Меню

Консультації

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
14.05.2020
Запитання      Тема: Інше
Закон України «Про публічні закупівлі» (зі змінами від 19.09.2019 року) (далі – Закон) містить визначення понять «пов’язані особи», «здійснення контролю», «члени сім’ї», а також визначає вимоги до тендерної документації в цій частині та наслідки встановлення замовником факту пов’язаності для учасника. Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 1 Закону: «Пов’язана особа – особа, яка для цілей цього Закону відповідає будь-якій з таких ознак: - юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі; - фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; - службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; - фізичні особи – уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 17 Закону: «Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: …тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника». Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Закону: «Замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: … наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині 15 статті 29 цього Закону». Як слідує із зазначених вище норм, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника за наявності таких умов: - учасник процедури закупівлі є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або - учасник процедури закупівлі є пов’язаною особою з уповноваженою особою (особами) замовника. - з керівником замовника. При цьому, як підстава для відхилення пропозиції учасника Законом не визначена пов’язаність останнього із самим замовником (як фізичною або юридичною особою), за умови відсутності факту пов’язаності учасника з уповноваженою особою (особами) замовника та/або з керівником замовника. Як слідує із зазначеного вище пов’язаність встановлюється на підставі прямих та опосередкованих відносин контролю з можливістю здійснення вирішального впливу, родинних зв’язків, наявності повноважень здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин та членства в тендерному комітеті замовника. Отже, на підставі вищенаведеного, просимо надати роз’яснення чи є комунальне підприємство пов’язаною особою з органом місцевого самоврядування, який є його засновником, тобто чи може замовник - орган місцевого самоврядування, укладати прямі договори на виконання робіт з комунальним підприємством де він є засновником та чи може комунальне підприємство брати участь у конкурентних закупівлях та в т. ч. спрощених процедурах, як учасник, який буде виконувати роботи на рівні з іншими суб’єктами господарювання, тобто чи будуть у такому випадку наявні ознаки пов’язаності осіб?
Відповідь
14.05.2020
Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю
Який на цей час механізм виконання, вимог ч. 2 ст. 79 Господарського кодексу України, відповідно до діючої редакції якої, Господарське товариство, державна частка у статутному капіталі якого перевищує 50 відсотків, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить господарському товариству, державна частка у статутному капіталі якого перевищує 50 відсотків, у разі здійснення ними закупівель та за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. У звіті обов'язково зазначаються: найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг і місце їх надання, інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт і послуг, найменування і місцезнаходження постачальника, виконавця робіт і надавача послуг, з яким укладено договір, ціна за одиницю товару, робіт і послуг та сума, визначена в договорі, дата укладення договору, строк поставки товарів, виконання робіт і надання послуг тощо.
Відповідь
14.05.2020
Запитання      Тема: Інше
Добрий день! 1. Роз'ясніть, будь ласка, як замовник може захистити себе від потенційного учасника, який умисно ставить запитання, які не стосуються змісту тендерної документації, в такий спосіб зловживає своїм правом звертатися за роз'ясненням до замовника і як наслідок затягує процедуру закупівлі. Крім того, потенційний учасник у своєму зверненні допускає некоректні висловлювання, що шкодять діловій репутації замовника. Оскільки ідентифікувати потенційного учасника немає можливості як замовник може себе захистити? 2. Як повідомити про недобросовісного учасника, який подав у тендерній пропозицій недостовірну інформацію? Дякую за відповіді.
Відповідь
14.05.2020
Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі
Просимо надати роз'яснення стосовно закупівлі послуг розподілу електричної енергії шляхом проведення переговорної процедури. На балансі нашого підприємства знаходяться будівлі та приміщення комунальної власності, в нас укладений договір на надання послуг з розподілу електричної енергії, також постійно ми приймаємо на баланс нові об'єкти і шляхом подання заяви на приєднання кожного такого об'єкта до вищезазначеного договору, в зв'язку з цим виникає необхідність закупівлі як послуг з розподілу електричної енергії так і самої електроенергії, тобто виникає постійна потреба в додаткових закувлях. Суть питання полягає в тому чи необхідно кожного разу укладати новий договір на закупівлю по кожному об'єкту, чи можливо це питання вирішити шляхом укладання додаткових угод та збільшувати закупівлі відповідно до постійно зростаючих потреб необхідних послух?
Відповідь
13.05.2020
Запитання      Тема: Інше
Відповідно до пп.2 ч. 2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" редакція від 19.04.2020, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Просимо повідомити: 1. Якщо закупівля за процедурою відкриті торги із застосуванням прекваліфікації відбулась 2-чі, проте кожного разу для участі у даній закупівлі подавали свої пропозиції 2-ва та більше Учасників, проте закупівлі були скасовані у звязку з допущенням до аукціону за результатами прекваліфікації лише одного Учасника, чи має право Замовник у такому випадку застосовувати переговорну процедуру?
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json