Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

19.10.2022 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування». Згідно пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей. Абзацом 13 пункту 41 Особливостей передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі якщо ціна такої тендерної пропозиції перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації. Оскільки, для оцінки тендерних пропозицій замовниками можуть використовуватися різні методики, тому, просимо пояснити наступне: - чи поширюється дія абз. 13 п. 41 Особливостей на випадки, коли учасник (не платник ПДВ) надає тендерну пропозицію ціна якої перевищує очікувану вартість закупівлі без урахування ПДВ, якщо в оголошенні про проведення відкритих торгів замовник визначив очікувану вартість закупівлі з ПДВ, а в тендерній документації зазначив, що не приймає до розгляду тендерну пропозицію, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів; - чи випливає з абз. 13 п. 41 Особливостей необхідність застосування замовниками, при здійсненні оцінки пропозицій учасників, методики порівняння повних відпускних цін учасників, залежно від того який режим оподаткування ними застосовується; - чи передбачена Особливостями будь-яка методика оцінки пропозицій учасників процедури закупівлі, в залежності від того який режим оподаткування застосовується ними.

Відповідь

28.04.2023

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

1260 / 1229

Чи правомірне відхилення тендерної пропозиції на підставі пункту 41 Особливостей: тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону "Про публічні закупівлі", якщо у тендерній документації вимагалась подача гарантійного листа про зрозумілість тендерної документації, однак учасником вказана вимога проігнорована; однак при цьому учасник через електронну систему закупівель за роз'ясненнями щодо тендерної документації не звертався, а також у тендерній документації зазначено, що відсутність будь-яких запитань або уточнень стосовно змісту та викладення вимог тендерної документації з боку учасника означатиме, що учасник повністю усвідомлює зміст тендерної документації та вимоги, викладені Замовником при підготовці закупівлі? Чи в такому випадку необхідно застосувати норми частини 11 статті 26 Закону "Про публічні закупівлі" та не відхиляти тендерну пропозицію через відсутність документу (гарантійного листа про зрозумілість тендерної документації), оскільки він не передбачений законодавством для учасників?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
Крім цього, згідно з пунктом 28 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості), тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги з дотриманням вимог законодавства в цілому та розглядає тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною, щодо її відповідності таким вимогам.
Водночас згідно з пунктом 40 Особливостей якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства.
При цьому до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.

27.04.2023

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

1588 / 1578

В грудні 2021 року було виграно тендер на закупівлю послуг навчання та підписано договір з АТ "Укргазвидобування". Сума тендеру на момент підписання дорівнювала 250 000 грн. з ПДВ, оскільки Виконавець не був платником ПДВ сторонами було узгоджено підписати договір без ПДВ (208 333,33 грн.). З лютого 2022 року ТОВ "Навчальний центр Інновацій" отримав статус платника ПДВ у зв'язку з чим після цієї дати всі операції за фактом першої події (оплата, виконання послуг) нараховується ПДВ до суми вартості таких послуг, у зв'язку з чим виникла потреба внести зміни до договору зг. пункту 6 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»: істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, щодо зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування. Проте АТ "Укргазвидобування" заперечує, що наша ситуація підлягає під цей пункт. Звернувшись за індивідуальною податковою консультацією до Державної Податкової Служби ми отримали відповідь що сума акту виконаних робіт зг. Податкового Кодексу України та повинна дорівнювати з сумою ПДВ (250 000 грн.), в той час як контрагент ігнорує відповідь податкової та заперечує підпадання даної ситуації під зміни. Просимо надати відповідь: чи можливо змінити істотні умови договору на підставі п. 6 частини 5 статті 41, якщо виконавець став платником ПДВ під час виконання договору та зобов'язаний надалі нараховувати 20% ПДВ на вартість всіх послуг згідно Податкового кодексу України? НАГОЛОШУЄМО: 1. Серед всіх консультацій про публічні закупівлі ми не знайшли схожої ситуації та відповіді на своє питання. 2. ТОВ "Навчальний центр Інновацій" не змінював систему оподаткування, тобто відповідь у листі Мінекономіки від 17.01.2017 № 3302-06/1340-06 теж не підпадає під дану ситуацію

Відповідь

27.04.2023

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

1117 / 1082

Доброго дня! Львівський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) є комунальною бюджетною установою, яка здійснює надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги. Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України» від 20.03.2020 №225 затверджено «Перелік товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України». Враховуючи вищевказане установою було придбано "рукавички медичні та спеціальні захисні". Згідно з Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 вказаному предмету відповідає код 18424300-0 Одноразові рукавички. Але вибрати для закупівлі такий код не вірно, адже предмет закупівлі, відповідно до Порядку № 708, визначається за четвертим знаком. Тому для такого товару предмет закупівлі визначається за кодом: 18420000-9: Аксесуари для одягу ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника. Просимо надати роз'яснення чи вірно обраний класифікатор та його відповідний код: ДК 021:2015:18420000-9: Аксесуари для одягу до вище вказаного предмету закупівлі? Якщо не вірно обрано, чи вважатиметься це порушенням порядку визначення предмета закупівлі і яку несе за собою відповідальність? Заздалегідь дякуємо за відповідь!

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06

Так, визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Поряд з цим частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення порядку визначення предмета закупівлі тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Питання адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі належать до компетенції Держаудитслужби, яка відповідно до покладених на неї завдань згідно з частиною четвертою статті 7 Закону та Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

26.04.2023

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

765 / 767

чи можна укладати додаткову угоду до вже проведено тендеру, якщо сума додаткової угоди становить більше 50 відсотків основного договору

Відповідь