Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
16.03.2021 Запитання      Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа Розширений перегляд
1632 / 1621
Чи має право тендерний комітет до 31.12.2021 року здійснювати закупівлю товарів, робіт та послуг за спрощеною закупівлею?
Відповідь
16.03.2021 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
1391 / 1425
4 січня 2021 року відбувся електронний аукціон відкритих торгів на закупівлю послуги ДК 021:2015: 77310000-6 «Покіс газонів», номер процедури закупівлі в електронній системі закупівель UA-2020-12-17-011778-с, за результатами аукціону пропозиція нашого підприємства визнана електронною системою найбільш економічно вигідною. Замовник продовжив строк її розгляду до 20 днів, потім безпідставно відхилив нашу пропозицію і ми були вимушені звернутись зі скаргою до Органу оскарження. Отримавши Рішення Органу оскарження, Замовник скасовує своє рішення про відхилення і знову починає розгляд нашої пропозиції. Після п’яти робочих днів повторного розгляду нашої, найбільш економічно вигідної пропозиції, він вдруге продовжує розгляд до 20 днів. Крім того, при оприлюдненні своїх рішень, Замовник розміщує в системі протоколи, в яких зазначає зовсім інші номери процедури закупівлі і, навіть, без рішення. У зв’язку з тим, що ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі» чітко визначено, що строки розгляду тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, починається «з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції», а не з дня початку її розглядів, у т.ч. повторних, просимо пояснити: 1) чи дозволено Законом Замовнику продовжувати розгляд найбільш економічно вигідної пропозиції біль ніж на 20 днів у разі її повторного розгляду? 2) чи вважається дійсним протокол розгляду тендерної пропозиції з невірно зазначеним номером процедури закупівлі і не занесеним рішенням? 3) чи вважається неоприлюдненням інформації про закупівлю розміщення Замовником не дійсних і оформлених з порушеннями Закону протоколів і рішень?
Відповідь
16.03.2021 Запитання      Тема: Оскарження процедур закупівель Розширений перегляд
1186 / 1280
При аналізі одного з Замовників, щодо дискваліфікацій 2020 року, виникло питання трактування Замовником правового статусу Фізичної особи та Фізичної-особи підприємця у державних закупівлях, щодо надання/зазначення тієї чи іншої інформації Учасником ФОП - суб'єктом господарювання. Суть питанння: Згідно вимог тендерної документації Замовника, щодо Розділу 3 «Забезпечення тендерної пропозиції» Гарантія повинна містити, зокрема, такі суттєві умови: Повну назву Учасника (принципала) (для фізичної особи прізвище, ім’я та по батькові та документ (паспорт), що її засвідчує (серія, номер, дата, ким виданий, місце проживання), його місцезнаходження) юридична адреса, перелік усіх засновників та осіб уповноважених принципалом на підписання документа, з якого виникають відносини по гарантії. Участник ФОП прикріпив до своєї пропозиції Гарантію, у якій він, виступаючи Принципалом, зазначив юридичні дані ФОП (Повне найменування, код ЄДРПОУ, юридична адреса/місце реєстрації), не вказуючи свої паспортні дані, тому що приймав Участь у закупівлі у правовому статусі Фізичної особи-підприємця, а не статусі Фізичної особи. Учасник ФОП запропонував найнижчу ціну на аукціоні. Проте, Замовник у Протоколі відхилення одним з факторів дискваліфікації Учасника через те, що його пропозиція його не відповідає умовам тендерної документації, вказав наступне: "1. В гарантії фінансової компанії, яка надана як тендерне забезпечення, відсутні такі обов'язкові дані як документ (паспорт), що її засвічує (серія, номер, дата, ким виданий, місце проживання), його місцезнаходження), що вимагалось п.п.6 п.2 Розділу 3 Тендерної документації." Виникло питання, щодо правомірності та законності посилання Замовника на цю умову тендерної документації, яка у совокупності призвела до дискваліфікації Учасника. Адже Учасник ФОП діяв у межах нормативно-правових актів у правовому статусі Фізичної особи-підприємця, а не Фізичної особи. Учасник міг оскаржувати цей пункт відхилення до АМКУ. Тлумачення сукупної юридичної думки з цього приводу: 1. "Відповідно до ст. 24 Цивільного кодексу України фізична особа – це людина як учасник цивільних відносин. 2. Фізична особа-підприємець – це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. 3. Державна реєстрація фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених Законом. 