Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Ідентифікатор закупівлі UA-2021-01-28-005868-c При поданні Цінової пропозиції сталася механічна помилка в п.24. Тобто ціна повинна бути не 76,32 грн, а 763,20. Після аукціону цінова пропозиція зменшилась з 90153,00 грн. до 89070,00 грн. Запитання. Для укладання Договору необхідно зменшити ціни за одиницю згідно аукціону пропорційне зазначеним цінам в попередній пропозиції. Чи можливо зазначити нові ціни на одиницю товару (при підписанні договору) зі збільшенням ціни позиції в якій допущена помилка, а в інших позиціях знизити ціни . Цінова пропозиція в результаті буде відповідати сумі аукціону 89070.00грн. З приводу цього є якісь нормативні документи?

Відповідь

12.02.2021

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

3040 / 3095

29.01.21 укладено тендерний договір постачання природного газу. 03.02.21 Постачальник надав додаткову про збільшення ціни газу на 10% на підставі цінових довідок ТПП від 05.01.21 та 29.01.21. 11.02.21 Постальник знову надав дод. угоду про підвищення ціни газу на 3.5% на підставі цінової довідки ТПП від. 04.02.21. На скількі це підвищення обгрунтовано та відповідає нормі закону "Про публічні закупівлі"

Відповідь

12.02.2021

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

3069 / 3097

За результатами відкритих торгів у 2020 році на закупівлю робіт з будівництва об’єкту укладено договір підряду за яким строк виконання робіт встановлено з 01.10.2020р. по 30.06.2021р. Строк дії договору до 31.12.2021р. Наразі склалася ситуація, що видатки на 2021 рік затверджено в обсязі, недостатньому для завершення робіт за договором в повному обсязі. А отже, у замовника виникла необхідність в укладенні додаткової угоди до договору підряду за однією з наступних підстав, визначених у частині п’ятій статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»: - на підставі п.1 зменшити обсяги закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків. Але існує ймовірність, що у другій половині року будуть додатково виділені кошти для завершення робіт по об’єкту. Тоді замовнику доведеться проводити нову процедуру закупівлі, що займе додатковий час і відстрочить здачу об’єкта в експлуатацію. Крім того, проєктно-кошторисна документація не передбачає поділу на черги чи пускові комплекси і затверджена на весь обсяг робіт, або - на підставі п.4 частини п’ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» продовжити строк дії договору про закупівлю та строк виконання зобов’язань щодо виконання робіт у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження без збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (об’єктивною обставиною замовник буде вважати рішення міської ради «Про бюджет Криворізької міської територіальної громади на 2021 рік», яким передбачено виділення коштів на відповідні цілі). Отже, з метою недопущення порушення чинного законодавства, просимо надати роз’яснення, якою саме підставою для укладення додаткової угоди слід керуватися замовнику в даному випадку.

Відповідь

12.02.2021

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

3281 / 3096

Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII), на відміну від Закону в попередній редакції, визначає договір про закупівлю як господарський договір. Так, частиною першою статті 41 Закону № 922-VIII (як і частиною першої статті 36 попередньої його редакції) передбачено, що договір про закупівлю укладають відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексу України з огляду на особливості, визначені Законом № 922-VIII. Відповідно до частини першої статті 55 ГК України суб’єктами господарювання визнають учасників господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і відповідають за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суб’єктами господарювання є: 1. господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2. громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Частиною першою статті 58 ГК України визначено, що суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом, а згідно з частиною першою статті 128 ГК України громадянина визнають суб’єктом господарювання в разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього кодексу. Таким чином, договір, стороною якого є негосподарюючий суб’єкт — фізична особа (не зареєстрована як підприємець), не є господарським договором, оскільки не породжує господарських зобов’язань. Викладене дає можливість дійти висновку, що фізична особа, яка не є суб’єктом господарювання (не зареєстрована як підприємець), не може бути стороною господарського договору, а отже й договору про закупівлю в розумінні пункту 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону № 922-VIII. При цьому слід зауважити, що нова редакція Закону № 922-VIII (як і чинний Закон) не встановлює жодних обмежень для участі в процедурах закупівель / спрощених процедурах фізичних осіб, які не є підприємцями (суб’єктами господарювання). Навпаки, пунктом 37 частини першої статті 1 нової редакції Закону № 922-VIII прямо передбачено, що учасником процедури закупівлі / спрощеної закупівлі з юридичною особою чи фізичною особою-підприємцем може бути й фізична особа (без законодавчо встановлених вимог щодо наявності в неї певного правового статусу), а згідно з частиною другою статті 5 цього ж Закону учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель / спрощених закупівлях на рівних умовах. Водночас у зазначених вище випадках договір, який опосередковує правовідносини між фізичною особою і замовником, укладають за правилами Цивільного кодексу України (далі — ЦК України). Він не є господарським договором, тож не відповідає визначенню поняття «договір про закупівлю», яке міститься в новій редакції Закону № 922-VIII. Виходячи з викладеного та з метою недопущення сторонами порушень редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» просить надати роз′яснення з наступних питань: - Чи можливо укладення договору про закупівлю за результатами проведення процедур закупівель / спрощених процедур, як господарського договору, між замовником та учасником — фізичною особою, яка не є підприємцем (суб’єктом господарювання)? - Чи можливо у разі здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель (стаття 3 Закону) укладення договору між замовником та учасником — фізичною особою, яка не є підприємцем (суб’єктом господарювання)?

Відповідь