Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Консультації
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
06.06.2019 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
2464 / 2494
Частиною 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» визначені випадки, у яких даний закон дозволяє вносити зміни у договір про закупівлю. За змістом даного припису закону дані випадки не є взаємовиключними. Разом з цим, у роз’ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, викладеному у листі № 3302-06/34307-06 від 27.10.2016 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» мовиться: «Тому, звертаємо увагу, що одночасне застосування зазначених випадків не є можливим, оскільки одночасне внесення таких змін призведе до зміни істотних умов договору про закупівлю у непередбачених законом випадках». За даною позицією міністерства сторони договору про закупівлю, за наявності декількох випадків, які дозволяють змінити умови договору про закупівлю, повинні укласти не одну додаткову угоду, а декілька одночасних додаткових угод – в залежності від кількості випадків, що настали. Також, дещо неоднозначним залишається твердження міністерства про те, що застосування декількох випадків за ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» призводить до внесення змін у договір не у випадках, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі». У зв’язку з викладеним, прошу надати роз’яснення даної позиції міністерства: 1. Яким чином одночасне застосування сторонами договору про закупівлю зазначених у ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» декількох випадків внесення змін призводить до зміни умов договору у непередбачених законом випадках? 2. Які конкретні статті Закону України «Про публічні закупівлі», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України (норми-приписи, норми-заборони) порушать сторони договору про закупівлю, якщо за декількома випадками за ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» буде складена одна, а не декілька додаткових угод? 3. Ознаки якого адміністративного або кримінального правопорушення наявні у діях посадових осіб сторін договору про закупівлю, якщо ними підписана одна додаткова угода про внесення змін у договір про закупівлю за декількома документально підтвердженими випадками, встановленими ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а не декілька одночасних додаткових угод про внесення цих же змін, але за кожним з випадків окремо? Прошу надати правову позицію міністерства з даних питань.
Відповідь
06.06.2019 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
2227 / 2236
1. Відповідно до п. 4 розд. V Порядку укладання і виконання рамкових угод, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372 (зі змінами) (далі – Порядок) у разі неоприлюднення учасником-переможцем в ЕСЗ інформації про ціну за одиницю товару (послуги) або її оприлюднення з помилками щодо ціни, рамкова угода з таким учасником не укладається. Яке рішення у такому випадку має прийняти замовник (відхилити пропозицію учасника-переможця), яка інформація оприлюднюється на веб-порталі уповноваженого органу? 2.У разі непідписання рамкової угоди або відмови від її підписання одним або кількома учасниками-переможцями у строки, встановлені Порядком, яке рішення щодо таких учасників-переможців має прийняти замовник. Яка інформація оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у такому випадку? 3. Якщо учасник рамкової угоди не подав свої пропозиції для проведення відбору таку кількість разів, яка достатня для припинення участі в рамковій угоді, яке рішення щодо такого учасника має прийняти замовник? Яка інформація оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу?
Відповідь
06.06.2019 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
2477 / 2532
Вами на Запит № 434/2019 опрацьовано та надано відповідь, але вона не містить ніякої відповіді, а тільки відсилає до закону. У Законі України не визначено, а Замовник у своєї тендерної документації наполягає, тому повторно прошу надати відповідь, чому ліцензія ДАБІ не може бути підтвердженням відповідної кваліфікації учасника. На приклад, ми же погоджуємося прийняти на роботу водія, вимагаємо тільки права, а перевірку знань правил руху ні виконуємо. Другий приклад, приймаємо на роботу юриста та не перевіряємо знання юриспруденції. Так чому ми не довіряємо ліцензії ДАБІ? ДАБІ державна установа і у своєї діяльності користується виключно Законом України про ліцензування.
Відповідь
05.06.2019 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
2782 / 2684
За результатами розгляду тендерних пропозицій складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі". Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендера та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. Відповідно до ч. 6 ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі", за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом. Враховуючи вище зазначене, прошу надати розяснення з наступних питань: 1. Чи є протокол оцінки та розгляду тендерних пропозицій протоколом про визначення переможця відкритих торгів? 2. У якій формі тендерний комітет приймає рішення про визначення переможця?
Відповідь
05.06.2019 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
2029 / 2035
На майданчику в системі Прозорро з"явилося додаткове поле для вводу інформації: "Класифікація суб"єктів господарювання", але в переліку для вибору тільки суб"єкти підприємництва. Чому відсутні суб"єкти некомерційного господарювання?
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2