|
|
19.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.19.06.2020 набрав чинності Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року N 708 Про затвердження Порядку визначення предмету закупівлі. Прошу надати роз'яснення щодо визначення предмету закупівлі під час закупівлі поточного ремонту та закупівлі робіт, а саме - чи потрібно зазначати код ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника? Чи зазначати ДК 021:2015: 99999999-9 — Не відображене в інших розділах?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, яким передбачено, що у випадках, зазначених у пункті 13, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо, зокрема коду та назви відповідно до Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі - послуга з поточного ремонту або послуга з виконання науково-технічних робіт.
Отже, визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту здійснюється згідно з Порядком, при цьому при розміщенні інформації в електронній системі закупівель додатково зазначається код та назва відповідно до Єдиного закупівельного словника.
При цьому відповідь щодо визначення предмета закупівлі робіт міститься у запиті № 1545/2020 за посиланням:
ttps://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bedd49af-a16e-4eff-a786-fc50fbd8cf3b&lang=uk-UA
|
|
|
19.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ми проводимо спрощену закупівлю послуг з поточного ремонту. Учасник пропозиція якого є найбільш економічно вигідною, являється фігурантом у кримінальному провадженні ч.3 ст. 191 Кримінального кодексу України, яке на даний момент не завершене, а саме: учасник виграв тендер встановивши економічно необгрунтовану низьку ціну та не виконав роботи в повному обсязі (капітальний ремонт приміщення). Чи маємо ми право віхилити даного учасника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
19.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник - Державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області» звертається до Вас щодо порядку погодження Замовником договірної ціни Переможця процедури відкритих торгів на закупівлю робіт (зокрема: з будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг) та послуг (зокрема: з експлуатаційного утримання і поточного ремонту автомобільних доріг).
Відповідно до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.
Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного Підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його Замовником.
При цьому пунктом 6.2.4 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (далі – ДСТУ) визначено, що ціна пропозиції Переможця торгів є договірною ціною на об’єкт будівництва, яка формується Генпідрядником із залученням субпідрядних організацій, погоджується із Замовником.
Разом з тим, пунктом 3.15. ДСТУ визначено, що договірна ціна – кошторис, яким визначається вартість робіт, узгоджена сторонами (Замовником та Підрядником) та обумовлена у договорі підряду.
Враховуючи те, що ціна тендерної пропозиції Учасника може зменшуватися за результатами електронного аукціону, що призводитиме до необхідності перерахунку Учасником кошторису, та те, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції, чи може договірна ціна (кошторис) на закупівлю робіт (зокрема: з будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг) та послуг (зокрема: з експлуатаційного утримання і поточного ремонту автомобільних доріг) надаватися Переможцем разом з проектом договору на закупівлю, який підписаний з його сторони, та погоджуватися Замовником у строк, визначений п.6 ст.33 Закону для укладання договору?
Якщо так, чи може такий порядок погодження договірної ціни (кошторису) бути застосований також при закупівлі проєктних робіт, інших послуг, вартість яких розраховується згідно встановлених нормативних документів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас позиція Мінекономіки щодо погодження договірної ціни у разі закупівлі робіт залишилась незмінною та розглянута в листі від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 “Щодо здійснення закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24782-06
|
|
|
19.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ "Вісті Кодимщини " (редакція газети "Вісті Кодимщини") розміщує публікації Кодимської районної ради . Кошторисні призначення на даний вид послуг складають більше 50 тис. грн. на рік . Чи можна не проводити спрощені закупівлі , ссилаючись на аб.4 п.2 ч.7 ст. ЗУ "Про публічні закупівлі " , а саме "відсутність конкуренції з технічних причин"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Статтею 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами, як добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням. Тому, замовнику під час проведення закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола учасників.
Водночас згідно з частиною першою статті 22 Бюджетного Кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Відповідно до частини четвертої статті 22 Бюджетного Кодексу України головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.
Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах 18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно.
Частиною п’ятою статті 22 Бюджетного Кодексу України передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, якщо суб'єкт є замовником у розумінні Закону, такий суб’єкт повинен дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт та послуг, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 2 Закону.
|
|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
З 19.04.2020 р вступили в силу зміни до Закону України «Про державні закупівлі» від 25.12.2015 р № 922-VIII (далі - Закон), згідно з якими прямо передбачена можливість участі в державних закупівлях об'єднань юридичних осіб, до яких, згідно з пунктом 37 частини 1 статті 1 Закону, відносяться:
- окрема юридична особа, створена шляхом об'єднання юридичних осіб - резидентів;
- окрема юридична особа, створена шляхом об'єднання юридичних осіб (резидентів і нерезидентів);
- об'єднання юридичних осіб - нерезидентів зі створенням або без створення окремої юридичної особи.
У той же час дані норми Закону не дають однозначної відповіді на питання про можливість участі в процедурах державних закупівель в будівництві об'єднань юридичних осіб, що включають в себе одночасно резидентів і нерезидентів України.
Так, пункт 2 статті 1130 Цивільного кодексу України передбачає можливість здійснення спільної діяльності декількома учасниками без створення юридичної особи на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників за умови постановки такого договору про спільну діяльність на облік в Фіскальної службі України.
Цивільне законодавство України не встановлює заборон на одночасне участь в названих видах спільної діяльності резидентів і нерезидентів України та їх участь в здійсненні підприємницької діяльності.
У зв'язку з цим просимо роз'яснити, чи має право об'єднання юридичних осіб, створене на основі договору про спільну діяльність без об'єднання вкладів учасників якэ включає в себе резидентів і нерезидентів України, брати участь в процедурах державних закупівель, зокрема, що проводяться в дорожньо-будівельній сфері , з урахуванням положень пункту 37 частини 1 статті 1 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Отже, пунктом 37 частини першої статті 1 Закону установлено перелік випадків, у разі яких об'єднання учасників належать до учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
|