|
|
29.03.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Суть порушення:
Замовник в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі зазначив:
«…в період уточнення Учасник обов’язково повинен відвідати об’єкт. В іншому випадку вважати, що учасник не володіє повною інформацією про стан цього об'єкта, умови виконання робіт та можливі ускладнюючі фактори. За результатами огляду, в період уточнень складається акт за підписом представника замовника з відбитком печатки та представника учасника…».
Даний пункт, суперечить п.7 ст.14 Закону України «Про публічні закупівлі», де зазначено, що «у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право лише звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням щодо інформації, », а не обовязково оглянути обєкт .
Також, така вимога суперечить п.4 ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки вона обмежує Учасників у часі складання акту обстеження – лише в період уточнень, хоча Закон не містить таких обмежень – документи можуть бути складені і подані Учасником до кінцевого терміну подання пропозицій.
Крім того з підстав незалежних від учасника, Замовника може не підписати такий акт, що в подальшому може стати підставою для відхилення тендерної пропозиції такого учасника.
Запитання:
1) Чи відповідає нормам законодавства про публічні закупівлі вимога Замовника щодо обов’язкового обстеження об’єкту із підписанням його Замовником (із врахуванням п.7 ст.14 Закону, де звернення в період уточнення – це право Учасника, а не обов’язок)?
2) Чи відповідає нормам законодавства про публічні закупівлі ВИМОГА Замовника ПРО БЕЗСПОСЕРЕДНІЙ КОНТАКТ Учасника із Замовником поза електронною системою закупівель під час підписання Акту обстеження (із врахуванням п.7 ст.14 Закону, де зазначено, що звернення подаються через електронну систему закупівель)?
3) Чи відповідає нормам законодавства про публічні закупівлі обмеження Замовником в часі обстеження об’єкта і складання комісійного акту (з яких підстав цей час обмежений періодом уточнень, а не кінцевим терміном подання пропозицій)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 507/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0ad82884-cd0c-4b62-9fbb-481418a41653&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
29.03.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно ч.3 ст.22 тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Пунктом 5 Розділу ІІІ Тендерної документації визначено, що підстави для відмови в участі в процедурі закупівлі передбачені в статті 17 Закону.
Відповідно до ч.2 статті 17 Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.
Таким чином, Замовником встановлено факт невиконання учасником ПРАТ "ФАКЕЛ" (ЄДРПОУ: 04601469), процедури закупівлі своїх зобов’язань за раніше укладеним договором про закупівлю з ТОВ «Оператор ГТС України», що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків вже на етапі після аукціону.
Питання: В разі визнання електроною системою закупівель пропозицію учасника ПРАТ "ФАКЕЛ" (ЄДРПОУ: 04601469) за результатами процедури Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт вузлів одоризації газу ГРС) (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-12-22-011024-c) найбільш економічно вигідною пропозицію. Чи може замовник на даному етапі (після аукціону) відхилити пропозицію учасника ПРАТ "ФАКЕЛ" (ЄДРПОУ: 04601469) у відповідності до абз. 3 п. 1 ч. 1 (не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства) ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» та тендерна пропозиція учасника ПРАТ "ФАКЕЛ" (ЄДРПОУ: 04601469), відхиляється у відповідності до частини 2 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».?
Під час оприлюднення інформації через авторизований електронний майданчик в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, є можливість обрати вищезазначену підставу, Замовником при оприлюдненні відхилення тендерної пропозиції учасника ПРАТ "ФАКЕЛ" (ЄДРПОУ: 04601469) з переліку підстав буде обрана, зокрема, наступна підстава:
Учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 74/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=11ed44bf-c3c6-428b-878d-b545f34729e3&lang=uk-UA
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
29.03.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Документи на участь у відкритих торгах подаються посадовою особою, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі. Всі документи підписує уповноважена особа та накладає власний КЕП. До тендерної документації також додаються документи, що свідчать про право підпису тендерної пропозиції уповноваженою особою (наказ на призначення, довіреність). Договір за результатами відкритих торгів підписує керівник підприємства - ДИРЕКТОР.
Відповідно до ст.17 ЗУ "Про публічні закупівлі" для участі у відкритих торгах учасник надає відомості про те що:
" 3) службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією;
6) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), не була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;
12) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми."
