|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Для систематичного й безперервного поширення соціальної реклами у Дніпропетровській області на балансі нашого департаменту є понад 170 стаціонарних металевих споруд типу бігбод, які знаходяться в містах, районах та поза межами населених пунктів Дніпропетровської області. Для утримання бігбордів в належному стані декілька споруд потребують поточного ремонту. Порядком визначення предмета закупівлі визначено, що під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі визначається за кожною окремою спорудою.
Питання:
1) чи має право тендерний комітет при проведення закупівлі з поточного ремонту скористатися Порядком, а саме: визначитися з видатками по кожній окремій споруді та провести відповідну закупівлю (в нашому випадку це - звіт про укладений договір за кожною спорудою окремо)?
2) чи вважатиметься порушенням, якщо ці угоди будуть укладені з одним й тим юридичним лицем (виконавцем послуг)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Так, під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ч. 11 ст. 14 Закону України “Про публічні закупівлі” передбачає, що строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п'ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону. В той же час, ч. 10 ст. 29 Закону України “Про публічні закупівлі” строк розгляду пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення.
Питання: Чи може Замовник при проведенні спрощеної закупівлі аргументовано продовжити строк розгляду пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, до 20 робочих днів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання особливостей проведення окремих етапів спрощеної закупівлі міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 13 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено перелік умов, в разі настання яких, замовник відхиляє пропозицію учасника процедури спрощених закупівель. При цьому в зазначеному пункті відсутні положення, відповдіно до яких замовник має враховувати статтю 17 Закону України "Про публічні закупівлі". Прошу надати роз'яснення з наступного питання: чи має замовник при проведення спрощеної процедури закупівлі при розгляду пропозиції учасника враховувати положення статті 17, за умови що в оголошенні до закупівлі відсутні відсутні посилання на статтю 17? чи обов'язково при складанні документації до спрощеної закупівлі вказувати положення стаття? чи регламентує стаття 17 проведення спрощених процедур закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель” (таблиця 2), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Станом на сьогодні, в Комунальному некомерційному підприємстві виникла необхідність у придбанні медичного обладнання діагностичної візуалізації, з метою подальшого надання медичних послуг пацієнтам.
Альтернативним варіантом для вирішення питання придбання медичного обладнання, є застосування лізингу.
Враховуючи зазначене вище, прошу Вас повідомити, чи представляється можливою закупівля медичного обладнання на умовах лізингу, за кошти безпосередньо Національної служби здоров`я України.
Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1200/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?id=4d77ffd1-119e-4e3f-8083-173fd735720d&lang=uk-UA
Крім того, оскільки відповідно до Положення про про Національну службу здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1101 (зі змінами), Національна служба здоров’я України (НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров’я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, з порушеного питання пропонуємо додатково звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Держаудит службою проведений моніторинг закупівлі в якій наше Товариство визнане Переможцем закупівлі. За результатами моніторингу Держаудіт встановлено що Замовником на порушення вимог пункту 14 частини 2 статті 22 Закону у пункті 9 «Кінцевий строк подання тендерних пропозицій» розділу ІІІ тендерної документації не зазначений кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Замовник у тендерній документації. В той же час Замовник закупівлі пояснює, що у п. 9 «Кінцевий строк подання тендерних пропозицій» розділу ІІІ тендерної документації зазначено наступне: «15 днів із моменту опублікування оголошення відповідно до п.1 ч.1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі»», крім того, аналогічна інформація міститься у п. 6 Оголошення про проведення публічної закупівлі за ДК 021:2015: 45454000-4 «Реконструкція» (реконструкція пожежного депо військової частини А1405, будівля 73/12 за адресою: с. Веселівка, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл.). Також кінцевий термін подання відображається у електронній системі закупівель під час опублікування оголошення. З огляду на те, що електронна система закупівель відображає момент опублікування оголошення та кінцевий термін подання у форматі «дати, години, хвилини» та враховуючи, що норми Закону України «Про публічні закупівлі» не встановлюють формат, у якому має бути зазначений кінцевий термін подання тендерних пропозицій, зазначений нами у Тендерній документації та Оголошенні термін у форматі «15 днів із моменту опублікування оголошення відповідно до п.1 ч.1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» не порушує права Учасників та/або чинні норми Закону України «Про публічні закупівлі». Чи може на таких підставах Держаудит служба вимагати скасування торгів? Чи не є це упередженим ставленням?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником та має містити відомості, визначені статтею 22 Закону.
Згідно з пунктом 14 частини другої статті 22 Закону відомості про кінцевий строк подання тендерних пропозицій зазначаються у тендерній документації.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель встановлений статтею 8 Закону.
Так, зокрема згідно з частиною десятою статті 8 Закону у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.
|