4. Таким чином, фізична особа та фізична особа-підприємець мають різний правовий статус, а вимоги до інформації про принципала, який є фізичною особою, зазначені в Тендерній документації не розповсюджуються на Принципала, який є фізичною особою-підприємцем. 5. Враховуючи вищевикладене, Гарантія Учасника була такою, що відповідала вимогам Тендерної документації щодо забезпечення тендерної пропозиції." Питання до Міністерства: 1. Чи правомірно діяв Замовник у пункті з Гарантією, відхиляючи пропозицію учасника ФОП? 2. Якщо Замовник діяв неправомірно щодо пункту з Гарантією, надайте посилання на нормативно правові акти? 3. Чи потрібно було Учаснику ФОП доводити свою позицію, щодо правового статусу ФОП, а не Ф/о, у Закупівлях, шляхом оскарження до АМКУ? 4. Якими статтями Цивільного та Господарського Кодексів України, крім ст. 24 ЦКУ міг би керуватись Учасник подаючи скаргу до АМКУ.
Відповідь
15.03.2021 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
1631 / 1645
Громадська організація «Центр АСНДІ» відповідно до свої статутних завдань провадить діяльність у сфері громадського контролю закупівель та використання публічних коштів, а також професіоналізації публічних закупівель. Відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі ‒ Закон), для забезпечення власних потреб, замовники за результатами проведення процедур закупівель/спрощених закупівель укладають договори про закупівлю. При цьому істотні умови договору про закупівлю, відповідно до пункту другого частини п’ятої статті 41 Закону, можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, ‒ не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. У листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 «Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю» (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06) наголошено, що внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі. У додатку 1 «Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю» до цього листа щодо пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону роз’яснено, що розрахунок відсотків зміни ціни і кількості здійснюється у додатковій угоді від ціни підписаного договору, а у наступних додаткових угодах за потреби ‒ від останньої зміни ціни та кількості. У 2021 році склалася наступна ситуація. Постачальник товару надав документальне підтвердження (за один період) коливання ціни на 40 % від дати укладення договору (зокрема, постачальником надано одну довідку про коливання ціни щодо випадку, передбаченого пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону) та пропонує замовнику укласти три додаткові угоди щодо збільшення ціни товару за пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону. За змістом пропонованих додаткових угод ціна товару збільшується до 10 % в кожній із трьох додаткових угод та в цілому приблизно на 34 % від початкової ціни за трьома додатковими угодами. Виходячи з викладеного вище, просимо роз’яснити: 1) чи можна в описаній ситуації укладати три (а не одну) додаткові угоди на збільшення ціни товару (до 10 % в кожній додатковій угоді та приблизно на 34 % за трьома додатковими угодами) відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону; 2) чи допустиме одноразове документальне підтвердження постачальником коливання ціни товару на ринку на 40 % (а не подання окремого документа на кожне коливання ціни товару на ринку) відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону; 3) чи можна укладати три (а не одну) додаткові угоди на збільшення ціни товару (до 10 % в кожній додатковій угоді та приблизно на 34 % за трьома додатковими угодами) відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону у випадку закупівлі електричної енергії; 4) чи повинні бути дотримані якісь (якщо так ‒ то які саме) часові проміжки між першою та наступними додатковими угодами у випадку збільшення ціни товару до 10 % згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону при закупівлі електричної енергії.
Відповідь
15.03.2021 Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю Розширений перегляд
1488 / 1558
Доброго дня. Надайте роз'яснення, по такій ситуації. Як правильно оформити звіт про укладений договір (до 50 тисяч), якщо самі закупівлі є не запланованими, та кожного місяця відбувається закупка на певну суму (сума не перквищує 50 тисяч за кожним окремим кодом ДК). Чи можливо в такому разі не укладати кожного разу договір з постачальником, а вказувати рахунок-фактуру?? Чи все таки, потрібний новий договір на кожну незплановану закупку.
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2