26.02.2021
Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі
Замовником двічі проведено процедуру відкритих торгів на закупівлю транспортної послуги. На участь у закупівлі заявляється лише комунальне підприємство міської ради, інші учасники не заявлялись. Для забезпечення отримання послуг Замовником ініційовано переговорну процедуру. При підготовці процедури стало питання перевірки учасника на відповідність вимогам ст. 17. З'ясовано, що у замовника і учасника (комунального підприємства) спільний засновник - міська рада. ч. 7 ст. 17 передбачено, що підставою для відмови в участі у процедурі закупівлі є подання тендерної пропозиції учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Виникає ситуація, що замовник та Учасник мають одного засновника - міську раду. З вказаного пункту виходить що учасник повинен бути відхилений через те що учасник і Замовник є пов'язаними особами відповідно до Закону. Але при цьому пропозиції від інших учасників не надходили, а послугу закуповувати потрібно. Прошу надати роз'яснення як краще в цій ситуації діяти Замовнику
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
Крім цього, згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України Про публічні закупівлі для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 цього Закону. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб’єктів господарювання у підготовці вимог до тендерної документації.
25.02.2021
Запитання Тема: Інше
Доброго дня! Ми Комунальне підприємство "Калинівський районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги" Калинівської міської ради припиняємо свою діяльність,реорганізовуємся шляхом приєднання до Комунального підприємства "Калинівський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" Калинівської міської ради. Постає таке питання, що робити правонаступнику щодо тендерних договорів, які були проведені та заключені 2021 році реорганізованим підприємством?Чи діють вони далі? Як проводити закупівлі проавонаступнику у разі реорганізації замовника, тобто чи можна такі закупівлі вважати новим предметом закупівлі, а закупівлі, що вже проведені за цим самим предметом у поточному році і за якими вже укладені договори, не враховувати? Чи відображати у річному плані закупівель правонаступника ті закупівлі, які вже провела реорганізована юридична особа?
24.02.2021
Запитання Тема: Інше
Добрий день. Комунальне підприємство "КП" не є замовником в розумінні Закону, але зареєстроване на електронному майданчику в категорії "не замовник, в розумінні Закону", та проводить всі свої закупівлі в системі як "допорогові", відповідно до Інструкції ДП Прозоро №10 (зі змінами). В лютому цього року, міською радою виділені кошти на певні потреби громади, виконавцем та відповідно одержувачем цих бюджетних коштів визначено комунальне підприємство "КП". 1)Враховуючи вищезазначене, комунальне підприємство "КП" відповідно до ст.2 Закону стає замовником в розумінні Закону. Яким документом необхідно підтвердити зміну категорії із "не замовник" на "замовник"? 2) Чи вірно ми розуміємо, що комунальне підприємство "КП", отримавши статус замовника, повинно змінити категорію в особистому кабінеті на ел/майданчику та проводити всі свої закупівлі у відповідності до вимог Закону (допорогові, спрощені, процедури, звітування)? 3) Протягом якого строку це підприємство залишається замовником, якщо до кінця бюджетного року бюджетні кошти отримуватися не будуть та діяльність буде здійснюватися на комерційній основі? 4) Чи може таке комунальне підприємство в наступному бюджетному році, втративши статус одержувача бюджетних коштів, змінити категорію знову на "не замовник" та яким документом це необхідно підтвердити?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” (щодо ознаки, за якої юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
Своєю чергою, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
16.02.2021
Запитання Тема: Інше
Засновником комунального підприємства є міська рада. Підприємство не є одержувачем бюджетних коштів та є комерційним.
Чи вважається таке комунальне підприємство замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" та чи повинно підприємство використовувати ПРОЗОРРО для витрачання коштів.
08.02.2021
Запитання Тема: Відкриті торги
В даному листі 3304-04/32275-06 від 21.05.2020 року щодо діяльності замовників на промислові чи комерційні основі приведений приклад діяльності підприємства яке здійснює діяльність на основі рішення державного органу влади, які зобов’язують юридичну особу забезпечувати потреби територіальної громади, а в іншому прикладі діяльність юридичних осіб здійснюється на промисловій чи комерційній основі у разі, якщо потреби держави або територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку, невід’ємною властивістю якого є, зокрема, попит, пропозиція, ціна та у конкурентний спосіб.
Ми, спеціалізоване комунальне підприємство «Ритуальна служба», утворене Тернопільською міською радою, основна мета діяльності якого організація поховань та надання ритуальних послуг на території Тернопільської територіальної громади. Тобто основна діяльність здійснюється на конкурентному ринку.
Фінансування нашої діяльності здійснюється з коштів, які підприємство отримує від своєї комерційної діяльності, і частково підприємству виділяються кошти з місцевого бюджету на прибирання і благоустрій міських кладовищ.
Кошти з місцевого бюджету у вигляді субвенції надаються для утримання міських кладовищ та акумулюються на казначейському рахунку відкритому підприємством спеціально для цілей на, які вони виділяються. Видатки з даного рахунку покривають витрати, які виникли виключно для здійснення діяльності по утриманню міських кладовищ (прибирання, охорона, вивіз сміття), та не об’єднуються з видатками, що пов’язані із комерційною діяльністю підприємства, в тому числі закупівлею та реалізацією для населення ритуальної атрибутики. Кошти від комерційної діяльності акумулюються на рахунку відкритому у комерційному банку. Статутний капітал підприємства складається з комунального майна, що передане підприємству на підставі рішення Тернопільської міської ради та грошових коштів від комерційної діяльності підприємства.
Одним з основних видів нашої діяльності є продаж ритуальної атрибутики, тобто трун, хрестів, та іншого похоронного спорядження.
Просимо надати роз’яснення як діяти суб’єкту господарювання, якщо він утворений органом місцевої влади з метою забезпечення організації проведення поховань та ритуальних послуг, які відповідно здійснюються на комерційні основі на конкурентному ринку, але має субвенції з місцевого бюджету для виконання певної функції, проте фінансування даних видів діяльності не пересікаються. Чи можна в даному випадку здійснювати закупівлі товарів, які реалізує (продає) суб’єкт господарювання без застосування норм ЗУ «Про публічні закупівлі» та чи взагалі є даний суб’єкт господарювання «замовником» з розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі».
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у пункті 4 частини першої статті 2 Закону, а для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково визначений частиною шостою статті 3 Закону.
Тому перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, визначений частиною частиною шостою статті 3 Закону застосовується виключно замовниками, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання.
В інших випадках замовник здійснює закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 13 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в частині першій статті 3 Закону.