|
02.10.2023
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. 31 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178 (зі змінами, далі – Особливості), замовник має право вимагати від учасників процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій та у разі необхідності учасник процедури закупівлі має право з власної ініціативи продовжити строк дії своєї тендерної пропозиції, повідомивши про це замовникові через електронну систему закупівель.
На сьогодні електронна система закупівель не передбачає окремої опції для замовника подати всім учасникам/окремому учаснику вимогу про продовження строку дії тендерних (тендерної) пропозицій (пропозиції), у учасників відсутня технічна можливість надати відповідь на вимогу замовника щодо продовження строку дії тендерної пропозиції через електронну систему закупівель, а також відсутня технічна можливість учаснику з власної ініціативи продовжити строк дії своєї тендерної пропозиції в електронній системі закупівель.
У зв’язку з цим, просимо надати роз’яснення у який спосіб замовник може звернутися до учасників з вимогою про продовження строку дії їх тендерних пропозицій, у який спосіб учасник може надати відповідь на звернення замовника про продовження строку дії тендерної пропозиції, а також у який спосіб учасник може з власної ініціативи продовжити строк дії своєї тендерної пропозиції. Чи може така вимога, відповідь на таку вимогу та окреме звернення учасника щодо продовження строку дії тендерної пропозиції бути направлена у паперовому вигляді поштою або у вигляді електронного документа електронною поштою, тощо? Дякуємо
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
02.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Прошу надати роз'яснення з приводу питання реалізації грантів бюджетними установами, що отримані ними від міжнародних організацій, але які не є Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком та іншими міжнародними валютно кредитними організаціями.
Наразі українські державні установи та організації отримують багато грантів від Європейського Союзу, USAID, Державного Департаменту США тощо для реалізації конкретних заходів у сфері освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення. Отримання гранту передбачає оплату товарів, робіт та послуг, наданих за грантом, а також оплату послуг експертів та менеджерів гранту, що визначені Грантовою угодою. Реалізація кожного грантового заходу передбачає свої граничні суми, які виділяються грантовим донором та відповідно до яких не передбачено дотримання принципів максимальної економії, оскільки по факту такі кошти надані іноземним донором для спеціального використання та задля використання в повному обсязі наданих сум
Крім того, оскільки у більшості випадків гранти надаються у валюті, то під час конвертації цих валют у гривні, виходить, що суми значно перевищують 100 тисяч грн. як граничні межі для здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель, однак наявність конкретної мети використання коштів, строків проведення заходів (та придбання товарів) та конкретних суб'єктів реалізації гранту, що визначені вже укладеною Грантовою угодою між донором та бенефіціаром, унеможливлює застосування конкурентних процедур закупівель.
Прошу надати роз'яснення:
1) Чи поширює свою дію ЗУ "Про публічні закупівлі" на використання коштів отриманих за Грантовою Угодою.
2) Які механізми реалізації грантових коштів з урахуванням положень ЗУ "Про публічні закупівлі", особливого принципів добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, оскільки в більшості випадків, у грантах, застосування цих принципів є або неможливим, або недоцільним.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості). Відповідно до частини першої статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону. При цьому відповідно до Закону України “Про міжнародні договори України” надання Верховною Радою України згоди на обов’язковість міжнародного договору України відбувається шляхом ратифікації міжнародного договору. Статтею 9 Закону України “Про міжнародні договори України” визначено чіткий перелік міжнародних договорів України, які підлягають ратифікації, зокрема, загальноекономічні (про економічне та науково-технічне співробітництво), з загальних фінансових питань, з питань надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України та інші. Таким чином, якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж порядок, визначений Законом та Особливостями, застосовуються положення міжнародного договору України.
|
|
29.09.2023
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
З метою уникнення настання юридичних наслідків, прошу комісію з розгляду скарг щодо передачі державного та комунального майна звернути увагу відповідно до певного об'єкту та аукціону. Мною як учасником, переможцем в період часу який наданий законодавством направлено звернення орендодавцю балансоутримувачу про надання інформації,відомостей до об'єкту аукціону, технічні паспорти та інші підтверджуючі документи. Але на 29.09 23-го року договір є не підписаним, орендодавцем постійне уникання належної відповіді та забезпечення контролю передачі балансоутримуючим запрошуваних документів не було реалізовано. Прошу прийняти електронну скаргу таку яка надана як вимушений захід
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. Зважаючи на те, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 483 "Деякі питання оренди державного та комунального майна" державне підприємство “Прозорро.Продажі”, що належить до сфери управління Міністерства економіки України, є відповідальним за забезпечення функціонування електронної торгової системи - адміністратором електронної торгової системи, питання відноситься до компетенції іншого структурного підрозділу Мінекономіки. Тому пропонуємо надсилати його як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472
|
|
29.09.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
СКАРГА на бездіяльність ДП «ПРОЗОРРО»
КНП «ІРПІНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА МІСЬКА ЛІКАРНЯ» (далі – Замовник або КНП «ІЦМЛ») проведено дві закупівлі № UA-2023-09-07-006618-a та № UA-2023-09-07-005980-a з використанням електронного каталогу.
