|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про публічні закупівлі" в оголошенні про проведення відкритих торгів зазначається, зокрема, назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
При цьому тендерні закупівлі застосовуються замовниками обовязково від 200 тис. для товарів, послуг та 1, 5 млн. грн. для робіт. При цьому відповідно до Порядку № 454 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. В звязку з цим прошу розяснити:
1. Якщо за показником четверної цифри сума закупівлі товару на рік становить 200 тис. грн, але в цю суму передбачається придбання 5 предметів за показниками 4-8 знака. Чи можна провести окремі відкриті торги на кожен з цих предметів по 40 тис.?Чи потрібно проводити одну процедуру на 200 тис. з поділом на лоти?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 705/2020 та № 688/2020 за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f2369de9-6cfd-4cfb-adff-2b8c5af5441a, https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4, а також в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F26774-06
|
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
19.04.2020 року введено в дію нову редакцію Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до якої значно понижено пороги закупівель, що обовязково здійснюються в електронній системі закупівель, шляхом введення спрощеної закупівлі. Отже якщо до 19.04.2020 р. замовники мали можливість провести допорогову закупівлю на товари, послуги вартістю до 200 тис.грн, та 1, 5 млн для робіт відповідно до інструкції 10 чи шляхом оприлюднення Звіту про укладений договір, то наразі допороговими закупівлями є закупівлі до 50 тис. грн.
Одразу, хочу зазначити, що ознайомилась з листом Мінекономіки № 3304-04/28729-06 від 05.05.2020 р. та відповідями у цьому розділі на схожі питання. Але в ході роботи я бачу, що замовники по різному розуміють викладене в зазначеному листі і тому дуже прошу відповісти більш конкретно на конкретне питання.
1. Якщо в в кошторисі установи на закупівлю хліба (ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби) було передбачено 80 тис. грн.До 19.04.2020 р. з них було використано 50 тис. грн. шляхом укладання прямого договору, вснесення закупівлі до річного плану та оприлюднення Звіту про укладений договір. Однак після 19.04.2020 року установі необхідно закупити цього ж товару - хліба (ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби) на суму 30 тис. грн. Тобто загалом в 2020 році сума за одним кодом ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби становить 80 тис. грн. Чи плюсуються суми закупівель здійснені до 19.04. і після 19.04 в одну? Однак яку процедуру закупівлі обрати цу цьому разі? Які дії має вчинити замовник: внести зміни до річного плану та на 30 тис. грн. передбачити окрему строчку і обрати спрощену процедуру, не зважаюси на те, що спрощені від 50 тис. грн. Чи це є новим предметом закупівлі (адже здійснена закупівля по цьому ж коду на 50 тис. до 19.04. завершена укладанням договору та Звітом) і замовник в такому випадку має право обрати допорогову закупівлю чи закупівлю без використання ЕСЗ та оприлюднити Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, адже сума після 19.04. становить лише 30 тис., тобто не сягає порогів спрощеної закупівлі?
2. Чи вірно є те, що ЕСЗ дозволяє провести спрощені на суми значно менше 50 тис. грн, а відкриті торги значно менше 200 тис. і замовники обирають процедуру на власний розсуд? А як же розмежування процедур закупівель з залежносві від сум?Виходить, що деякі замовники купують, купують по 10 тис. грн, наприклад один і той предмет, а потім коли річна сума досягає певної суми наприклад 50 тис. на останні 10 проводять спрощену сплюсувавши закупівлі за кодом за рік. Або навпаки мають в кошторисі на рік 60 тис. грн на товар і двічі проводять спрощені по 30 тис, хоча ст. 3 Закону передбачено, що спрощені від 50 тис? Так можна?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо планування закупівель та інших передумов здійснення закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Щодо питання 2
Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
02.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно із підпунктом 37 пункту 1 статті 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» учасником процедури закупівель можуть бути об’єднання учасників (підприємств).
Згідно пункту 5 статті 16 ЗУ «Про публічні закупівлі» у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.
Відповідно до вищезазначеного прошу надати відповідь, чи має право замовник узагальнювати досвід роботи на одному будівельному об’єкті у разі якщо у складі консорціума є генпідрядна та субпідрядна компанії. Причому генпідрядна компанія має договір із замовником тендеру, а субпідрядна компанія з генпідрядником.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини п’ятої статті 16 Закону у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою.
Статтею 120 ГК України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств.
Так, згідно з частиною четвертою статті 120 ГК України консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.
Отже, у разі якщо учасником процедури закупівлі є об'єднання учасників, зокрема консорціум, підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.
|
|
|
02.06.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Як бути в ситуації, коли пройшли сроки про публікацію за процедурою Звіт про укладення договору?! Тобто, договір укладений 04.05.2020 р., але потрапив до рук тільки 02.06.2020р. і у зв'язку з цим , не було зроблено також змін до річного плану, щодо цього договору .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною третьою статті 3 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
Частиною першою статті 44 Закону установлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання, що стосується порушення законодавства про закупрівлі пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
02.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, надайте роз"яснення стосовно призначення уповноваженої особи з числа військовослужбовців із штатної чисельності без додаткової доплати. Порядок грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначено простановою КМУ № 704 від 2017 р., згідно якої доплати по сумісництву не передбачено.
Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 571/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ca016de-02a8-430d-a0c5-c63b8202e85d&lang=uk-UA
|