Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
10.06.2020
Запитання      Тема: Інше
Відповідно до частини 3 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом. Чи можливе застосування у договорах на закупівлю ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України? Якщо так, то в яких саме процедурах закупівлі (відкриті торги;торги з обмеженою участю; конкурентний діалог; спрощена закупівля; переговорна процедура)? Чи можливе застосування ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України у додаткових угодах до основного договору, якщо такою додатковою угодою вносяться зміни до істотних умов основного договору з урахуванням положень частини 5 статті 41 ЗУ "Про публічні закупівлі".
Відповідь
10.06.2020
Запитання      Тема: Відкриті торги
КНП « Ніжинський міський пологовий будинок» 04 березня 2020 року оголосив відкриті торги UA-2020-03-04-001445-b щодо предмету- постачання електричної енергії. 20 березня 2020 року Відповідно за результатами відкритих торгів та цінових критеріїв переможцем торгів було оголошено Постачальника, який запропонував щонайменшу ціну, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенерготехресурс» ( далі- ТзОВ «ЛЕТР»). 31.03.2020 року між КНП «Ніжинський міський пологовий будинок» та Постачальником ТзОВ «ЛЕТР» було укладено Договір на постачання електричної енергії споживачу №109 від 31 березня 2020 рокуТакож згідно до п.6.1.8. ПРРЕ Постачальник протягом трьох робочих днів з моменту укладання Договору повинен надіслати запит на зміну електропостачальника до адміністратора комерційного обліку, а саме АТ «Чернігівобеленерго» ( запит додається), де Постачальник ТзОВ «ЛЕТР» повідомляв, що 01 квітня 2020 року запланована дата початку постачання електричної енергії споживачу КНП «Ніжинський міський пологовий будинок» новим електропостачальником. АТ «Чернігівобеленерго» надава лист-відповідь №22\1790\01-15 від 08 квітня 2020 року, яким було відхилено забезпечення зміни електропостачальника для споживача «Ніжинський міський пологовий будинок» у зв’язку з наявністю звернення чинного електропостачальника ТОВ «ЕнераЧернігів», щодо припинення електроспоживання об’єктів данного споживача. Саме ці обставини не дають змоги ТзОВ «ЛЕТР» виконуватиу мови Договору №109 від 31.03.2020 року. Проте термін дії Договору з Постачальником ТОВ «ЕнераЧернігв» закінчився 31.03.2020 року, та повного виконання з збільшенням на 20% тендерного Договору 115-ТП/19 від 07 лютого 2019 року. В КНП «Ніжинський міський пологовий будинок» на даний час є наявний борг,який ми визнаємо у розмірі 30738,06 за спожиту електроенергію за квітень 2020 року перед Постачальником ТОВ «ЕнераЧернігів», плата якого може буде здійснена лише за наявності юридичних підтверджень на яких підставах Постачальник ТОВ «ЕнераЧергінів» здійснює постачання електричної енергії Споживачу або у судовому порядку. ТзОВ «Львівенерготехресурс» у разі зміни електропостачальника готовий взяти на себе борг та сплатити наявну заборгованість за КНП «Ніжинський міський пологовий будинок», але ТОВ «Енера Чернігв» не йде на компроміс та відмовляється від передачі. Ми плануємо розірвати Договір з ТзОВ «ЛЕТР» та оголосити нові відкриті торги, а наявний борг сплатити у судовому порядку. ТОВ «ЕнераЧернігів» пропонує провести переговорну процедуру мотивуючи тим, що вони є постачальниками універсальних послуг, але КНП «Ніжинський міський пологовий будинок» не являється бюджетною установою відповідно до Бюджетного Кодексу України де дається визначення, що Бюджетна установа —установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими. КНП «Ніжинський міський пологовий будинок» після підписання Договору з Національною службою здоров’я не утримується за рахунок державного бюджету, а саме тому втратився статус бюджетної установи. Згідно всьому вище викладеному КНП «Ніжинський міський пологовий будинок»не має підстав укладати переговорну процедуру так як не є споживачем універсальних послуг. Просимо надати роз’яснення щодо подальших дій КНП «Ніжинський міський пологовий будинок» по забезпеченню електроенергією.
