Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
24.06.2019 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
3205 / 3171
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо Вас надати відповідь рекомендаційного характеру на питання щодо застосування законодавства у сфері закупівель електричної енергії, яке полягає у наступному. Відповідно до ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії здійснюється за вільними цінами з дотриманням правил роздрібного ринку. Згідно з положеннями розділу ІІІ «Постачання електричної енергії на роздрібному ринку» та розділу IV «Порядок розрахунків на роздрібному ринку електричної енергії» Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, вартість електричної енергії визначається договором, укладеному на основі комерційної пропозиції, розміщеної на офіційному сайті постачальника електричної енергії та на сайті Регулятора. На офіційних сайтах основної кількості постачальників електричної енергії розміщено комерційні пропозиції, в яких ціна за одиницю товару визначається на умовах диференціації з урахуванням ціни закупівлі електроенергії на оптовому ринку постачальником, яка змінюється почасово, прогнозної оптової ринкової ціни, та ціни додаткових послуг. Наприклад, на офіційних сайтах постачальників електричної енергії ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», ТОВ «Київські енергетичні послуги», та інших розміщено комерційні пропозиції, відповідно до яких вартість електричної енергії визначається наступним чином: Ц=(В1+В2)*W, де: В1 – ціна закупівлі електроенергії на оптовому ринку; В2 – ціна послуг постачальника; W – фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії. В деяких випадках, ціна закупівлі електроенергії на оптовому ринку зазначається як ціна придбаної постачальником електричної енергії в ДП «Енергоринок», в інших випадках розраховується як добуток фактичної ціни закупівлі електричної енергії без погодинних приладів обліку та прогнозної оптової ціни встановленої Регулятором на розрахунковий період, поділеної на прогнозовану ринкову ціну, встановлену Регулятором на попередній період. Аналогічно, в комерційних пропозиціях коливається ціна послуг постачальника від 0,10 грн/кВт*год до 0,15 грн/кВт*год. З огляду на зазначене, виникає декілька питань щодо дій замовника при закупівлі електричної енергії з дотриманням вимог вищезазначеного законодавства, а саме: 1. Чи відповідає визначення ціни електричної енергії за зазначеним механізмом вимогам Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. Що, в даному випадку, визначається предметом закупівлі – електрична енергія як товар, чи додаткові послуги? 3. У випадку визначення предметом закупівлі електроенергії як товару - як врахувати ціну придбання електроенергії на оптовому ринку, яка змінюється в залежності від часу доби більш ніж у два рази? 4. У випадку визначення предметом закупівлі додаткових послуг – чи враховувати та яким чином ціну придбання електроенергії на оптовому ринку при визначені очікуваної вартості предмету закупівлі? Заздалегідь вдячні за порозуміння.
Відповідь
20.06.2019 Запитання      Тема: Оскарження процедур закупівель Розширений перегляд
2640 / 2665
Доброго дня. До Вас звертається Центральне бронетанкове управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України (Замовник) з проханням надати допомогу у складанні фахової відповіді Учаснику за процедурою – Двигуни та їх частини (34310000-3) (дизельний двигун (УТД-20U) або еквівалент)) UA-2019-05-31-000630-b. Суть питання Учасника полягає у наступному: Відповідно до пункту 8 Оголошення. Замовник визначив, що пропозиції із зазначенням питомої ваги критеріїв (у разі їх обрання замовником): єдиним критерієм оцінки цінових пропозицій є - ціна, та якість товару, яка підтверджена Військовим Представництвом Замовника. У разі не виконання основних параметрів, характеристик двигуна, розмірів та вимог, процедура закупівлі буде відмінена. Але абзац 3 ч.І ст. 28 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачає, що критеріями оцінки є: - у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна; - у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно- конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів. Також ч. З ст. 28 ЗУ "Про публічні закупівлі" визначає, що у разі якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції крім ціни застосовуються й інші критерії оцінки, у тендерній документації визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу. Одночасно ст. 31 ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачений виключний перелік випадків відміни процедури закупівлі. Учасник вважає, що Замовник встановивши умову, що у разі не виконання основних