21.06.2017 р. р.№ 360-13 МІНІСТЕРСТВУ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ По Статуту Веселоподільська дослідно-селекційна станція ІБКіЦБ НААН є: 1) Державним комерційним унітарним підприємством, що діє на основі державної форми власності, як самостійний суб’єкт господарювання; 2) Станція є державним суб’єктом підприємницької діяльності, що здійснює науково-дослідну, господарську і комерційну діяльність з метою досягнення позитивно економічних результатів та одержання прибутку (додаток Статут). З 1.08.2016 року набрав чинності Закон України «Про публічні закупівлі». Відповідно до ст.2 Закону «Про публічні закупівлі» цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1,5 мільйона гривень. Пунктом 9 ст.1 цього Закону замовниками є органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: - юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; - органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; - у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Прохаємо Вас надати відповідь: 1). Чи повинна Веселоподільська ДСС ІБКіЦБ НААН проводити тендерні закупівлі предметів, робіт і послуг за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» чи проводити свою діяльність по ст.75 абз.2 ГК України? 2) чи підпадає Веселоподільська ДСС ІБКіЦБ НААН під визначення терміну «замовник» відповідно до п.9 ст.1Закону України «Про публічні закупівлі».? Директор станції МОРОЗ О.В.

У серпні цього року була проведена переговорна процедура (скорочена). Підставою стала аварійна ситуація, а саме прорив труби. Необхідно було в найкоротні терміни здійснити заміну труби, бо інакше пів міста залишилось би без водопостачання та водовідведення/ Було отримано Протокол засідання Міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, де зазначену ситуацію було визнано надзвичайною ситуацією місцевого рівня. Було проведено переговори з Постачальником, опубліковано Повідомлення про намір укласти договір, де описано було обгрунтування, проте не додано підтверджного обгрунтування такої закупівлі, а саме: Протоколу засідання комісії. Через 5 днів було підписано договір, та опуліковано його в системі. Закупівля завершена ( труба закуплена, оплачена згідно договору). Однак, нещодавно було отримано лист від ГО "Центр громадського моніторингу та досліджень", де зазначалось, що така процедура була проведена з порушенням законодавства, оскільки не було надано разом із повідомленням про намір укласти договір , підтвердження обгрунтування для проведення такої процедури, та прохання усунути вищевказані порушення. Питання, чи це дійсно є помилкою? Як правильно надати відповідь? І якщо це порушення, які дії необхідно вчинити Замовнику, у випадку, якщо договір уже укладено та практично виконано? Дякую за відповідь!

Згідно п.22 с. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" проектування підпадає під термін "Роботи".У "Єдиному закупівельному словнику ДК 021:2015 проектування належить до послуг. Як вірно визначити предмет закупівлі- а саме: "Проектування «Розкриття та підготовка похилого поля шахти". Очикувана вартість закупівлі 1 400 тис. грн. Як правільно визначити Замовнику - чи роботи, чи це є послуги?

проведено відкриті торги на закупівлю свинини та м*яса курей, після підвищення цін, зменшились об*єми закупівлі, що призводить до невиконання норм харчування дітей, чи можна відмовитись від свинини та закуповувати лише м*ясо курей

У 2020 році замовником укладено договір на виконання будівельного підряду із проведенням відкритих торгів на суму 11 мільйонів грн. Під час виконання робіт виникла необхідність у коригуванні проектно-кошторисної документації. Загальна ціна робіт після коригування проектно-кошторисної документації складає 13 мільйонів грн. Відповідно до умов коригованої проектно-кошторисної документації замовник повинен: 1. Зменшити ціну уже укладеного договору з 11 мільйонів до 8 мільйонів гривень (у зв'язку з тим що відпала потреба у частині закупівлі). 2. Укласти другий договір, з тим самим учасником, на додаткові будівельні роботи на суму 5 мільонів гривень. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 40 Закон України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера. Чи має право провести замовник переговорну процедуру та укласти договір на виконання додаткових робіт з тим самим учасником коли: -ціна основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера складала 11 мільйонів гривень, однак при коригуванні проектно-кошторисної документації повинна бути зменшена до 8 мільйонів гривень; - вартість додаткових будівельних робіт складає 5 мільйонів, що є менше ніж 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю (11 мільйонів гривень) укладеного за результатами проведення тендера, однак більша ніж 50 відсотків ціни основного договору після внесення змін до нього (8 мільйонів гривень) за результатами коригування проектно-кошторисної документації.