|
26.05.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених наказом Мінрегіонбуду від 04.06.2014 р. № 163, проектування це роботи, які пов'язані зі створенням проектної документації на будівництво, які в себе, зокрема, включають передпроектні роботи, проектні роботи з відповідними стадіями проектування (техніко-економічне обґрунтування Читати далі(ТЕО), техніко-економічний розрахунок (ТЕР), ескізний проект (ЕП), проект (П), робочий проект (РП), робоча документація (Р).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 р. № 687-XIV:
- проект - це документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає будівельним нормам і правилам.
- архітектурне рішення - авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду й інтер'єру об'єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації, викладений в архітектурній частині проекту на всіх стадіях проектування і зафіксований у будь-якій формі.
За Рекомендаціями щодо забезпечення правомірності створення та використання творів архітектури, розміщеними на сайті Мінекономіки за посиланням https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=b2fa2348-98d5-4ba5-8c6e-7963432eaff7&title=RekomendatsiiSchodoZabezpechenniaPravomirnostiStvorenniaTaVikoristanniaTvorivArkhitekturi, твір архітектури – це твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів тощо).
Особисті немайнові права авторів врегульовано ст. 31 Закону про архітектурну діяльність, Цивільним кодексом України від 16.01.2003 р. № 435-IV та Законом України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 р. № 3792-XII.
Відповідно до абзю. 1 роз 3 Рекомендацій щодо забезпечення правомірності створення та використання творів архітектури закон передбачає охорону творів архітектури, виражених як проекти, документація, а також як побудований об’єкт архітектурної діяльності.
За таких обставин чи можливе застосування п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону № 922 для придбання замовником робіт з коригування проекту, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за порогову вартість, без застосування порядку проведення спрощених закупівель у разі необхідності захисту прав інтелектуальної власності, або п. 2 ч. 2 ст. 40 цього Закону, у разі якщо вартість перевищує порогову суму?
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Так, частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 2 частини сьомої статті 3 Закону.
У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону, у тому числі, пов'язаних з необхідність захисту прав інтелектуальної власності, замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель приймається замовником самостійно.
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі – Мінекономіки), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами, далі - Положення), Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема інтелектуальної власності.
Згідно з пунктом 4 Положення Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: організовує в установленому порядку проведення експертизи заявок на об’єкти права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об’єкти права інтелектуальної власності; здійснює державну реєстрацію об’єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів; визначає уповноважені заклади для проведення експертизи заявок на об’єкти права інтелектуальної власності та доручає їм проведення такої експертизи; веде державні реєстри об’єктів права інтелектуальної власності; проводить аналіз стану застосування і дотримання національного законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права і суміжних прав; здійснює міжнародне співробітництво у сфері інтелектуальної власності і представляє інтереси України в зазначеній сфері у міжнародних організаціях відповідно до законодавства.
Тому, з питання захисту прав інтелектуальної власності слід звертатися до Мінекономіки як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Детальна інформація розміщена на вебсайті Мінекономіки у розділі "Діяльність" рубрики "Інтелектуальна власність' за посиланням
http://www.me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=bb27fb37-4305-4686-9ea0-995d1c10f028&tag=DerzhavnaSluzhbaIntelektualnoiVlasnosti
Крім цього, зазначаємо, що питання стосовно підстав для застосування переговорної процедури закупівлі міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Також пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
24.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
З 1 липня 2021 року набирає чинності Закон України від 02.12.2020 №1021 "Про внесення змін до ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" щодо закупівлі природного газу. Бюджетна установа, що закуповує природний газ для власних потреб опалення та підігріву води є суб'єктом ринку природного газу (ЗУ "Про ринок природного газу") та на даний час закуповує природний газ шляхом проведення Читати далівідкритих торгів. Просимо пояснити, які дії потрібно вчинити установі, щоб із 01.07.2021 закуповувати природний газ на товарній біржі без застосування конкурентних процедур закупівель, як це стане можливим із 01.07.2021 відповідно до пп.22 частини п'ятої ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі"?