Після оголошення замовником переможця учасник торгів надає протягом 10 календарних днів документи по ст.17 та повинен надати оригінал довідки про несудимість з МВС про керівника підприємства та/або особу, що підписувала тендерну пропозицію (якщо підписував не керівник, а інша уповноважена на це особа).
1) Чи правомірне підписання договору за результатами торгів не уповноваженою особою учасника, яка підписала тендерну пропозицію, а директором підприємства?
2) На етапі подання тендерної пропозиції документів на участь у відкритих торгах по ст.17 ЗУ "Про публічні закупівлі" всім вимогам має відповідати лише службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі? Чи на керівника підприємства (директора), який буде підписувати договір за результатами проведення відкритих торгів, учасник теж подає документи про відповідність вимогам по ст.17 ЗУ "Про публічні закупівлі"? Чи вказувати в довідці обох осіб, і уповноважену особу, яка підписала тендерну пропозицію і на керівника підприємства(директора), який підписує договір за результатами торгів?
3) Документи про право підпису договору керівником підприємства (директором) за результатами проведених торгів надаються на етапі подання тендерної пропозиції на участь у відкритих торгах чи протягом 10 календарних днів після визначення замовником переможця?
4) На кого учасник надає оригінал довідки про несудимість з МВС за результатами проведення відкритих торгів, протягом 10 календарних днів, після оголошення замовником переможця? На керівника підприємства (директора), який підписуватиме договір за результатами відкритих торгів? Чи на уповноважену особу учасника, яка підписала тендерну пропозицію учасника? Чи на обох?
5) Під час подання тендерної пропозиції учасником відкритих торгів хто має візувати (погоджуватися) з проектом договору про закупівлю? Безпосередньо керівник підприємства(директор), який буде підписувати договір за результатами проведення торгів? Чи проект договору може завізувати уповноважена особа, яка подає тендерну пропозицію на участь у відкритих торгах?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 839/2017 за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=792651a6-1d2e-49dc-87a2-3258fa744f08&lang=uk-UA
|
|
|
29.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Прошу Вас з колегами роз'яснити, чи можу я використовувати одне формулювання пунктом специфікації, замість нескінченного пошуку і повторення "або еквівалентів"?
"Пункт специфікації: У разі, якщо технічна специфікація містить посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, вважати, що до кожного посилання додано вираз «або еквівалент»."
У разі негативної відповіді, вкажіть з яких причин пункт специфікації не задовольняє вимогам Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону.
Згыдно статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).
У технічних специфікаціях може зазначатися інформація про передачу прав інтелектуальної власності на предмет закупівлі. У разі якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами, технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю або проектувальних вимог для врахування потреб усіх категорій користувачів.
Технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками.
У разі якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо, технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент".
З огляду на викладене, замовник самостійно затверджує тендерну документацію з дотриманням вимог законодавства.
При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону, то це тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
29.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку з перемогою державної організації у процедурі закупівлі виник ряд запитань, просимо надати на них відповідь:
1. Чи може державна організація для виконання робіт залучити субпідрядника, якого зазначила в своїй тендерній пропозиції, без проведення публічної закупівлі?
2. Чи правильно буде залучити субпідрядника шляхом укладення прямого договору без врахування вартісних меж, встановлених ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон)?
3. Якщо державна організація є замовником в розумінні Закону, чому для залучення субпідрядника не застосовується ч.1 ст.3 Закону?
4. Чи взагалі підпадає під дію ЗУ «Про публічні закупівлі» укладення договору, предметом якого є залучення субпідрядника державною організацією?
5. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. У відповіді на запит №1101/2020 Вами було зазначено, що у разі якщо тендерною пропозицією переможця та договором про закупівлю, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, і таке залучення не передбачає на меті здійснення придбання у розумінні Закону, то такий договір про закупівлю має виконуватись належним чином відповідно до його умов і не потребує проведення процедури закупівлі виконавцем.
Просимо роз’яснити поняття «придбання» у розумінні Закону. Коли залучення субпідрядника не передбачає на меті здійснення придбання у розумінні Закону, а коли передбачає?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, аналогічна відповідь міститься у запиті 1101/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15b7f331-3100-462b-b6ff-e0002424f90f&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|