|
06.07.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п.3 ч.2 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) у тендерній документації зазначаються такі відомості:
3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;
Станом на сьогодні Національним стандартом для вугілля кам’яного є ДСТУ 7146:2010.
Зміною №1 до ДСТУ 7146:2010, передбачено, підрозділ 3.1 доповнити приміткою: «Примітка. За згодою зі споживачем дозволено постачати суміші вугілля марок ДГ, Г, Ж та А з розмірами кусків згідно з ГОСТ 19242 та розмірами кусків, погодженими зі споживачем, але не менше ніж 6 мм.»
Таким чином, Національним стандартом ДСТУ 7146:2010 передбачено суміш вугілля ДГ/Ж/А (13-100).
Відомо, що в Україні зареєстровані та діють 2 патенти, отримані на корисну модель відповідно до якої виготовляється вугільна суміш ДГ/Ж/А (13-100):
- Патент на корисну модель № UA 77741 U від 25.02.2013 року;
- Патент на корисну модель №UA 128364 U від 10.09.2018 року.
Відповідно до технічної специфікації тендерної документації Замовником закуповується, серед іншого, суміш вугілля ДГ/Ж/А (13-100) із якісними показниками встановленими у відповідності до ДСТУ 7146:2010. При цьому в технічній специфікації відсутні будь – які посилання на патент № UA 77741 U від 25.02.2013 року чи №UA 128364 U від 10.09.2018 року.
Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент".
Відповідно до ч.4 ст. 23 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".
Просимо надати роз’яснення:
1. Чи мають право Замовники закуповувати суміш вугілля ДГ/Ж/А (13-100), яке передбачено Зміною №1 до ДСТУ 7146:2010 та разом з тим на суміш зареєстровані та діють 2 патенти, отримані на корисну модель відповідно до якої виготовляється суміш вугілля ДГ/Ж/А 13-100.
2. Чи мають Замовники в технічній специфікації тендерної документації встановлювати до суміші вугілля ДГ/Ж/А (13-100) вираз "або еквівалент" якщо Замовники закуповують суміш із стандартними (якісними ) характеристиками відповідно до ДСТУ 7146:2010,
|
|
Відповідь
|
|
Шановний коритстувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками. У разі якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо, технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент". Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону. При цьому відповідно до абзацу першого пункту 29 Особливостей у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, бензину, дизельного пального, природного газу, газу скрапленого для автомобільного транспорту, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються. Про визначення постановою № 1178 особливого підходу до встановлення кваліфікаційних критеріїв до учасника докладніше в узагальненій відповіді, що надана листом від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Крім цього, виходячи з абзацу другого пункту 29 Особливостей, у разі здійснення закупівель твердого палива, бензину, дизельного пального, природного газу, газу скрапленого для автомобільного транспорту, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі). Водночас згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
06.07.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
КОМУНАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ "ЖМЕРИНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ № 6" проводиться закупівля код ДК 021:2015 – 09110000-3 - Тверде паливо (вугілля кам’яне), № оголошення UA-2023-06-12-012297-a.
Замовник здійснює закупівлю за процедурою - Відкриті торги з особливостями. Предмет закупівлі – вугілля кам’яне.
Станом на сьогодні Національним стандартом для вугілля кам’яного є ДСТУ 7146:2010.
Зміною №1 до ДСТУ 7146:2010, передбачено, підрозділ 3.1 доповнити приміткою: «Примітка. За згодою зі споживачем дозволено постачати суміші вугілля марок ДГ, Г, Ж та А з розмірами кусків згідно з ГОСТ 19242 та розмірами кусків, погодженими зі споживачем, але не менше ніж 6 мм.»
Таким чином, Національним стандартом ДСТУ 7146:2010 передбачено суміш вугілля ДГ/Ж/А (13-100).
Відомо, що в Україні зареєстровані та діють 2 патенти, отримані на корисну модель відповідно до якої виготовляється вугільна суміш ДГ/Ж/А (13-100):
- Патент на корисну модель № UA 77741 U від 25.02.2013 року;
- Патент на корисну модель №UA 128364 U від 10.09.2018 року.
Відповідно до технічної специфікації тендерної документації Замовником закуповується, серед іншого, суміш вугілля ДГ/Ж/А (13-100) із якісними показниками встановленими у відповідності до ДСТУ 7146:2010. При цьому в технічній специфікації відсутні будь – які посилання на патент № UA 77741 U від 25.02.2013 року чи №UA 128364 U від 10.09.2018 року.
Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент".
Відповідно до ч.4 ст. 23 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".