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що закупівля замовником товарів, робіт і послуг має здійснюватися у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), яким установлено правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п’ятсот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас відповідно до Закону України від 02.12.2020 № 1021-IX з 01.07.2021 перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, що встановлений у частині п'ятій статті 3 Закону, буде доповнено новим абзацом, який передбачає, що природний газ, закупівля якого здійснюється суб'єктами ринку природного газу, визначеними Законом України "Про ринок природного газу", на товарних біржах, діяльність яких регулюється законом, що визначає правові умови створення та функціонування (діяльності) товарних бірж, та які відповідають вимогам кодексу газотранспортної системи.
При цьому зазначаємо, що оскільки відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону.
Натомість розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
При цьому відповідно дo Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507, Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі.
Тому, ураховуючи зазначене, з питань щодо можливості застосування порядку закупівлі природного газу суб'єктами ринку природного газу на товарних біржах, що запроваджується з 01.07.2021, пропонуємо звернутися до вищезазначених органів виконавчої виконавчої влади.
|
|
21.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019
№ 846-р «Про визначення державної установи «Професійні закупівлі» централізованою закупівельною організацією» Державну установу «Професійні закупівлі» визначено централізованою закупівельною організацією, яка проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами за рахунок коштів державного бюджету з 01.01.2021 Читати далів інтересах Держрибагентства в якості замовника.
Сумський рибоохоронний патруль є територіальним органом Держрибагентства, не є юридичною особою, однак має власний код ЄДРПОУ та самостійно проводить в порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі», процедури закупівлі товарів, робіт та послуг, необхідні для виконання завдань та функцій, покладених на нього відповідним Положенням.
Листом від 23.03.2021 № 2-11.3-16/1627-21 Держрибагентство довело до відома територіальні органи Держрибагентства, в т.ч. й Сумський рибоохоронний патруля, про необхідність дотримання територіальними органами у своїй діяльності вимог вищевказаного розпорядження Кабінету Міністрів України.
Враховуючи викладене, з метою належної організації відповідної процедури у межах чинного законодавства, Сумський рибоохоронний патруль звернувся до Державної установи «Професійні закупівлі» щодо надання роз`яснення відносно поширення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р «Про визначення державної установи «Професійні закупівлі» централізованою закупівельною організацією» на правовідносини щодо здійснення публічних закупівель територіальними органами Держрибагентства або порядку проведення таких процедур для вказаних органів.
Листом від 08.04.2021 № 64 (додається) Державна установа «Професійні закупівлі» порадила звернутися за відповідними роз`ясненнями та уточненнями до уповноваженого органу, який формує політику у сфері публічних закупівель з огляду на те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1216 «Про особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій» вказана установа не є ініціатором визначення замовників, для яких проведення закупівель через цзо є обов`язковим.
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства відповідно до чинного законодавства є уповноваженим органом, який формує політику у сфері публічних закупівель.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати письмове роз`яснення відносно поширення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р «Про визначення державної установи «Професійні закупівлі» централізованою закупівельною організацією» на правовідносини щодо здійснення публічних закупівель територіальними органами Держрибагентства.
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію територіальними органами центрального органу виконавчої влади, які утворені як юридичні особи міститься у листі Мінекономіки від 06.02.2020 № 3304-04/6578-06 (копія листа додається).
Водночас питання щодо проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію для відокремлених структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади, які не мають статусу юридичних осіб розглянуто у запиті 688/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f08a1288-500b-4ded-96c5-b5e6e4035e1b&lang=uk-UA
|
|
19.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Звертаємося до Вас з проханням надати роз'яснення з наступного питання. 15 вересня 2020 року було оголошено тендер щодо проведення переговорної процедури закупівлі згідно умов Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» на виконання робіт з коригування проектно-кошторисної документації Читати даліоб’єкта:«Реконструкція будівлі гуртожитку (буд. №24 інв. №10310005) під службове житло в м. Подільськ, вул. Самборського,21» (ДК 021:2015 – 71320000-7 «Послуги з інженерного проектування») ДСТУ Б.Д.1.1-7-2013. Замовник -ПІВДЕННЕ РЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА 1469), код ЄДРПОУ:14321802.
