|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. В 2019 році ми провели відкриті торги за результатами яких уклали договір з переможцем закупівлі на добудову школи на суму 6 млн.грн.. В зв'язку з тим, що профінансовано було лише частину робіт, - сторонами було підписано додаткову угоду, згідно якої в 2019 році оплачено частину робіт на 1 млн.грн. В договорі 2019 року вказано, що він діє до 31.12.2019 року або до повного виконання робіт або до повного виконання сторонами договірних зобов'язань, а в частині розрахунків до повного його виконання. В електронній системі ми вже прозвітували про виконання договору. На 2020 рік проектно-кошторисна документація не буде коригуватися. Чи можемо ми укласти з тим самим підрядником договір за переговорною процедурою закупівлі по Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції від 19.04.2020 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Замовник здійснює закупівлю шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 13 Закону.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.
Отже, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі.
Разом зтим замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому згідно з частиною десятою статті 11 Закону та пунктом 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону уповноважена особа або тендерний комітет здійснюють вибір процедури закупівель.
|
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз'яснення щодо можливості використання в проекті договору надання послуг, в розділі "Оплата", формули розрахунку вартості послуг з привязкою до іноземної валюти на дату здійснення остаточної оплати, керуючись п.7 частини 5 ст.41. ЗУ "Про Публічні закупівлі". Зазначаємо , що предметом закупівлі є послуги з підтримки програмних продуктів.Данний вид послуг передбачає імпортну складову.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Водночас згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону).
Поряд з цим частиною четвертою статті 41 Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Отже, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до вимог, встановлених у тендерній документації (в т. ч. вимог щодо умов оплати) та пропозиції учасника-переможця.
У свою чергу, відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Отже, істотні умови договору можуть змінюватись у випадках, встановлених пунктом 7 частини п’ятої статті 41 Закону, зокрема у випадку зміни курсу іноземної валюти, у разі якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни цін.
Таким чином, проект договору складається замовником самостійно з дотриманням Цивільного та Господарського кодексів України специфіки предмета закупівлі та принципів здійснення закупівлі, визначених в статті 5 Закону.
|
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення, щодо укладання договорів за Законом України «Про публічні закупівлі» чинний в редакції від 19.04.2020р.
До 19.04.2020р. згідно зведеному кошторису були виділені бюджетні кошти на виконання робіт по об’єкту «Реконструкція мереж вуличного освітлення від КТП-3607 по вул. Фруктова, вул. 8 Березня та від ТП-3804 по вул. Космонавтів, пров. Першотравневий, вул. 8 Березня, вул. 40 років Перемоги с.Коржове, Сватівського району Луганської області" у розмірі 290,500 тис грн. та були укладені Договори на суму приблизно 280 тис.грн. до набування чинності ЗУ«Про публічні закупівлі» , а саме:
1) Договір на проектування
2) Договір на технічний нагляд
3) Договір на експертизу проектно-кошторисної документації
4) Договір підряду на будівельно-монтажні роботи
Згідно зведеного кошторису на об’єкт також були укладені договори на технічний нагляд, експертизу кошторисної документації, авторський нагляд.
Всі вище перелічені договори були укладені до 19.04.2020р загальна вартість яких приблизно склала 280 тис. грн., що за Законом України «Про закупівлі» до 19.04.2020р вважалися допороговими та не потребували процедури тендерних закупівель.
В зведеному кошторисі на об’єкт були заплановані витрати ( виділені кошти) на оплату послуг на забезпечення влаштування комерційного обліку електричної енергії, яка надається постачальником послуг комерційного обліку, згідно Кодексу Систем Розподілу (облаштування вузлу обліку ), що складає 3,754 тис., але договір на цей вид послуг не був підписаний тому що, цей договір може бути укладений тільки після виконання будівельно-монтажних робіт.
Як тепер оформляти договір на облаштування вузлу обліку:
Варіант №1 -окремий договір (як закупівлю, яка не перевищує 50 тис грн..);
Варіант №2 -договір – який збільшує вартість вже укладених договорів по об’єкту (загальна вартість яких розраховується як сума: 280тис.грн+3,574тис.грн), що перевищує межу 50 тис.грн. та потребує проведення спрощеної процедури закупівель (ст.3,п.7, абзац 5 ЗУ « Про публічні закупівлі»);
Варіант №3 - договір на додаткові аналогічні роботи ( до договору на будівельномонтажні роботи) з процедурою укладання договору (згідно ст.40 п.2. абзац 5 ЗУ «про закупівлю») з використанням переговорної процедури (без проведення торгів)
З повагою,
ФОП ________________________ Пєтухов І.С.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Досить часто, при перерахунку ціни за одиницю товару (послуги), виходячи з остаточної пропозиції переможця, що вказана за результатами аукціону, така ціна містить більше ніж два знаки після коми. Тож, для коректного визначення ціни за одиницю товару (послуги), наразі договір з переможцем закупівлі укладається на суму, яка сформована за результатами аукціону, а після цього для коректного відображення ціни за одиницю (з двома знаками після коми) укладається додаткова угода на зменшену суму без зменшення обсягу закупівлі.
Враховуючи нову редакцію Закону в частині можливості “перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі”, чи може бути укладено договір за результатами закупівлі одразу на суму оновленої тендерної пропозиції/пропозиції переможця, що є меншою за ціну, сформовану за результатами електронного аукціону без зменшення обсягу закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Отже, замовник та переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі можуть укласти договір про закупівлю на суму, що є меншою ніж ціна тендерної пропозиції/пропозиції за результатами аукціону, без зменшення обсягів закупівлі у випадках визначених частиною четвертою статті 41 Закону.
|
|
|
02.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно із підпунктом 37 пункту 1 статті 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» учасником процедури закупівель можуть бути об’єднання учасників (підприємств).
Згідно пункту 5 статті 16 ЗУ «Про публічні закупівлі» у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.
Відповідно до вищезазначеного прошу надати відповідь, чи має право замовник узагальнювати досвід роботи на одному будівельному об’єкті у разі якщо у складі консорціума є генпідрядна та субпідрядна компанії. Причому генпідрядна компанія має договір із замовником тендеру, а субпідрядна компанія з генпідрядником.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини п’ятої статті 16 Закону у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою.
Статтею 120 ГК України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств.
Так, згідно з частиною четвертою статті 120 ГК України консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.
Отже, у разі якщо учасником процедури закупівлі є об'єднання учасників, зокрема консорціум, підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.
|