Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
12.04.2021
Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору
За результатами проведення тендеру у 2019 році між Департаментом будівництва, містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації, правонаступником котрого, в теперішній час, є Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації (далі – Замовник) та міським комунальним підприємством «Аварійно-диспетчерська служба» укладено Підрядний договір на виконання робіт по об’єкту: «Реконструкція нежитлових приміщень універсальної концертної зали існуючої будівлі по вул. Театральна, 15 в м. Вінниці» від 06.11.2019 року № 19 (UA-2019-10-04-001184-c) (далі – Підрядний договір). Відповідно до розпорядження Голови Вінницької обласної державної адміністрації від 22 грудня 2020 року № 800 «Про передачу функцій замовника» державному підприємству «Архітектурно-будівельний інжиніринг» від Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації передано функції замовника з виконання робіт, у тому числі, за об'єктом: «Реконструкція нежитлових приміщень універсальної концертної зали існуючої будівлі по вул. Театральна, 15 в м. Вінниці». Враховуючи зазначене, виникла потреба в заміні замовника у Підрядному договорі з Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації на державне підприємство «Архітектурно-будівельний інжиніринг». Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до частини 3 статті 510 Цивільного кодексу України якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї. Відповідно до частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, як слідує зі змісту вказаних норм, зміна замовника передбачена законодавством. Проте, як вищевказувалось, Підрядний договір укладений за результатами тендеру. Відповідно до пункту 12 та 13 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» основними функціями Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства є, у тому числі: надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель та надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Враховуючи зазначені норми права та обставини що склались, просимо надати відповідь: чи є правові підстави здійснення заміни замовника в Підрядному договорі, укладеному за результатами тендеру, з Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації на державне підприємство «Архітектурно-будівельний інжиніринг» та чи не суперечить чинному законодавству здійснення відповідної заміни. Одночасно просимо вказати правові підстави можливості чи заборони такої заміни.
Відповідь
07.04.2021
Запитання      Тема: Виконання договору
Верхньокоропецькою сільською радою Мукачівського району рішенням від 18.03.21р. було утворено відділ освіти Верхньокоропецької сільської ради, як відокремлений підрозділ зі статусом юридичної особи. Разом з тим станом на момент створення структурного підрозділу зі статусом юридичної особи, Верхньокоропецька сільська рада, як замовник відповідно до ЗУ «Про державні закупівлі», провела тендерні процедури по придбанню газу, електроенергії та продуктів харчування та уклала відповідні договори по обєктах освіти комунальної васності. У нас виникає питання : якщо процедура тендерна вже відбулась і укладені Договора між Замовником та постачальниками (переможцями торгів) то наразі після передачі в управління іншій юр особі комунального майна у власність, Юр особа яка з 01.04.2021 є статусом розпорядника коштів щодо утримання комунального майна повинна укладати нові Договора по тендерних закупвлях, а Верхньокоропецька сільська рада повинна достроково розірвати їх. Чи ми повинні продовжити придбання товарів по Договорах які заключив головний розпорядник кошів
Відповідь
02.04.2021
Запитання      Тема: Відкриті торги
Добрий день. Підприємство в 2020 р. уклало договір на послуги в сумі 6 млн. грн. В 2021р. на час проведення закупівлі укладено додаткову угоду на продовждення терміну дії договору до 31.03.21р. в обсязі 20 % від суми договору (1 млн. грн.) За 3 місяці Виконавець надав послуг на 1 млн 200 тис. і наполягає на сплаті всієї суми (а не 1 млн.грн. згідно дод.угоди, тобто 20%), аргументуючи тим, що продовжено дію договору та сума договору збільшилась і становить 7 млн. грн., а в 2020 році він надав послуг на 5,5 млн. грн. Тобто по договору не використано 1,5 млн. грн. Питання: чи має право Замовник сплатити за надані послуги більше ніж 20 % (1 млн. грн.)
Відповідь
30.03.2021
Запитання      Тема: Виконання договору
Комунальне підприємство «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» ДОР» (заклад охорони здоров'я), який шляхом проведення відкритих торгів закупив електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії Споживачу на 2020 рік. Термін дії договору до 31.12.2020 року. Відповідно до п. 13.10 Договору сторони домовилися, що відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», дія Договору може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми цього договору, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. На початку лютого місяця 2021 року з Постачальником було укладено Додаткову угоду до Договору про постачання електричної енергії. Термін дії до 31.03.2021 року. Кошти на оплату електричної енергії та на оплату послуг з розподілу електричної енергії в установленому порядку погоджені та є у наявності. За цей час Комунальне підприємство «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» ДОР» проводить відкриті торги і визначає нового переможця. Новий Постачальник електричної енергії починає надавати свої послуги з 01.03.2021 року. Однак у березні місяці 2021 року попередній Постачальник рахунок за поставлену електричну енергію нашому підприємстві за лютий місяць 2021 рік не виставляє. Також не виставляє рахунок за лютий 2021 року на оплату послуг з розподілу електричної мережі Оператор системи. У телефонній розмові нам повідомляють що у лютому місяці 2021 року нас віднесено до Постачальника «останньої надії». Попереджень жодних від Постачальника та Оператора системи про розрив раніше укладених Договорів ми не отримували. Також повідомлення не отримували від Постачальника «останньої надії», тим паче договору з ним ні якого ми не укладали. Різниця у ціні за надану електричну енергію з попереднім Постачальником та Постачальником «останньої надії» становить близько 150 000 тис. грн. Річ тут йде про бюджетні кошти. Питання: 1. Чи правомірні дії Попереднього постачальника, коли він без попередження усунувся від виконання своїх зобов’язань за договором у лютому місяці 2021 року? 2. Чи можуть бути між нашим підприємством (медичним закладом) та Постачальником «останьої надії» відносини без належного оформлення (договору). 3. Чи маємо ми право, без Договору оплатити за лютий місяць 2021 року за спожиту електроенергію Постачальнику «останьої надії»? 4. Яка юридична відповідальність попереднього Постачальника, у тому числі хто відповідатиме за надмірно сплачені кошти (різниця між тарифом попереднього Постачальника та постачальника «останньої надії»?
Відповідь
29.03.2021
Запитання      Тема: Інше
У зв’язку з перемогою державної організації у процедурі закупівлі виник ряд запитань, просимо надати на них відповідь: 1. Чи може державна організація для виконання робіт залучити субпідрядника, якого зазначила в своїй тендерній пропозиції, без проведення публічної закупівлі? 2. Чи правильно буде залучити субпідрядника шляхом укладення прямого договору без врахування вартісних меж, встановлених ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон)? 3. Якщо державна організація є замовником в розумінні Закону, чому для залучення субпідрядника не застосовується ч.1 ст.3 Закону? 4. Чи взагалі підпадає під дію ЗУ «Про публічні закупівлі» укладення договору, предметом якого є залучення субпідрядника державною організацією? 5. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. У відповіді на запит №1101/2020 Вами було зазначено, що у разі якщо тендерною пропозицією переможця та договором про закупівлю, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, і таке залучення не передбачає на меті здійснення придбання у розумінні Закону, то такий договір про закупівлю має виконуватись належним чином відповідно до його умов і не потребує проведення процедури закупівлі виконавцем. Просимо роз’яснити поняття «придбання» у розумінні Закону. Коли залучення субпідрядника не передбачає на меті здійснення придбання у розумінні Закону, а коли передбачає?
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json