Відповідь
09.06.2020
Запитання      Тема: Інше
Доброго дня, питання: У разі призначення двох уповноважених осіб, Замовник повинен розмежувати (конкретизувати) повноваження щодо проведення процедур закупівель / спрощеної закупівлі щодо кожної Уповноваженої особи. Якщо на Уповноважену особу № 1 та на Уповноважену особу № 2 покладено обов’язок здійснювати переговорну процедуру, чи потрібно розмежовувати переговорні процедури кожної особи за ДК 021:2015 по предмету закупівлі ? Наприклад: 1) Уповноважена особа № 1 – проведення переговорної процедури за ДК 021:2015 - 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов’язана продукція. Проведення переговорної процедури за ДК 021:2015 65110000-7 Розподіл води. 2) Уповноважена особа № 2 – проведення переговорної процедури за ДК 021:2015 - 09310000-5 (Електрична енергія). Або це питання, яка саме переговорна процедура за предметом закупівлі буде проводитись тією або іншою Уповноваженою особою можно вирішувати в усному порядку за домовленістю самих Уповноважених осіб, що буде розмежована накладанням ЕЦП/КЕП Уповноваженої особи на Закупівлю та/або План закупівлі?
Відповідь
09.06.2020
Запитання      Тема: Тендерна документація
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі-Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Частиною 3 статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. При цьому Законом не регламентовано, як вирішувати питання, якщо в тендерній документації не міститься умови щодо перерахування вартості товару у гривні до визначеного валютного еквівалента на відповідну дату, а на етапі укладення договору Продавець наполягає на таких умовах, з чим не погоджується Замовник. На підставі вищевикладеного,прошу надати роз’яснення, щодо тлумачення норм Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: Чи може Продавець, який виграв торги наполягати на вказівці в умовах договору, щодо здійснення перерахунку вартості товару у гривні до визначеного валютного еквівалента на відповідну дату? Чи може Замовник відмовитися від укладання договору, якщо Сторонами не досягнути згоди щодо умови договору стосовно перерахунку вартості товару у гривні до визначеного валютного еквівалента на відповідну дату?
Відповідь
05.06.2020
Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору
Добрий день! Звертаємось з проханням надати роз’яснення з наступного питання: Нами (бюджетна установа) на початку цього року було укладено договір на капремонт даху - за процедурами Допорогових закупівель (загальна вартість робіт складала біля 1,3 млн.грн.). На даний час - роботи ще не завершені, договір не закрито. Однак, у ході виконання даних робіт - була виявлена помилка у проектній документації на ці роботи. Проектна організація - визнала свою помилку та зобов'язалася внести у проектно-кошторисну документацію відповідні коригування за власні кошти. Але, після внесення таких коригувань (виправлення виявленої помилки) - збільшилися обсяги робіт (передбачених проектно-кошторисною документацією та раніше укладеною угодою), що призвело до збільшення загальної вартості робіт за проектно-кошторисною документацією на 40 тис.грн. (що становить близько 3% від ціни основного договору про закупівлю). У зв'язку з чим, виникла необхідність у внесенні змін до раніше укладеного договору, а саме: щодо приведення суми договору у відповідність до відкоригованої проектно-кошторисної документації та забезпечення виконання повного обсягу робіт, передбаченого проектно-кошторисною документацією (включаючи додатковий обсяг, що виник після коригування проектної документації). Наше питання - Як діяти в такій ситуації? Чи можемо ми у даному випадку укласти з виконавцем робіт угоду на додатковий обсяг - за процедурами Допорогових закупівель (так як, загальна вартість додаткового обсягу робіт складає не більше 50 тис.грн., а основний договір було укладено - ще до введення у дію положень нового Закону України "Про публічні закупівлі")? Чи можливо буде доцільніше у даному випадку - провести переговорну процедуру на закупівлю додаткового обсягу аналогічних робіт у того самого виконавця (на підставі положень пункту 5 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", не враховуючи те, що основний договір був проведений у відповідності до діючих на той час вимог законодавства, але без проведення тендера)? Дуже чекаємо Ваших порад. Вдячні за відповідь!
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json