29 жовтня 2020 р. було опубліковано повідомлення про намір укладення договору про закупівлю з нашим підприємством.
13.11.2020 р. між ПРУ Держ.прикордонної служби України (ВЧ1469) та нашим підприємтсвом підписано договір №24-20 про виконання робіт з коригування проектно-кошторисної документації об'єкта: "Реконструкція будівлі гуртожитку (буд №24 інв. №10310005) під службове житло у м. Подільськ, вул. Самборського,21" , Відповідно до вищевказанного договору наше підприємство забов'язалось виконати роботи в строк не пізніше 20 днів з дня отримання відповідної заявки на початок робіт від Замовника.
Також, згідно до умов визначених в тендерній документації, нами було сплачено забезпечення виконання договору у сумі 5% від вартості Договору в сумі 28332,65 грн.
Відповідно до умов договору, строк дії договору - до 01 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами забов'язань по договору.
Однак незважаючи на те, що строк дії договору закінчився, Замовник так і не надіслав нашому підприємству , а ні заявку на виконання робіт , а ні додаткових угод на продовження або розірвання договору.
В звязку із цим 19.01.2021 року ми звернулись з листом до Замовника з проханням повідомити про його наміри щодо вищевказаного договору . Однак відповіді від Замовника до цього часу не отримано. Отже , за бездіяльності Замовника , яка полягає у не надіслання заявки Замовника на початок робіт наше підприємтсво не може приступити до виконання робіт, передбачених умовами договору. Разом з тим Замовник також не повідомляє про його наміри щодо продовження строків/розірвання цього договору.
Поряд з цим як було зазначено вище , на умовах визначених Замовником , нами було сплачено останньому забезпечення виконання договору у сумі 5% від вартості Договору в сумі 28332,65 грн., які до цього часу нам не були поверненні.
На підставі вищевикладеного, а також враховуючи, що строк дії договору сплив 01 грудня 2020року просимо надати відповідь:
Чи має право наше підприємство на поверення вказаної суми забезпечення договору, який фактично не виконано з підстав , що не залежать від нашого підприємтсва ?
Якщо так, то який алгоритм дій щодо повернення вищевказаної суми забезпечення виконання договору?
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” (далі – Закон) визначав особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення операції об'єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану.
Згідно з частиною третьою статті 3 Закону для проведення відбору учасників замовник оприлюднював оголошення про проведення відбору через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу.
Так, в оголошенні про проведення відбору обов’язково зазначався, зокрема розмір, строк, вид та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (у разі якщо замовник вимагає його надати) (пункт 10 частини четвертої статті 3 Закону).
Водночас, виходячи з основних засад і прав Конституції України, держава забезпечує захист всіх прав суб'єктів права власності і господарювання шляхом звернення до суду за захистом своїх прав.
|
|
19.05.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами процедури закупівлі між Замовником та суб’єктом господарювання укладено договір про виконання робіт, відповідно до якого сторони визначили, що істотними (основними) умовами договору є: предмет договору; сума договору; строк дiї договору та строк виконання робіт.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі Читати далідосягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Після укладення договору виникла необхідність передбачення попередньої оплати за договором, проте в умовах тендерної документації Замовником не було передбачено можливості внесення змін до порядку оплати. Відповідно до п. 15-1 Постанови Кабінету міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів дозволено здійснювати попередню оплату будь-яких товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, якщо розмір такої оплати не перевищує 30 % вартості їх річного обсягу на строк не більше 3 місяців.
Просимо надати роз’яснення, чи вважається зміна порядку оплати в частині передбачення попередньої оплати внесенням змін до істотних умов договору про закупівлю, якщо за умовами тендерної документації та за умовами укладеного договору порядок оплати не належить до істотних умов договору.
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Відповідно до частини п'ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у пунктах 1-8 Закону.
Таким чином, у разі якщо внесення змін до договору про закупівлю є зміною істотних умов договору, така зміна може здійснюватись відповідно до умов договору виключно у випадках, передбачених статтею 41 Закону.
|