|
07.10.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Відповідно до п. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) товари, це продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Таким чином цінні папери, зокрема акції, та інші майнові права, в т.ч. корпоративні, являються об’єктами цивільних прав і можуть продаватись та придбаватись, відтак можуть бути товаром в розмінні Закону.
З огляну на викладене просимо надати роз’яснення щодо порядку закупівлі замовником цінних паперів (акцій)/корпоративних прав, а саме надати інформацію за якою з процедур закупівель передбачених Законом має здійснюватися закупівля, з огляду на те, що забезпечити конкуренцію при закупівлі корпоративних прав у її власника не можливо, однак закупівля корпоративних прав/ цінних паперів (акцій) не є виключенням визначеним ч.3 та 4 ст. 2 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. Водночас частиною третьою статті 2 Закону встановлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема фінансові послуги, що надаються у зв'язку з емісією, купівлею, продажем, передачею цінних паперів або інших фінансових інструментів.
Поряд з цим, Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (далі – Закон про фінансові послуги) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги фінансова послуга − операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, − і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. При цьому фінансові активи − кошти, цінні папери, боргові зобов'язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів (пункт 4 частини першої статті 1 Закон про фінансові послуги).
У свою чергу, визначення термінів “цінний папір” та “фінансові інструменти” наведено відповідно в частині першій статті 3 та пункті 19 частини першої статті 1 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” (далі – Закон про цінні папери та фондовий ринок), який регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку.
При цьому відповідно до частини першої статті 17 Закону про цінні папери та фондовий ринок професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами, які створюються у формі господарського товариства та для яких операції з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, передбачених цим Законом, а також банками.
На фондовому ринку здійснюються такі види професійної діяльності: діяльність з торгівлі цінними паперами; діяльність з управління активами інституційних інвесторів; депозитарна діяльність; діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку; клірингова діяльність. Професійна діяльність на фондовому ринку здійснюється виключно на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (крім професійної діяльності Центрального депозитарію цінних паперів та депозитарної діяльності Національного банку України).
Таким чином, у разі якщо замовником передбачено закупівлю фінансових послуг, що надаються у зв'язку з емісією, купівлею, продажем, передачею цінних паперів або інших фінансових інструментів, така закупівля здійснюється замовником без проведення процедур закупівель на підставі частини третьої статті 2 Закону.
|
|
07.10.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Підкажіть будь ласка, яку вартість тарифу за 1 кВт/год електроенергії при складанні річного плану на закупівлю електроенергії за вільними цінами на 2020 рік застосовувати.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F48844-06%20
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3301-04%2F34980-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F33869-06%20
розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, від 20.08.2019 № 3301-04/34980-06 "Щодо розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі" та від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії".
Додатково інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715. Тому, з порушеного питання пропонуємо додатково звернутися до НКРЕКП.
|
|
07.10.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Дайте будь ласка відповідь на таке запитання: у процессі виконання договору про закупівлю Лабораторних реактивів у замовника виникла потреба збільшити кількість однієї позиції за рахунок іншої при цьому ціни на позиції не змінюються, а сума зменьшиться. Чи можливо це зробити?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням та від 30.12.2016 №3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560-06
|
|
07.10.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! За рішення Київської обласної Ради змінено постачальника тепла по тендерному договору (відкрити торги). Але посадови особи колишнього постачальника зникли і місце їх перебування невідомо. В договорі такий випадок не передбачено. Як розірвати догоовір у цьому випадку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640-06 розміщено лист від 30.12.2016 №3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
При цьому відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
|
|
07.10.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. 28 ст. 1 Закону «Про публічні закупівлі», в редакції прийнятій Верховною радою України 19.09.2019 (далі – Закон в новій редакції), спрощена закупівля, це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону;
При цьому ч. 10 ст. 3 Закону в новій редакції визначає, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.
Частиною 6 розділ 10 Закону в новій редакції (прикінцеві та перехідні положення) передбачено, що договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.
Водночас Законом в новій редакції встановлено, що договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Схоже визначення міститься в поточній редакції Закону з чого випливає, що прикінцеві та перехідні положення застосовуються лише до договорів укладених за одною із процедур визначених Законом.
Керуючись нормами Закону в поточній редакції, АТ «Укрпошта», як Замовник, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, укладає прямі договори з постачальниками на закупівлю товарів і послуг, якщо вартість предмета закупівлі за такими договорами не дорівнює та не перевищує 1 мільйон гривень. При цьому строк дії таких договорів може становити декілька років з моменту його укладення.
У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення чи правомірні дії замовника після набрання чинності Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції прийнятій Верховною радою України 19.09.2019 щодо придбання товарів та послуг (фактичне отримання товарів і послуг та набуття права власності на них), якщо таке придбання здійснюється на підставі господарських договорів укладених без процедур закупівель визначених Законом, до набрання чинності нової редакції Закону, якщо укладення таких договорів відповідало вимогами законодавства та Закону на момент його укладення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас Верховною Радою України 19.09.2019 прийнято проект Закону України № 1076 “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” (далі – Законопроект № 1076).
Разом з тим, відповідно до статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Так, відповідно до частини першої Розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Законопроекту № 1076 цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування та вводиться в дію через шість місяців після дня його опублікування, крім розділу VI, який вводиться в дію через 12 місяців після дня його опублікування.
З огляду на викладене, після набрання чинності та введення в дію Законопроекту № 1076, Уповноважений орган буде виконувати функції відповідно до статті 8 Закону, зокрема надавати узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування норм цього законопроекту.
|