|
|
02.03.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» до істотних умов договору про закупівлю можна вносити зміни. Періодично виникають ситуації, коли, відповідно до вимог законодавства, необхідно змінити ціну за одиницю товару. Прошу роз’яснити, якщо ціна після здійснення математичних операцій є не цілим числом і має велику кількість знаків після коми, то яким чином проводити округлення – в більший чи менший бік або згідно якихось інших правил?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю.
|
|
|
25.04.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підкажіть, будь-ласка, з наступного питання. Згідно з кошторисом на закупівлю послуг їдалень у 2017 році було виділено суму 260 000,00 грн. Наприкінці 2016 року строк дії договору за тим же предметом закупівлі, укладеного за результатами відкритих торгів у 2016 році, було продовжено відповідно до частини п’ятої Закону, в обсязі 70 000,00 грн. Таким чином, залишок кошторису за предметом закупівлі послуги їдалень склав 190 000,00 грн. Питання: Яку процедуру у даному випадку необхідно застосувати для закупівлі послуги їдалень на 190 000,00 грн: допорогову процедуру закупівлі чи процедуру відкриті торги?
Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
27.02.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Учасником визначена конференційною наступна інформація ( Тендер: UA-2016-12-29-000428-a):
• Інформація про відповідність учасника кваліфікаційним критеріям;
• Довіреність, протокол, наказ;
• Статут;
• Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ;
• Тендерна пропозиція (технічна частина);
• Ліцензія;
• Довідка «Інформація замовника та письмове підтвердження Учасника», в якій має міститися інформація щодо відповідності Учасника вимогам, визначеним у статті 17 Закону.
Обґрунтування конфіденційності: «надані документи містять комерційну та приватну інформацію».
Тобто на веб-порталі Уповноваженого органу ці документи не доступні до перегляду (не відкриваються). В кабінеті Замовника на електронному торговому майданчику, ці документи відкриваються.
Питання: чи потрібно розглядати документи, що відкриваються в кабінеті замовника на майданчику та не відкриваються на веб-порталі Уповноваженого органу? (Стосується тих документів, що відповідно до частини 2 статті 27 Закону - Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 і вимогам, установленим статтею 17 цього Закону).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 174/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ac8fb7e-17c3-4ddb-9d57-fa6a5976f7e7&lang=uk-UA
|
|
|
13.03.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт", відповідно до ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі Закон), просить надати відповідь щодо застосування законодавства у сфері закупівель.
Відповідно до ст.10 Закону Замовник оприлюднює звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання.
Загальне правило статті 193 Господарського кодексу України говорить: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, іншим правовим актам, договору...
Наше підприємство уклало договір на постачання Товару. Постачальник поставив Товар за договором в повному обсязі, кошти за Товар йому сплачені, строк дії договору закінчився. Постачальнику, відповідно до умов договору, нарахована пеня за прострочення поставки товару. Просимо пояснити наступне. Чи вважається договір виконаним, якщо постачальник ще не сплатив пеню за прострочення постачання товару за цим договором?
З повагою.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Водночас застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання (частина третя статті 193 Господарського кодексу України).
Разом з тим статтею 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Крім того, статтею 545 Цивільного кодексу України регулюється підтвердження виконання зобов'язання. Припинення виконання зобов"язань регулюється главою 22 Господарського кодексу України.
|
|
|
08.02.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Генеральним замовником було проведено процедуру відкритих торгів, після чого укладено рамкову угоду до кінця 2018 року. На сьогоднішній день укладена рамкова угода чинна, замовниками проводиться відбір за рамковою угодою. Найменування (номенклатура, асортимент), загальна (орієнтовно) кількість товару зазначені в специфікації до рамкової угоди, яка є додатком 1 до рамкової угоди. Найменування (номенклатура, асортимент), кількість предмету закупівлі стосовно кожного замовника визначені в додатку 2 до рамкової угоди. Рамковою угодою також передбачено, що:
- фактичний обсяг товару, який буде закуплено замовниками за цією рамковою угодою визначається на підставі укладених замовниками договорів про закупівлю виходячи з фактичних потреб та обсягів асигнування кожного замовника на кожний період;
- обсяги закупівлі товару за рамковою угодою очікувані та можуть бути змінені залежно від реального фінансування видатків та виходячи з фактичних потреб кожного з замовників, або збільшенні в межах та відповідно до цієї угоди (відповідно до рамкової угоди підставою для внесення змін до рамкової угоди є збільшення загальної планової кількості товару за рамковою угодою, але не більше ніж на 10 відсотків загальної кількості, визначеної на дату укладення рамкової угоди).
Питання в наступному: чи мають право замовники за рамковою угодою закуповувати асортимент та кількість товару, які перевищують кількість та асортимент, що були заявлені замовниками при укладанні рамкової угоди та зазначені у додатку 2 до рамкової угоди за рахунок загальної (орієнтовної) кількості товару, зазначеної в додатку 1? При цьому замовникам не відомо, яку кількість товару «вибрали» інші замовники. Чи не будуть такі дії замовників порушенням ч. 7 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 24.01.2017 № 113/2017 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=038d3b57-f01a-4e94-91cc-730dd7ac6e17&lang=uk-UA
|