параметрів, характеристик двигуна, розмірів та вимог, процедура закупівлі буде відмінена, останній порушив законодавство про публічні закупівлі. Аналогічні норми містить ЗУ ««Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони». Таким чином, пункт 8 Оголошення порушує встановлені вимоги ЗУ «Про публічні закупівлі», ЗУ «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення погреб оборони» та мас бути приведений Замовником у відповідність до законодавство про публічні закупівлі. На думку Замовника, під час закупівлі двигунів УТД-20U або його еквіваленту – УТД-20, критеріями оцінки є – ціна та якість товару, яка підтверджена Військовим Представництвом Замовника на підставі пункту 8 п о с т а н о в и КМУ від 21 жовтня 2009 р. N 1107 Про затвердження Положення про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах і організаціях, основними завданнями представництв є контроль якості продукції оборонного призначення на всіх стадіях її розроблення, виробництва, модернізації, постачання, монтажу і ремонту відповідно до вимог нормативних документів, технічної документації і умов контрактів (договорів). Враховуючи вищевикладене та у зв’язку із тим, що тлумачення норм ЗУ не належить до сфери компетенції посадових осіб ЗСУ, просимо Вас надати допомогу у складанні відповіді, зрозумілої та переконливої для Учасника, з метою здійснення закупівлі нових, в край необхідних для ЗСУ двигунів. З повагою, колектив Центрального бронетанкового управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України.
Відповідь
30.05.2019 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
3155 / 3101
Добрий день! Прошу надати роз'яснення стосовно того, чи є правомірним застосування підприємством частини 5 статті 36 Закону України "Про здійснення публічних закупівель" при зміні істотних умов договору, а саме при продовженні наприкінці року дії договору на строк достатній для проведення процедури в наступному році в обсязі. що не перевищує 20% суми визначеної договором без проведення процедури закупівлі аналогічних товарів, робіт та послуг на початку наступного року, так само як і у подальших періодах цього року. При цьому підприємством навіть не планується здійснювати закупівлю цих товарів робіт та послуг, оскільки в наступному році вони не передбачаються в Плані закупівель. Наприклад, в 2017 році підприємством після застосування процедур відкритих торгів було укладено договір на поставку (купівлю) товару (акумулятори), строк дії якого до 31.12.2017. У подальшому станом на 31.12.2017 поставка товару не виконана. Підприємство 31.12.2017 продовжує строк дії укладеного договору з застосуванням ч. 5 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", однак не здійснює а початку 2018 процедуру закупівлі цього товару (акумуляторів), та навіть не вносить цю закупівлю до Плану закупівель. Чи є це правомірним? Прошу надати роз'яснення з приводу вищезазначеного питання в якомога коротші строки зважаючи на систематичність таких дій, з метою попередження порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі"
Відповідь
29.05.2019 Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю Розширений перегляд
2660 / 2676
Наказом Мінекономрозвитку від 21.03.2019 № 463 "Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490" (далі - Наказ) було внесено зміни у форму оголошення про проведення відкритих торгів, а саме доповнено новим пунктом 91 такого змісту «91. Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків).». Такі ж зміни внесено у форму повідомлення про намір укласти договір та форму звіту про виконання договору про закупівлю - доповнено відповідно новими пунктами аналогічного змісту 81 та 161. Департамент просить надати консультацію з питання застосування зазначених змін. Які саме умови оплати (порядок здійснення розрахунків) повинен зазначати замовник у звіті про виконання договору про закупівлю, коли договір вже завершено?
Відповідь
15.05.2019 Запитання      Тема: Допорогові закупівлі Розширений перегляд
2882 / 2785
Доброго дня! Наказом ДП "ПРОЗОРРО" № 10 від 19.03.2019 затверджено "Інструкцію про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”. В вищевказаній Інструкції відсутня інформація щодо можливості посилання Замовником на певну торговельну марку (Як було вказано в Порядку здійснення допорогових закупівель №35 ДП «Зовнішторгвидав України» п.6.4, Замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти прийматимуться у пропозиціях Учасників). Скажіть будь-ласка чи може Замовник й надалі вказувати конкретну торгівельну марку товару та чим керуватися Замовнику при необхідності закупівлі товарів певної торговельної марки?
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2