|
26.10.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII зі змінами від 19.09.2019 № 114-IХ (далі – Закон) замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі, як виняток, та відповідно до умов, визначених у ч. 2 ст. 40 Закону. Згідно з п. 3. ч. 2. ст. 40 Закону замовник має право застосувати переговорну процедуру закупівлі якщо виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону у разі, якщо оголошення про проведення торгів оприлюднюється відповідно до норм ч. 3 ст. 10 Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з Законом. Згідно з ч. 8 ст. 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону.
Просимо надати роз’яснення щодо можливості застосування переговорної процедури згідно з абз. 5 п. 3. ч. 2. ст. 40 Закону під час оскарження торгів, оприлюднених відповідно до норм ч. 3 ст. 10 Закону, на стадії прекваліфікації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 розміщено лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівель”.
|
|
25.10.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
П. 5 ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) зазначено: "Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури".
Одночасно, згідно п.5 ст. 40 Закону, "Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера".
Прошу пояснити, чи є необхідність проведення переговорної процедури у випадку, коли згідно п. 5 ч. 7 ст. 3 Закону закупівля здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 29/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
21.10.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Військовою частиною А0215 здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг у тому числі для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період відповідно до Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт, послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону, відбір учасників відміняється замовником за таких підстав:
1) неподання жодної цінової пропозиції на участь у відборі;
2) відхилення цінових пропозицій всіх учасників відбору;
3) відсутність подальшої потреби у предметі закупівлі;
4) скорочення видатків на предмет закупівлі.
При цьому, при відміні відбору учасників при оприлюдненні інформації в електронній системі закупівель замовником завантажується протокольне рішення та окремо зазначається підстава відміни шляхом вибору одної із таких підстав (відповідно до Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт, послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”):
відсутність подальшої потреби у предметі закупівлі;
скорочення видатків на предмет закупівлі.
З інших підстав, визначених Законом України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт, послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” відбір учасників відміняється електронною системою закупівель автоматично, а саме:
неподання жодної цінової пропозиції на участь у відборі – після закінчення строку подання пропозицій;
відхилення цінових пропозицій всіх учасників відбору – після відхилення останньої пропозиції та закінчення періоду оскарження (через 10 днів з дня відхилення останньої пропозиції).
Разом з тим, при відміні відбору учасників замовником також можливо зазначити одну із підстав, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, а саме: неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства щодо закупівель.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт, послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”, закупівля товарів, робіт і послуг замовниками здійснюється відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Ураховуючи зазначене, прошу надати роз’яснення:
1. Чи має право замовник відмінити відбір учасників за “переговорною процедурою закупівлі для гарантованого забезпечення потреб оборони” у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства щодо закупівель (відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”)?
2. Чи є вичерпним перелік підстав для відміни за “переговорною процедурою закупівлі для гарантованого забезпечення потреб оборони”, який визначений статтею 5 Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт, послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому відповідно до частини дев`ятої статті 3 Закону особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану встановлюються окремим законом.
Поряд з цим перелік підстав відміни відбору учасників визначений статтею 5 Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” та є вичерпним.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі –
ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог закупівельного законодавства, у тому числі щодо забезпечення потреб оборони, в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
21.10.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Щорічно за результатами проведення переговорних процедур закупівель наша установа укладає договори про надання комунальних послуг з компаніями-монополістами.
Цього року у зв’язку зі зростанням тарифів на послуги та використанням коштів за діючими до кінця цього року договорами, нами проведено переговорні процедури на додаткові обсяги послуг до кінця року.
При цьому, компанії-монополісти відмовляються укладати нові договори за результатами проведення переговорних процедур та пропонують укласти додаткові угоди до діючих договорів на додаткові обсяги послуг.
Зважаючи на вищенаведенне, просимо надати роз’яснення чи відповідатиме законодавству України у сфері публічних закупівель укладення за результатами проведення переговорної процедури закупівлі з компанією-монополістом додаткової угоди до укладеного на початку цього року договору на додатковий обсяг послуг до кінця року? Чи необхідно укладати окремий договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Разом з тим згідно зі статтею 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Ураховуючи викладене, за результатами проведення переговорної процедури закупівлі між замовником і учасником укладається саме договір про закупівлю, який передбачає надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Водночас істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону.
Разом з тим пункти 1-7 частини п’ятої статті 41 Закону не передбачають випадків збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі.
Крім того, у разі необхідності здійснення додаткової закупівлі послуг замовник здійснює таку закупівлю у спосіб та з дотриманням вартісних меж, що визначені в Законі.
При цьому аналогічна відповідь щодо меж застосування вимог Закону міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
21.10.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Щорічно за результатами проведення переговорних процедур закупівель наша установа укладає договори про надання комунальних послуг, зокрема про надання послуг з розподілу природного газу.
Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015, доступ доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об’єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498.
Згідно з п. 1.3 Типового договору, цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статтей 633, 634, 641,642 Цивільного кодексу України та на невизначений строк. Зазвичай Типовий договір не містить умов щодо ціни послуг, обсягів і є безстроковим.
Як правило, за результатами проведення перерговорної процедури закупівлі наша установа підписує заяву-приєднання до Типового договору та відповідні додатки до нього.
Разом з тим, до нашої установи звертаються підприємства-монополісти з повідомленнями щодо недоцільності переукладання Типових договорів на 2021 рік та в подальшому, враховуючи те, що вони укладені на невизначений строк та пропонують за результатами проведення відповідних переговорних процедур закупівель в наступному році укладати додаткові угоди до укладених типових договорів, в яких передбачити обсяг замовленої потужності, суму договору та інші істотні умови на відповідний рік.
Зважаючи на вищенаведенне, просимо надати роз’яснення чи відповідатиме законодавству України у сфері публічних закупівель укладення за результатами проведення переговорної процедури закупівлі з компанією-монополістом додаткової угоди до укладеного Типового договору, в якій будуть визначені визначити усі істотні умови відповідно до проведеної процедури. Чи необхідно укладати окремий договір, який фактично дублюватиме умови Типового договору минулого року?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону).
Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
При цьому істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватись виключно у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 41 Закону.
|