Просимо надати роз’яснення:
1. Чи має право Замовник закуповувати суміш вугілля ДГ/Ж/А (13-100), яке передбачено Зміною №1 до ДСТУ 7146:2010 та разом з тим зареєстровані та діють 2 патенти, отримані на корисну модель відповідно до якої виготовляється суміш вугілля ДГ/Ж/А 13-100.
2. Якщо в технічній специфікації зазначені стандартні (якісні) характеристики суміші вугілля ДГ/Ж/А (13-100) відповідно до ДСТУ 7146:2010, то яким чином Замовнику в технічній специфікації тендерної документації встановлювати предмет закупівлі:
суміші вугілля ДГ/Ж/А (13-100) чи суміші вугілля ДГ/Ж/А (13-100) або еквівалент?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний коритстувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 430/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=df1bf379-08d1-4eb2-ae80-33b8ce0e3b34&lang=uk-UA
|
|
25.05.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовники торгів закупівлі шоломів кулезахисних, балістичних в частині технічних вимог до предмету закупівлі вказують конкретний матеріал з якого повинен бути виготовлений предмет закупівлі. При цьому також зазначають, що може бути наданий еквівалент (якщо є звернення до торгових марок і тд).
В більшості випадків, замовники вимагають, щоб предмет закупівлі були виготовлені із араміду (так званий кевлар), або його пропорцій з іншими композитами та компонентними матеріалами.
Іншими вимогами до предмету закупівлі є його відповідність визначеному класу захисту згідно ДСТУ (що повинно підтверджуватись протоколом балістичних випробувань та сертифікатом відповідності).
В порівнянні з арамідом є більш сучасні матеріали, які витриваліші до впливів навколишнього середовища, кращими є для зберігання та тривалого використання - тобто не поступаються якісним характеристикам. Але, у більшості випадків, замовники відхиляють пропозиції в яких зазначено, що шоломи кулезахисні виготовлені з інших матеріалів.
Хоча шолом відповідає всім іншим вимогам замовника: щодо класу захисту (підтверджується документами) та щодо конструкції.
Тобто, єдиною причиною відмови для найбільш економічно вигідної пропозиції є аргументація, що у технічній специфікації учасника вказується інший матеріал - який відрізняється від затребуваного. Замовник вказує, що матеріали не можуть бути еквівалентами, в той час, коли захисні та конструктивні елементи, функції та завдання зберігаються.
Таким чином, замовник без іншої аргументації та самовільно визначає, що матеріали не можуть бути еквівалентними.
Чи є правомірними вимоги зі сторони замовника щодо конкретного матеріалу з якого повинен бути вироблений шолом кулезахисний, якщо предмет закупівлі з іншого матеріалу відповідає витребуваному класу захисту та дотримуються всі інші умови?
Чи є вимога поставки шолома кулезахисного з конкретного матеріалу обмеженням конкуренції?
Чи можна вимагати від замовника внести зміни в тендерну документація щодо матеріалу з якого виготовлений шолом кулезахисний?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 335/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=36019d11-7ff7-4e7e-b21b-dccc27978083&lang=uk-UA Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Виходячи з норм Закону, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. При цьому, виходячи з пунктів 18 і 28 Особливостей, договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника. Водночас згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. Отже, у разі необхідності учасник може звернутись до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Відповідно до пункту 23 Особливостей моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Водночас відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках, а також здійснення контролю у сфері публічних закупівель.
|
|
06.09.2022
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Який документ на підтвердження ступеню локалізації потрібно вимагати замовнику у разі проведення спрощеної закупівлі робіт "Реконструкція системи електропостачання зі встановленням дизель-генератора" відповідно до проектно-кошторисної документації. Перелік робіт передбачає придбання дизель-генератора вартістю понад 400,0 тис.грн. тароботи по його встановленню та підключенню.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315
|
|
17.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Чи зобов’язаний Замовник вказувати вид і найменування матеріалів при оголошенні закупівні (спрощеної чи відкритих торгів) на проведення ремонтно-реставраційних робіт будинків, зокрема пам’яток культурної спадщини? Адже нормативні вимоги до матеріалів є часто застарілими і вони не можуть використовуватися ефективно; в ході робіт підрядники намагаються їх замінити, через що необхідно вносити зміни до додатків договорів (специфікацій матеріалів).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Водночас Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок), затверджено Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
При цьому відповідно до пункту 4 Розділу І Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.
Поряд з цим, в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов'язково зазначаються інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).
З огляду на викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (далі – Положення), Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, здійснює нормування промисловості будівельних матеріалів, забезпечує технічне регулювання у сфері промисловості будівельних матеріалів, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Ураховуючи зазначене, з питань застосування нормативних вимог до будівельних матеріалів, пропонуємо звернутися до Мінрегіону.
|