КНП «ІЦМЛ» при оголошенні запиту пропозицій по зазначених закупівлях, поряд з технічними вимогами, визначив конкретну торгову марку цих виробів, а саме: "ІGAR", Голнит.
Зазначене ГРУБО ПОРУШУЄ вимоги статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), яка встановлює, що «Технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".»
Я направила лист до КНП «ІЦМЛ» з проханням зупинити порушення чинного законодавства України, але Замовник у відповідь послався на начебто «дароване» їм право робити закупки по завищеній ціні у конкретних виробників з посиланням на п. 12 абз. 2 Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 та оголосило нову закупівлю UA-2023-09-28-009204-a з зазначенням конкретної торгової марки.
Раніше такої тенденції не існувало і при застосуванні Особливостей здійснення публічних закупівель ВСІ замовники дотримувались вимог Закону.
Також при проведенні вебінарів наголошувалось, що протиріччя між нормами Закону та Особливостей не може використовуватись для звуження кількості постачальників і замовники мають дотримуватись норм Закону у виконання ст. 19 Конституції України.
З метою припинення тенденції порушення норм Закону я звернулась із скаргою до ДП «ПРОЗОРРО», яке за своєю статутною діяльністю здійснює обробку інформації від учасників закупівель, а також виступає основним ініціатором з нормативного урегулювання закупівель, в тому числі, з використанням електронного каталогу.
На сьогодні відсутній порядок оскарження дій замовників при закупівлі товарів з використанням електронного каталогу.
Позиція одностороннього застосування Особливостей при грубому порушенні Закону робить основну частину постачальників ПОВНІСТЮ не захищеними.
Мої звернення до ДП «ПРОЗОРРО» повністю ігноруються, хоча повністю зрозуміла нагальність та невідкладність цього питання.
Враховуючи зазначене, прошу вжити невідкладних заходів з припинення державними та комунальними підприємствами Закону, а також надати роз’яснення щодо протиріччя між нормами Закону та Особливостей в межах цієї скарги.
Прошу розглянути цю скаргу в найкоротшій термін та відповідь направити до 04.10.2023 на [email protected].
2
Додаток:
1. Копія скарги ФОП Степаненко І.Ф. від 25.09.2023 № 237.
2. Копія листа КНП «ІЦМЛ» ІМР КО від 20.09.2023 № 1301.
3. Копія листа ФОП Степаненко І.Ф. від 22.09.2023 № 236.
4. Скріншот вебінара.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надано листом від 11.10.2023 № 3311-05/54982-09, що додається.
|
|
29.09.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Внаслідок ракетного обстрілу м. Києва вибуховою хвилею було вибито вікна в адміністративній будівлі. Чи можемо ми в даному випадку ввадати заміну вікон, які були зруйновані капітальним ремонтом?
Якщо під капітальним ремонтом розуміють комплекс ремонтно-будівельних робітякі передбачають заміну, відновлення та модернізацію конструкції і обладнання будівлі у зв'язку з їх фізичною зношеністю та РУЙНУВАННЯМ.
В свою чергу поточний ремонт це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій та інженерного обладнання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" та від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F32328-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) (далі - Порядок). Визначення поняття “роботи” наведене у статті 1 Закону. Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Водночас відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об’єкта будівництва. Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням, зокрема положень кошторисних норм України “Настанови з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 (далі - Настанови). В Настанові поняття об’єкт будівництва визначено, як окремий будинок, будівля, споруда будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Поряд з цим згідно пункту 3.7 вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» капітальний ремонт - сукупність робіт на об’єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території. ДБН А.2.2-3-2014. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об’єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності). Виходячи з вищезазначеного, при здійснені закупівлі робіт, зокрема капітального ремонту, визначення предмета закупівлі здійснюється за об’єктом будівництва, з урахуванням положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, та за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082.
|