|
28.08.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Замовником в Тендерній документації було встановлено кваліфікаційний критерій у вигляді підтвердження фінансової спроможності (при цьому розмір доходу чи відсоток встановлено не було). Учасник надав баланс, розмір якого складає лише 30% від вартості предмету закупівель, після чого був дискваліфікований Замовником через непідтвердження фінансової спроможності. Читати даліЧи правомірна дискваліфікація? Чи вважається, якщо Замовником не вказано менший відсоток, що "за замовчуванням" мається на увазі, що розмір доходу за балансом повинен становити 100% вартості предмету закупівлі ?
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Так, згідно з абзацом пункту 28 Особливостей у тендерній документації зазначаються, зокрема один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Виходячи з підпункту 4 частини другої і частини третьої статті 16 Закону, замовник може установити такий кваліфікаційний критерій як наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини). Таким чином, замовник самостійно та з дотриманням законодавства установлює вимоги у тендерній документації, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону. При цьому пунктом 44 Особливостей визначено вичерпний перелік підствав, через які замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель. Водночас виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Про визначення постановою № 1178 особливого підходу до встановлення кваліфікаційних критеріїв до учасника докладніше в узагальненій відповіді, що надана листом від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
12.11.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
1) Чи встановлено обов’язок для органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції, надавати відповідь на запити Замовників, які надійшли у відповідності до абзацу другого частини п’ятнадцятої статті 29 Закону щодо підтвердження інформації, наданої Учасником?
2) Якщо так, то які самі положення чинного законодавства встановлюють цей обов’язок?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
ВІдповідно до абзацу другого частини пятнадцятої статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
Поряд з цим, питання документування управлінської діяльності визначаються Типовою інструкцією з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну (далі - Інструкція з діловодства) та Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55 (зі змінами).
Так, Типова інструкція з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади встановлює вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі Секретаріатом Кабінету Міністрів України, центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, що належать до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Водночас згідно з пунктом 8 Інструкції з діловодства установи організовують діловодство на підставі власної інструкції з діловодства (далі - інструкція з діловодства установи), що розробляється на підставі Інструкцій, затверджених цією постановою, та з урахуванням інших актів законодавства.
Так, цими Інструкціями передбачені правила щодо виконання документів, їх надсилання тощо.
|
|
28.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Просимо прийняти рішення та надати рекомендації, як для Замовників та і для Учасників у розуміні ЗУ "Про публічні закупівлі", щодо подальших дій відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06 "Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану" розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=9225
|
|
18.10.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Щодо трактування постанови №861 від 2 серпня 2022 року, а саме:
В Постанові №861 від 2 серпня п.3 чітко зазначено, що «Дія цього Порядку не застосовується до закупівель товарів, ВАРТІСТЬ яких ДОРІВНЮЄ або ПЕРЕВИЩУЄ СУМИ, зазначені в Угоді про державні закупівлі», відповідно , якщо наприклад в угоді встановлено СПЗ 400 000 СПЗ (товари), що дорівнює 1 СПЗ =37.8442 грн ( лист Читати далі3323-04/62315-06 від 30.08.2022), то вартість угоди складає: 400 000 х 37.8442 = 15137680,00 грн.
Просимо Вас надати роз’яснення , на прикладі: Бюджет закупівлі складає 13 000 000 грн. Враховуючи п3 Постанови вартість бюджета закупівлі НЕ ДОРІВНЮЄ або НЕ ПЕРЕВИЩУЄ СУМИ, зазначеній в Угоді про державні закупівлі, відповідно вимоги до предмета закупівлі щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва (10% та більше) не застосовуються? А конкретно: Чи можна провести закупівлю, якщо товар 100% імпортний та є сертифікат походження товару?
Також просимо Вас надати роз’яснення, якщо Україна входить в світові організації (наприклад ЄАВТ,СОТ) та має згоду Верховної ради України, чи може Україна здійснювати торгівлю з членами-країнами організації?
Наприклад: ЄАВТ (Швейцарії, Ліхтенштейн, Норвегії, Ісландії) уклала угоди про вільну торгівлю з такими странами : Мексика, Південа Корея, Сінгапур, Чилі, Марокко, ПАМС, Туніс, Болгарія, Македонія, Румунія, Туреччина, Хорватія, Україна (ратифіковано №4091-VI від 07.12.2011) , Ізраїль, Йорданія, Ліван, Палестина. В СОТ входить Україна (закон №1029 VIII Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі») , Турречина, Китай та інші країни.
Чи можуть Учасники процедури закупівлі підтверджувати походження товару від країн -членів СОТ,ЄАВТ? Наприклад: товару з Туреччині та Китаю?
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06 “Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях”, від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації", від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 "Щодо інтерактивного інструменту "Локалізація-tool"", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
|
|
18.08.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Працівники бюджетної установи, яка є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, для виконання покладених на них функцій зголосилися за власний кошт придбати необхідні матеріали та предмети (наприклад - марки, конверти, або керамічний обігрівач , для забезпечення нормальних умов праці в опалювальний сезон ), з умовою щодо здійснення Читати даліподальшого відшкодування установою витрачених власних коштів відповідно до Звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт (далі –Звіт). Вище згадані предмети та матеріали, при затверджені керівником установи таких Звітів повинні бути взятими на облік установи.
Питання:
1)Чи вважається таке придбання матеріалів та предметів за власний кошт працівників закупівлею, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII?
2) Чи підлягають плануванню, публікації в електронній системі закупівлі такі товарні чеки, накладні на отримання товару, та в який строк?
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом. Інформація щодо застосування вартісних меж міститься у запиті № 688/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UAОднак, якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг відповідно до вимог Закону та укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|