|
14.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
При цьому, при проведенні процедури закупівлі (відкриті торги) в порядку, визначеному Законом про закупівлі, не вбачається за можливе одночасно забезпечити дотримання положень Закону про аудит, зокрема в частині необхідності подання на розгляд органу, що призначають суб’єктів аудиторської діяльності, щонайменше двох суб’єктів аудиторської діяльності тощо.
З огляду на наведене та враховуючи те, що виключні повноваження щодо обрання незалежного аудитора, визначення умов договору, що укладається з ним, та встановлення розміру оплати його послуг згідно Закону України «Про управління об'єктами державної власності» належать Наглядовій раді ДП «АМПУ», просимо надати роз’яснення щодо можливості обрання суб’єкта аудиторської діяльності та укладення з ним договору в порядку, визначеному Законом України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», без застосування Закону про закупівлі?
У разі, якщо обрання суб’єкта аудиторської діяльності та укладення з ним договору без застосування Закону України «Про публічні закупівлі» не є можливим, просимо надати роз’яснення щодо можливості застосування переговорної процедури на підставі пункту 2 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» (відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи) та укладення договору із суб’єктом, якого буде обрано Наглядовою радою ДП «АМПУ» (як органом управління, який наділений виключною компетенцією)?
У разі, якщо обрання суб’єкта аудиторської діяльності та укладення з ним договору без застосування Закону України «Про публічні закупівлі» або із застосуванням переговорної процедури на підставі пункту 2 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» не вбачається за можливе, просимо надати роз’яснення стосовно того, застосування яких процедур є належним з огляду на приписи Законів України «Про публічні закупівлі», «Про управління об'єктами державної власності» та «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених цією статтею.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06 розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі”.
Таким чином, відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі. У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
|
|
13.02.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, підскажіть будь ласка, щодо проведення переговорної процедури. В нас двічі проведені відриті торги, які не відбулися у зв"язку з відсутьністю необхідної кількості учасників (лише 1 учасник). Відповідно цього можливо провести переговорну процедуру. В нас заплановано 1834,4 тис. грн. але в пропозиціях на відкриті торги учасник з яким планується проводитися переговорна процедура надав меншу пропозицію (ціна одиниці товару нижча ніж ми планували). Ми маємо дотримуватися цін кількості та загальної суми яку запропонував учасник на відкритих оргах чи ми можемо вести переговори на ту суму яку планували, збільшивши кількість одиниць товару?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповіді у запиті 156/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
Водночас інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F21890-07 міститься лист від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”.
|
|
11.02.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
З 19.04.2020 вводиться в дію Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону), за винятком розділу VI.
Згідно з частиною першою статті 16 нової редакції Закону Замовник вимагає від учасників ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Згідно частиною першою статті 17 нової редакції Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у ПРОЦЕДУРІ ЗАКУПІВЛІ та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі у разі наявності підстав, передбачених пунктами 1 – 13 частини першої цієї статті. Частиною другою статті 17 нової редакції Закону, встановлено, що замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у ПРОЦЕДУРІ ЗАКУПІВЛІ та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов'язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.
Процедурами закупівель у відповідності до статті 13 нової редакції Закону є: ВІДКРИТІ ТОРГИ; ТОРГИ З ОБМЕЖЕНОЮ УЧАСТЮ; КОНКУРЕНТНИЙ ДІАЛОГ, ПЕРЕГОВОРНА ПРОЦЕДУРА ЗАКУПІВЛІ. Водночас, згідно з пунктом 28 частини першої статті 1 цього Закону СПРОЩЕНА ЗАКУПІВЛІ – це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Порядок проведення спрощеної закупівлі передбачений статтею 14 нової редакції Закону.
При цьому статтею 14 нової редакції Закону не передбачено встановлення замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі кваліфікаційних критерії та вимог, передбачених статтею 17 цього Закону, до учасників спрощеної закупівлі. Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 14 нової редакції Закону в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація.
У зв’язку з цим просимо роз’яснити, чи має право замовник під час проведення СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ встановлювати в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі (або в окремому файлі) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 нової редакції Закону, та/або вимоги до учасників про відсутність підстав, встановлених статтею 17 цього Закону, а також інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
07.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, колеги,
Прошу допомогли розібратися у такій ситуації.
Як відомо у квітні цього року вступають в дію зміни до Закону «Про публічні закупівлі». З-поміж іншого, у статті 2 означеного Закону визначено діяльність в окремих сферах господарювання, яка має відмінності від аналогічного переліку «окремих сфер» у діючій редакції Закону.
Такі зміни призводять до того, що деякі суб’єкти господарювання перестануть підпадати під визначення «Замовник», а інші, навпаки почнуть здійснювати закупівлі відповідно до Закону.
Виходячи з вище наведеного, виникає запитання щодо порядку завершення процедури закупівлі, яка розпочата до введення в дію змін до Закону.
Тобто, які дії суб’єкта господарювання, який є замовником у розумінні чинної редакції Закону, але перестане бути замовником у розумінні змін до Закону, у разі оголошення ним у березні (умовно) відкритих торгів, проте укласти договір він зможе не раніше травня (умовно)? Продовжити проведення відкритих торгів чи відмінити процедуру та здійснити закупівлю відповідно до внутрішніх порядків?
І навпаки: які дії суб’єкта господарювання, який НЕ є замовником у розумінні чинної редакції Закону, але СТАНЕ замовником у розумінні змін до Закону, у разі оголошення ним у березні (умовно) допорогової закупівлі, проте укласти договір він зможе не раніше травня (умовно)? Продовжити проведення допорогову закупівлю чи відмінити її та оголосити відкриті торги відповідно до Закону?
Аналогічна ситуація із «допороговими» та «спрощеними» закупівлями. Чи потрібно буде відміняти «допорогову» закупівлю, якщо замовник не встигне укласти договір за результатами аукціону до введення в дію змін до Закону?
Завчасно вдячна за допомогу!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
|
|
06.02.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
В закладі двічі не відбулися відкриті торги на закупівлю електричної енергії через відсутність учасників. Очікувана вартість одиниці закупівлі 1 кВт*год по заявленим торгам 2,14 грн. Торги проводилися на закупівлю електричної енергії без розподілу. На теперішній час згідно проведеного моніторингу найменша запропонована ціна одиниці закупівлі 2,09729 грн. При цьому запропонована постачальником універсальної послуги вартість 1 кВт*год електричної енергії 2,55949 грн, в тому числі розподіл – 0,64272 грн., тобто без розподілу - 1,91677 грн. (менше найнижчої запропонованої ціни).
Чи не буде суперечити чинному законодавству про публічні закупівлі проведення переговорної процедури на закупівлю електричної енергії на умовах універсальної послуги за умови відсутності конкуренції (ціна з розподілом нижча)? Чи потрібно проводити переговорну процедуру з причини двічі відмінених торгів, так як відкриті торги проводилися на закупівлю без розподілу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15ed94a7-f4f3-44c4-85ab-407c62ce79f3&lang=uk-UA у запиті № 144/2019.
|