Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Торги визнано двічі такими які не відбулися, в звязку з участю лише одного притендента. Чи може замовник заключити договір з контрагентом який не брав участі в торгах?

Відповідь

14.01.2020

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

4758 / 4758

Комплекс відпочинку "Пуща-Водиця" ДУС проводив відкриті торги на закупку природного газу, був обраний переможець - ПП "ОККО КОНТРАКТ", 09.01.2020 була подана скарга на рішення Тендерного комітету про визначення переможця. Антимонопольний кабінет може розглядати цю скаргу протягом 15 днів (згідно Закону "Про Публічні закупівлі"). Чи може КВ "Пуща-Водиця" ДУС провести переговорну процедуру закупівлі на лютий-березень 2020 року, щоб не заморозити систему опалення, згідно ч. 2 п. 5 ст. 35 Закону "Про Публічні закупівлі".

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись межами, встановленими в статті 2 Закону.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі. У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.

Умови застосування переговорної процедури закупівлі встановлені статтею 35 Закону. При цьому підстава проведення переговорної процедури закупівлі, визначена пунктом п’ятим частини другої статті 35 Закону, застосовується замовником як виняток, зокрема у разі потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов'язаних з експлуатацією та обслуговуванням.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.

Водночас повідомляємо, що узагальнена відповідь Мінекономіки надана листом від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06

14.01.2020

Запитання Тема: Допорогові закупівлі

Розширений перегляд

3262 / 3257

Добрий день. В зв’язку з тим, що допорогова закупівля не є процедурою закупілі, наш тендерний комітет оформлює додаток до річного плану закупівель у паперовому вигляді (протокол) наступним чином: 1. ….. ….. 7. Процедура закупівлі: - ; 8. Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі: - ; ….. після чого оприлюднює додаток на веб-портале уповноваженого органу. Оскільки в електронній системі відсутня можливість внесення у відповідні поля пробілу, то замість пробілу вносимо в поле ТИП ПРОЦЕДУРИ: допорогова закупівля, а в поле ОРІЄНТОВНИЙ ПОЧАТОК ПРОВЕДЕННЯ ЗАКУПІВЛІ: січень (наприклад). 1. Чи є порушенням законодавства внесення пробілів до п.7 та 8 додатку до річного плану закупівель? 2. Враховуючи те, що в п.8 додатку до річного плану закупівель (в протоколі) значиться пробіл, чи є порушенням законодавства, якщо додаток до річного плану закупівель був оприлюднений, наприклад, у січні, а закувіля відбулася у липні, при цьому змини до додатку до річного плану закупівель не були оформленні ні в паперовому вигляді ні оприлюдненні на веб-портале уповноваженого органу? 3. Що, відповідно до законодавства, є початком проведення допорогової закупівлі?

Відповідь

Щодо питань 1,2

Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.

У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу третього пункту 2 наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ), інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, вноситься до додатку до річного плану закупівель, що складається за формою річного плану закупівель.

При цьому частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. Форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.

Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель (додатку до річного плану) відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. При цьому протокол складається у довільній формі.

Крім того, інформуємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03%20

Щодо питання 3

У разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, застосовується “Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”” (далі - Інструкція), яка затверджена Наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.

Так, відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції закупівля в електронній системі закупівель передбачає такі етапи:

оголошення про проведення закупівлі;
період уточнення інформації, зазначеної в оголошенні про проведення закупівлі;
подання пропозицій учасниками;
електронний аукціон;
розгляд пропозицій учасників;
визначення переможця закупівлі та завершення закупівлі.

Отже, у разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи, початком проведення закупівлі є оголошення про проведення закупівлі.

13.01.2020

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

3418 / 3545

Просимо роз’яснити наступні питання: 1. Чи є молочні продукти з різним показником четвертої цифри відповідно до основного словника Національного класифікатора України “Єдиний закупівельний словник” ДК 021:2015, які відносяться до одного розділу 15500000-3, різними предметами закупівлі або ж окремими частинами одного предмету закупівлі (лотами)? 2. Чи правомірно підсумовувати окремі договори на постачання молочних продуктів з різним показником четвертої цифри цих продуктів згідно з ЄЗС, укладені одним замовником з одним та/або різними постачальниками, з метою визначення загальної вартості предмету закупівлі та, як наслідок, застосування певної процедури закупівлі? 3. Чи є правомірними дії по укладенню одним замовником декількох допорогових договорів поставки на постачання молочних продуктів з різним показником четвертої цифри згідно з ЄЗС, загальна вартість яких перевищує порогове значення 200 тис. грн, без застосування процедури закупівлі товарів у формі відкритих торгів, визначеної Законом про публічні закупівлі? 4. Чи можуть укладатися одним замовником договори поставки різних предметів закупівлі з різним показником четвертої цифри згідно з ЄЗС на суму, більш ніж 200 тис. грн, без застосування процедури закупівлі товарів у формі відкритих торгів, визначеної Законом про публічні закупівлі, за умови неперевищення вартості кожного предмета закупівлі порогового значення?

Відповідь

13.01.2020

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

3087 / 3096

1. Вважаю дискримінаційними вимогами Замовника публічних закупівель щодо володіння Учасником досвіду виконання аналогічних договорів, які не дозволяють приймати участь у відкритих торга щойнозареєстрованим суб'єктам господарювання , та змінившим вид діяльності , або номенклатуру (сорт, марку) продукції постачання. 2. Дискримінаційними вважаю також вимоги Замовника подання якісних документів з результатами лабораторних досліджень на товар, що пропонується до постачання з вимогою наявності товару на складі вже на час торгів (товар планується до постачання і знаходится у виробника, або іншого суб'єкта господарювання) Таким чином обмежується коло учасників публічних закупівель.

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2