Меню

Консультації

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
15.02.2017
Запитання      Тема: Предмет закупівлі
Доброго дня! Відповідно до наказу №454 2. Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника. Але виникає потреба у проведенні поточного ремонту медичного обладнання. При цьому в кошторисі запланована сума на поточний ремонт медичного обладнання, що перевищує 50 000 грн. Ремонт буде проводитися у різний час та різними організаціями, так як різне медичне обладнання може бути відремонтоване зовсім різними постиачальниками послуг, які мають різні технічні можливості. Крім того, інколи неможиво передбачити час та вид облалнання,яку вийде з ладу. Як створити додаток до річного плану за вказаним предметом закупівлі. Чи можливо, кожен раз за нявності потреби, коли обладнання вихидить з ладу створювати план саме на суму очіваної вартості ремонту та кожен раз викладати звіт про укладений договір. Відповідно до наказу №454 Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів. Яким чином здійснювати процедуру закупівлі, якщо за третім знаком більшість лікарських засобів це "33600000-6 Фармацевтична продукція"; а реактиви та дезінфекційні засоби, що не вважаються лікарськими теж входять у групу Фармацевтична продукція (Код за ДК 021:2015 33631600-8 Антисептичні та дезінфекційні засоби та 33696000-5 Реактиви та контрастні речовини) та не мають міжнародну непатентовану назву. Крім того, за четвертим знаком реактиви визначаються, як 33690000-3 Лікарські засоби різні. Відповідно до ст.2 Закону України «Про лікарські засоби» №123/96-ВР від 04.04.1996р. лікарський засіб - будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу; До лікарських засобів належать: АФІ, продукція "in bulk; готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти); гомеопатичні засоби; засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби із збудниками хвороб або пар. Отже, виникає потреба у роз’ясненні, чи відносяться дезінфекційні та антисептичні зоби до лікарських чи ні. Існує реєстр лікарських засобів, але є сумніви чи правильно введені назва. Таке роз’яснення було б корисним для всіх установ та медичних закладів, що проводять закупівлю лікарських засобів.
Відповідь
15.02.2017
Запитання      Тема: Відкриті торги
Ситуація: під час розгляду пропозиції встановлено невідповідність вимогам тендерної документації (наприклад, учасник не надав сертифікат відповідності (товар підлягає обов’язковій сертифікації) та надання цього сертифікату було вимогою тендерної документації). За наявності цієї підстави, пропозиція підлягає відхиленню згідно з п.4 ч.1 ст.30 Закону України «Про публічні закупівлі». Зазначена підстава є достатньої для відхилення пропозиції учасника, тому не має сенсу продовжувати проводити аналіз такої пропозиції для з’ясування наявності ще й інших підстав для відхилення. В журналі «Фінансовий контроль» № 10 (105) 2014, надрукована стаття заступника начальника відділу моніторингу ризикових операцій Управління контролю за ризиковими операціями та державними закупівлями Держфінінспекції України Ярослави Дуброви: «Розгляд пропозицій учасників торгів: як не схибити», в якій зазначено (стор.42): «Варто звернути увагу, що в разі наявності відповідної підстави для відхилення пропозиції учасника, передбаченої Законом, цей Закон не вимагає від замовника продовжувати здійснювати аналіз пропозиції такого учасника для з’ясування чи є ще й інші підстави для відхилення такого учасника». Питання: у випадку, якщо встановлена одна достатня підстава для відхилення пропозиції учасника, чи потрібно проводити подальший аналіз пропозиції учасника для з’ясування чи є ще й інші підстави для відхилення пропозиції такого учасника.
Відповідь
14.02.2017
Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю
Відповідно до абз. 5 ч.1 ст.2 Закону №922 у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 Закону №922. Також відповідно до абзацу 4 ч.1 ст.2 Закону №922 під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. Чи потрібно у разі оприлюднення звіту про укладені договори в системі електронних закупівель оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору та звіт про виконання договору відповідно до статті 10 Закону №922?
Відповідь
14.02.2017
Запитання      Тема: Інше
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Відповідно до частини третьої статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Частиною першою статті 25 Закону встановлено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі. Згідно зі статтею 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Враховуючи зазначене прошу надати роз’яснення на наступні питання: 1. Чи повинен учасник (особа, яка виступає від імені учасника) публічних закупівель мати електронний цифровий підпис? 2. Чи повинен учасник відкритих торгів накладати на свою пропозицію та завантажені разом із пропозицією документи (які вимагаються замовником у тендерній документації) електронний цифровий підпис? 3. Чи має право замовник вимагати від учасників накладання електронного цифрового підпису на тендерну пропозицію та інші документи (завантажені учасником відповідно до тендерної документації) під час проведення відкритих торгів?
Відповідь
14.02.2017
Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору
Під час проведення аукціону в рамках проведення процедури закупівлі Учасник, з метою виграшу торгів під час аукціону значно занизив свою цінову пропозицію та виграв тендер (за результатами аукціону його цінова пропозиція виявилась значно меншою, ніж середня ціна на ринку). Після заключення договору та здійснення першої поставки товару Учасник вимагає зміни ціни за одиницю товару в сторону збільшення в зв’язку з ростом ціни та товар на ринку. З метою підтвердження своєї позиції надає експертний висновок торгово-промислової палати в якому відображено максимальну ринкову ціну на даний товар, яка є значно вищою за ціну, визначену в договорі, причому така ціна згідно даного висновку була визначена на дату проведення аукціону. Разом з тим, з дати проведення аукціону та заключення договору ціна на даний товар на ринку істотно не змінювалась (фактично договір заключено за цінами значно нижчими за ринкові згідно цінової пропозиції Учасника). питання: Чи буде правомірною зміна істотних умов договору в частині збільшення ціни за одиницю товару в даному випадку? Відповідно до вимог п. 2 ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» коливанням ціни вважається зміна ціни на ринку з дати проведення аукціону на певну дату, на яку Учасник виявив бажання підняти ціну за одиницю товару згідно умов договору, чи різниця ціни на ринку в порівнянні з ціновою (тендерною) пропозицією Учасника? В разі зміни ціни на ринку з дати заключення договору на 3 відсотка, чи буде правомірним підняття ціни на 10 відсотків?
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json