|
|
10.01.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Надайте будь ласка роз'яснення щодо інформації про кінцевого бенефіціарного власника(контролера), а саме: у запиті в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (передбаченого п.9 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань") надана інформація, в переліку засновників лише "АКЦІОНЕРИ ЗА РЕЄСТРОМ"(ПАТ "Екоклін", ЄДРПОУ 34964189), тобто відсутня інформація про кінцевого бенефіціарного власника. Чи є це підставою для відхилення тендерної пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
15.06.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи є порушенням чинного законодавства України укладання двох договорів за результатами проведення однієї безлотової закупівлі, якщо така умова передбачена тендерною документацією? Зазальна сума закупівлі дорівнює сумі 2 договорів. Казначейська служба відмовляється реєструвати укладені з Переможцем 2 договори. Підстава відмови: одна закупівля - один договір. Чим передбачена така норма?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (пункт 5 частини першої статті 1 Закону).
Згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом (пункт 18 частини першої статті 1 Закону). Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Так, у разі здійснення процедури закупівлі за визначеним предметом закупівлі у відповідності до Порядку без поділу його на окремі частини (лоти), за результатами процедури закупівлі згідно з Законом укладається договір про закупівлю. Укладання декількох договорів в межах єдиної процедури закупівлі можливе у випадку здійснення закупівлі за окремими частинами (лотами).
При цьому питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Водночас розміщення в системі декількох договорів про закупівлю за результатом проведення єдиної процедури закупівлі без поділу предмету закупівлі на окремі частини (лоти) технічно не передбачено.
|
|
|
13.02.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи має право Замовник застосовувати п.7 ч.4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" для збільшення суми договору, у разі, якщо предметом закупівлі є роботи, та за умови, що договором про закупівлю був передбачений порядок зміни ціни залежно від зміни такого курсу? Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
30.01.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
До нас звернувля Учасник-переможець з яким укладено договір на придбання продуктів харчування, який пропонує збільшити ціну за одиницю в зв’язку з коливанням ринкових цін. Як підтвердження ціни він надає середні споживчі ціни по Харківській області за грудень 2016 року, виданого Держстатом, але в кінці цього листа написано застереження щодо застосування наведених середніх цін, що призначені лише для розрахунків індексів споживчих цін і не можуть бути використані для інших цілей (ми розуміємо, що для підтвердження підвищення ціни також)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить вичерпну відповідь щодо зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків.
|
|
|
05.05.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
До сфери управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру входить понад 50 державних підприємств, які є самостійними суб’єктами господарювання.
В систему регіональних інститутів землеустрою входить 25 державних підприємств, які є самостійними суб’єктами господарювання, засновані та діють на основі державної власності та входять до сфери управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Стаття 17 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає підстави відмови в участі у процедурі закупівлі.
Однією з підстав для обов’язкового прийняття рішення про відмову учаснику у процедурі закупівлі є пункт 7 частини 1 статті 17, а саме:
тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника;
У статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено поняття пов’язаної особи.
Статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено один із принципів здійснення закупівель, а саме недискримінація учасників.
Вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
Відповідно до статті 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі.
Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення по наступним питанням:
1) чи не є дискримінаційним пункт 7 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» по відношенню до учасників процедури закупівлі, які входять до сфери управління одного органу?
2) чи не порушує пункт 7 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», який є прямою вказівкою на відмову у процедурі закупівлі учасників, які входять до сфери управління одного органу, право бути учасником закупівлі?
3) чи порушуються норми антимонопольного законодавства у разі участі у процедурі закупівель учасників, які входять до сфери управління одного органу?
4) чи порушуються норми антикорупційного законодавства у разі участі у процедурі закупівель учасників, які входять до сфери управління одного органу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” - особа, яка відповідає будь-якій з таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин, та члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізичні особи - члени тендерного комітету, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, що надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше ніж 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Таким чином, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
|