|
28.01.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
З Замовником було розірвано договір про закупівлю за взаємною згодою. Оригінал додаткової угоди є в наявності. Однак він опублікував не додаткову угоду, а розірвав договір в зв`язку з порушеннями в односторонньому порядку та опублікував відповідний протокол та звіт про виконання договору, про що мені стало відомо тепер просто випадково. Така публікація суттєво псує мою ділову репутацію.
Що я можу вчинити в даному випадку? Наперед вдячний за розгорнуту відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. При цьому відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Поряд з цим частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України. Разом з тим частиною першою статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, з питання здійснення контролю слід звертатися до Держаудитслужби.
|
|
27.01.2024
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Чи відповідатиме вимогам чинного законодавства оголошення замовником запиту пропозицій для закупівлі товару (електроенергія) на 2024 рік, якщо укладений у попередньому році договір закупівлі аналогічного товару було продовжено на 2024 рік (зі збільшенням ціни договору до 20%) на час, достатній для проведення закупівлі для потреб поточного року?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” (далі - Порядок), з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Згідно з положеннями пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та Особливостей. Відповідно до підпункту 8 пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону. Відповідно до частини шостої статті 41 Закону дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. З огляду на викладене та ураховуючи Особливості, норма, встановлена частиною шостою статті 41 Закону, передбачає можливість проведення відкритих торгів, та не передбачає використання електронного каталогу.
|
|
26.01.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Планується проведення відкритих торгів з особливостями щодо закупівлі за кодом CPV за ДК 021:2015 50110000-9 – «Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання".
Кількість транспортних засобів , яким потрібно буде проводити обслуговування та ремонти становить :
- 537 одиниць, з яких більша кількість вантажний транспорт.
На початку року практично не можливо запланувати та передбачити , яка саме деталь/вузол або агрегат транспортного засобу вийде з ладу і потребуватиме поточного ремонту. У разі закупівлі визначеної кількості ремонтів по кожній деталі/вузлові та агретові транспортного засобу корегувати кількісний показник буде практично неможливо -відсутнє бюджетне фінансування.
Питання:
1. Чи можливо в тендерній документації зазначити заплановий перелік ( відповідна кількість найменувань послуг по позиціям ) ремонтів деталей/вузлів та агрегатів та щоб учасники надали пропозиції на весь перелік найменувань послуг по кожній позиції , а договір укласти на очікувану вартість закупівлі (відповідно до річного плану закупівель). При цьому технічна специфікація договору містила б всі найменування послуг з вартістю .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2. Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) , від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Разом з тим повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), проводять закупівлі відповідно до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Так, пунктом 17 Особливостей визначено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин третьої – п’ятої, сьомої та восьмої статті 41 Закону, та Особливостей. Забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення відкритих торгів/використання електронного каталогу, крім випадків, передбачених Особливостями. При цьому згідно з пунктом 19 Особливостей умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених підпунктами 1-9 цього пункту. Так, згідно з підпунктом 1 пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
26.01.2024
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Надайте розяснення, з приводу відшкодування різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Виконавчим комітетом затверджено тариф на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення комунальному підприємству для населення, а різницю в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення між економічно обгрунтованим та затвердженим відшкодовувати на себе взяв виконком.
Питання: Чи потрібно оприлюднювати договір на відшкодування різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та формувати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель у системі прозорро з обгрунтуванням, так як сама договору перевищує 100 тис. грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті №152/2022, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0ab25320-14c0-467f-9661-c39de3be9ee8&lang=uk-UA
|
|
23.01.2024
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Пунктом 67 Особливостей передбачено, що розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною десятою статті 29 Закону і АБЗАЦОМ ЧЕТВЕРТИМ ПУНКТУ 49 цих особливостей. Перебіг зазначених строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Просимо надати роз’яснення щодо логіки застосування цієї норми у разі, коли Замовник вирішив відмінити процедуру закупівлі і це рішення було оскаржено до АМКУ, а саме яким чином призупиняється строк укладання договору про закупівлю, якщо закупівля відміняється.
Приклад:
29.11.2023 - продовжено укладання договору до 23.12.24 (загальний термін укладання договору до 23.12 склав 45 днів);
20.12.2023 – рішення про відміну
26.12.2023 – скарга до АМКУ
05.01.2024 – скарга розглянута.
Згідно із зазначеним прикладом: З якої дати Замовник має виконувати рішення АМКУ? З якої дати поновлюється строк укладання договору? З якої дати Замовник має прийняти рішення про продовження строку укладання договору? Чи триває строк укладання договору на час прийняття/дії рішення про відміну? А також просимо роз’яснити чи розповсюджується дія п. 67 Особливостей на дату прийняття АМКУ рішення щодо зобов’язання скасування рішення про відміну? Адже закупівля не знаходиться в цей момент на стадії укладання договору. Закупівля на стадії скасування, отже строки укладання вже не рахуються.
Чи ця норма працює вже після факту виконання Замовником рішення АМКУ, скасування рішення про відміну? Бо лише після такої події закупівля повернеться на етап укладання договору і строки продовжать тривати.
Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей. Так, пунктом 67 Особливостей визначено, що розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною десятою статті 29 Закону і абзацом четвертим пункту 49 цих особливостей. Абзацом четвертим пункту 49 Особливостей встановлено,що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється. Згідно з абзацом 6 пункту 67 Особливостей перебіг зазначених строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду. При цьому зазначаємо, що для обчислення строків необхідно керуватися статтями 251-255 Цивільного кодексу України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків, визначення початку перебігу строку та його закінчення, а також Законом та Особливостями. Статтею 251 Цивільного кодексу України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Так, статтею 255 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. Таким чином, оскільки після подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється, такий перебіг строку продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги та з урахуванням того строку, який сплив для вчинення дій до подання такої скарги.
|