застосування законодавства у сфері закупівель стосовно застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема у листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07, від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, а також у відповідях на запити №№ 16/2016, 35/2016, 86/2016, 99/2016, 133/2016, 134/2016, 153/2016, 191/2016, 198/2016, 234/2016, 248/2016, 6/2017 тощо. Водночас, на практиці виникають певні труднощі при застосуванні норм статті 35 Закону через неоднакове розуміння представниками замовників та контролюючих органів питання, щодо моменту (дати) початку переговорної процедури закупівлі. Згідно із частиною першою статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. При цьому переговорна процедура закупівлі застосовується замовником виключно у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону, а вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) відповідно до статті 11 Закону. Виходячи зі змісту пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі – це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас Законом не регулюється порядок і строки організації і проведення переговорів з учасником переговорної процедури закупівлі, в тому числі в порядок запрошення учасника (учасник) до участі у таких переговорах. Відповідно до частини третьої статті 35 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов'язково безоплатно оприлюднюється на Веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення. При цьому договір про закупівлю за результатами переговорної процедури укладається у строки, визначені абзацом восьмим частини третьої статті 35 Закону, і підлягає оприлюдненню згідно із абзацом восьмим частини першої статті 10 цього Закону. Водночас, як випливає із змісту пунктів 13, 28 частини першої статті 1, частин першої, третьої статті 10 Закону, застосування (проведення) переговорної процедури закупівлі не передбачає попередньої публікації інформації (оголошення) про проведення даної процедури закупівлі на Веб-порталі Уповноваженого органу. При цьому норми Закону не містять чітких вказівок щодо моменту початку переговорної процедури закупівлі. У зв’язку з викладеним вище, просимо надати розгорнуту відповідь на наступне питання: Який момент у часі (дату) слід вважати початком переговорної процедури закупівлі: – прийняття тендерним комітетом (уповноваженою особою) рішення про вибір (застосування) переговорної процедури закупівлі, або – запрошення учасника (учасників) до участі переговорах (переговорній процедурі закупівлі), або – проведення (завершення) переговорів з учасником (учасниками) переговорної процедури закупівлі, або – прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорів, або – оприлюднення повідомлення про намір укласти договір на Веб-порталі Уповноваженого органу, або – інший момент у часі?
Відповідь
09.02.2017
Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому статтею 35 Закону визначено умови і порядок застосування замовниками переговорної процедури закупівлі. Реалізовуючи функції, передбачені пунктами 12, 13 частини першої статті 8 Закону, Мінекономрозвитку неодноразово надавало консультації з питань закупівель та узагальнені відповіді щодо застосування законодавства у сфері закупівель стосовно застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема у листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07, від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, а також у відповідях на запити №№ 16/2016, 35/2016, 86/2016, 99/2016, 133/2016, 134/2016, 153/2016, 191/2016, 198/2016, 234/2016, 248/2016, 6/2017 тощо. Водночас, на практиці виникають певні труднощі при застосуванні норм статті 35 Закону через їх неоднакове розуміння представниками замовників та контролюючих органів. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). При цьому предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, крім іншого, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію. Виходячи з цього, під час проведення відкритих торгів у тендерній документації замовником визначаються вимоги до предмета закупівлі шляхом зазначення інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідна технічна специфікація. У той же час, з комплексного аналізу норм статті 35 Закону у їх взаємозв’язку з іншими положеннями Закону (зокрема, пунктом 18 частини першої статті 1, пунктом 3 частини другої статті 22) вбачається, що у разі застосування переговорної процедури закупівлі (якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників) пунктом 4 частини другої статті 35 Закону не передбачено обмежень, відповідно до яких кількісні характеристики предмета закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, які були визначені замовником у тендерній документації. Виходячи з викладеного, просимо надати розгорнуту відповідь на наступне питання: Чи може замовник у разі застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону змінити кількісні характеристики предмета закупівлі, порівняно із тими, що були зазначені у тендерній документації (за умови, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не відрізняються від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації), зокрема, шляхом: 1) зменшення кількості (обсягу) товарів (послуг) у зв’язку зі скороченням потреби у відповідних товарах (послугах) та/або зменшенням фінансування закупівлі; 2) збільшення кількості (обсягу) товарів (послуг) у разі виникнення додаткової потреби у закупівлі відповідних товарів (послуг), яку замовник не міг об’єктивно передбачити під час проведення тендерів, які були двічі відмінені через відсутність достатньої кількості учасників.
Відповідь
09.02.2017
Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору
Замовником проведено відкриті торги на закупівлю кам'яного вугілля та укладено договір 30.01.2017р., в якому зазначена загальна вартість договору, у т.ч. сума ПДВ 20%. Також у специфікації зафіксовано ціну за 1т вугілля без ПДВ + ПДВ. З 01.02.2017 постачальник вугілля вирішив скористатися податковою вугільною пільгою та підготував додаткову угоду, де сума договору, обсяг закупівлі та ціна за 1 продукції не змінюється, тобто ціна вугілля що з ПДВ що без ПДВ однакова. Надайте, будь-ласка, роз'яснення, чи правомірна така зміна договору, і якщо так, то яку частину п.4 ст.36 Закону застосувати?
Відповідь
09.02.2017
Запитання      Тема: Планування закупівель
Чи необхідно при формуванні плану закупівель визначати предмет закупівель по будівельним роботам (розділ 45000000-7 )по показникам четвертої цифри ДК 021:2015, якщо будівельні роботи передбачають комплекс будівельно-монтажних робіт (підготовчі,влаштування фундаментів,електромонтажні,сантехнічні,пусконалагоджувальні та інші)
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json