|
02.02.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день, На 2021 був заключений договір на постачанняпослуг річна сума складає 8000 грн., який був оприлюдненний в системі прозоро в 3-х денний термін. Послуги будуть надаватися помісячно відповідно і акти про виконання послуг будуть місячні. Питання: Як вивантажити місячні акти до річного договору який оприлюденний на початку 2021 року?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
02.02.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
о результатам тендеру мій колега (інший ФОП з аналогічним видом діяльності)став переможцем, уклав договори та постачає за ними продукцію. в звязку з життєвими обставинами цей ФОП прийняв рішення про припинення виробничої діяльності та запропонував мені прийняти на себе виконання зобовязання за укладеними договорами в порядку ст. 194 Господарського кодексу України. Чи може Переможець процедури закупівлі передоручити виконання свого зобовязання третій особі в порядку ст. 194 ГКУ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
При цьому визначення “замовники” та “учасник ” наведені у пунктах 11 і 37 частини першої статті 1 Закону.
У свою чергу, частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України ) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Пунктами 2 і 3 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Зобов'язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору (частина перша статті 526 ЦК України).
Таким чином, виходячи з частини четвертої та п’ятої статті 41 Закону, відповідно до яких, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі, при цьому істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною п’ятою цієї статті Закону, заміна сторони у зобов’язанні (за виключенням правонаступництва згідно зі статтею 104 ЦК України) суперечить Закону в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень ЦК України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, тобто за результатами процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та саме між замовником і учасником.
|
|
02.02.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Прошу надати допомогу стосовно наступної ситуації: На 2021 рік у нас заплановано 109 тис.грн. на утримання придомової території. Відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" ця послуга повинна проходити через спрощену закупівлю. Але об'єкти, які потребують утримання, знаходяться у будівлях з ОСМД, тобто є співвласниками ОСМД. З цієї причини до нас масово стали звертатися керівники ОСМД та переконувати у тому, що нам не потрібно проводити спрощену закупівлю. В принципі, це логічно, бо і ми є ЗАМОВНИКАМИ і ОСМД є ЗАМОВНИКАМИ, тим паче ведучій казначей в органах ДКСУ також підтвердив, що будучи співвласниками ОСМД ми не закуповуємо цю послугу, а як би відшкодовуємо вартість цієї послуги нашим ОСМД, а закуповувати послугу (призначати людей) повинно саме ОСМД. Ми то й самі раді, якщо не потрібно проводити спрощену закупівлю, а укладати прямі Договори з ОСМД на відшкодування вартості послуги, але на яку статтю якого Закону можна ссилатися, якщо контролюючий орган запитає, чому ми 109 тис.грн. провели без Prozorro?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 2425/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=85e527a5-2bb4-4b76-977f-a9f8d2ae4c75&lang=uk-UA
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06 розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, в якому розглянуто питання видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат. Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною
|
|
02.02.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Вітаю!
Запитання щодо планування закупівель стосується медичних комунальних підприємств.
Проблема: на сьогодні Національна служба здоров’я уклала договори на оплату послуг медичних комунальних некомерційних підприємств (що є замовниками) лише на період дії програми медичних гарантій (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65-2020-%D0%BF#Text), тобто до 31 березня 2021 року (договір + додаткова угода по кожному підприємству розміщені тут https://nszu.gov.ua/ukladeni-dogovori). Після настання цієї дати наразі неможливо запланувати закупівлі, оскільки немає підстав для визначення орієнтовної суми надходжень (МОЗ планує подати на затвердження КМУ нову програму медичних гарантій).
Запитання:
• Чи дійсно у даному випадку планування закупівель і здійснення процедур слід вважати новим фінансуванням?
• Чи слід складати річний план закупівель окремо на 1 квартал та починаючи з 1 квітня окремо?
• Чи не буде вважатися уникненням у розумінні Закону про публічні закупівлі проведення спрощених процедур/прямих договорів (на наявне фінансування) з подальшим проведенням процедур, визначених відповідно до вартісних меж предметів закупівлі але починаючи з 1 квітня?
• Чи сумувати очікувану вартість по одному й тому ж предмету закупівлі у 1 кварталі та після 1 квітня, чи все ж таки це окреме фінансування = окремі процедури?
Дуже просимо надати вичерпну відповідь, оскільки ситуація з проведенням процедур публічних закупівель, що складеться станом на 1 квітня поточного року, стосується близько 3000 медичних комунальних некомерційних підприємств, які уклали договір з національною службою здоров’я України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” та від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06
|
|
02.02.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
В грудні 2020 року оголошено проецдуру UA-2020-12-02-005455-c (55520000-1 Кейтерингові послуги (послуги з постачання готової їжі для харчування пацієнтів)).
28.12.2020 АМКУ приймає до розгляду скаргу на рішення замовника про визначення переможця.
21.01.2021 замовник отримує і виконує рішення про необхідність відміни рішення через невідповідність пропозиції учасника вимогам закупівлі.
22.01.2021 замовник акцептує наступного за ціною учасника.
01.02.2021 учасник, якого відхилили подає скаргу на рішення замовника.
Питання: яким чином замовник в даній ситуації може в законний спосіб забезпечити безперервне харчування пацієнтів. Ми розуміємо, що нова редакція Закону дає можливість укладсти договір без застосування спрощеної закупівлі у визначених межах, або провести переговорну процедуру на суму не більше 20 вдсотків ві оголошеної вартості закупівлі. Також ми розуміємо, що переговорна проецдура, в свою чергу, теж може бути оскаржена і заблокована. Підкажіть, будь ласка, яке рішення буде правильним.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708, замовник здійснює таку закупівлю в один із способів, передбачених Законом, керуючись відповідними вартісними межами.
Виходячи зі змісту частини дев`ятої статті 11 Закону та пункту 4 прикінцевих та перехідних положень розділу X Закону уповноважена особа та тендерний комітет здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі.
Отже, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160
|