|
|
21.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Щодо застосування законодавства у сфері закупівель, а саме: підпункт 5 пункту 6 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»: «товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах».
1) Чи відносяться органи місцевого самоврядування до підпункту 5 пункту 6 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі".
2) Чи мають повноваження органи місцевого самоврядування встановлювати ціни (тарифи) на медичні послуги.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Разом з тим, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 714/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/inforez/Details?id=9045d90f-a461-46ff-8b69-f0071cc0b93a&lang=uk-UA
Щодо питання 2
При цьому, повноваження органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів) затверджені постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 1996 року (зі змінами) № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)"
Водночас, повідомляємо, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 розміщено лист від 04.06.2020 №3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”
|
|
|
15.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.10 ст.3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Питання полягає в наступному, чи можна поділити предмет закупівлі на частини у зв`язку з непередбачуваними обставинами, та розлядати як окремий предмет договору, але не з метою уникнення процедури відкритих торгів?
Приклад: на початку року було проведено закупівлю електричної енергії по лімітам споживання минулого року на 476335,80 грн., обсяг якої складав 196023 кВт/год, після чого у зв’язку з подорожчанням на ринку додатковою угодою на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» ціну було піднято та обсяги зменшено до 180635, 529 кВт/год.
Згодом виявилось, що у зв'язку з холодною та затяжною зимою, роботою системи вентиляції яка вмикалась у зв’язку з цими подіями вперше з моменту її встановлення, споживання електричної енергії суттєво зросло і річна потреба зрослак. Також слід зазначити, що з 01.01.2021 по 31. 01.221 заклад користувався послугами з постачання електричної енергії «постачальника останньої надії» вартість яких склала 97 174,75 грн. В зв’язку з чим заклад був вимушений просити додаткові кошти у розмірі 240 тис, з яких 97 174, 75 було сплачено «постачальнику останньої надії» .
Виникає питання - яку процедуру закупівлі ми маємо провести на залишок у 142825.25 грн.? Та чи можна провести закупівлю з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України № 227 від 31.03.2021., як закупівлю необхідну для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів,епідемії та пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2 на території України?
Але слід зазначити, що відповідно до статті 2 Бюджетного Кодексу України. пункту 12 даної статті, бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими. А заклади охорони здоров’я головним чином мають статус одержувача бюджетних коштів. Це суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету, про що вказано в пункті 38 цієї ж статті, такм суб'єктом і є Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагностичний центр дитячий Дніпровського району м. Києва" та нажаль більшість лікарняних закладів закладів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листах від 20.03.20 №3304-04/20005-06 “Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 "Щодо порядку закупівель у зв’язку із COVID-19", від 01.04.2020 № 3304-04/22081-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19" та від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
|
|
|
06.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У закупівлі послуги з встановлення лав паркових Додато 1 є вимога додати до пропозиції аналогічний договір, далі йде пояснення "Аналогічним вважається договір з аналогічними видами послуг, укладений з бюджетною установою."
Чи не є ця вимога дискримінаційною? Чи не порушує вона вимоги ст. 5 ЗУ "Про публічні закупівлі". Яка різниця "бюджетною установою" чи з комерційною установою наше підприємство додасть аналогічний договір? Податки сплачюются однаково і не має різниці. Чи буде порушення як шо додати договір з не бюджетною установою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1064/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6
Водночас звертаємо увагу, що у розділі "Консультації з питань закупівель" реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
31.03.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник - Державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області» (далі – ДП «МДЗО») звертається до Вас з питань, що стосуються закупівель робіт, послуг з ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в частині порядку укладання договору підряду за результатами закупівлі, та відповідно погодження договірної ціни, яка є невід’ємною частиною цього договору.
Договірна ціна - це ціна Переможця процедури закупівлі за результатами аукціону.
Можливість погодження договірної ціни Переможця за результатами електронного аукціону саме під час укладення договору про закупівлю зазначена в листі Мінекономрозвитку України від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 «Щодо здійснення закупівлі робіт».
На сьогодні наявна велика кількість скарг до органу оскарження щодо встановлення замовниками у тендерних документаціях на закупівлю робіт та послуг у сфері дорожнього господарства вимоги стосовно надання у паперовому вигляді договірної ціни та відповідних підтверджуючих/обґрунтовуючих документів до неї (для прикладу скарга по процедурі закупівлі № UA-2021-02-04-007567-a).
Враховуючи вищезазначене, ДП «МДЗО» має намір передбачити в тендерних документаціях на закупівлю робіт/послуг Порядок підписання договору про закупівлю, у наступній редакції:
«6.4.6. Переможець торгів після закінчення періоду, передбаченого Законом для оскарження рішення замовника про визначення Переможця, та не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю, надає замовнику проєкт договору (Додаток 5 до тендерної документації) з усіма додатками, які передбачені розділом ХІІІ цього проєкту.
Переможець обов’язково надає проєкт договору з усіма додатками та з супровідним листом, який повинен містити вихідні реквізити (номер та дату) та інформацію стосовно переліку документів, що надаються Учасником.
Учасник подає проєкт договору з усіма додатками як у паперовому вигляді, так і на будь-якому електронному носії.
При цьому розрахунок договірної ціни повинен бути наданий Переможцем в електронному вигляді на портативному носії інформації у програмному комплексі АВК-5 у форматі файлу ІМД або у програмному комплексі, який взаємодіє з ним в частині передачі кошторисної документації та розрахунків договірних цін у форматі файлу ІБД останньої редакції, та який не призводить до викривлення вхідних даних, що вводяться.
6.4.7. Вимоги щодо формування договірної ціни, що є невід’ємною частиною договору, який буде укладений за результатами відкритих торгів, наведені у Додатку «Вимоги щодо формування договірної ціни» до цієї тендерної документації.
6.4.8. Замовник підтверджує договірну ціну тільки у разі, якщо вона сформована Переможцем з дотриманням вимог п.6.4.7 цієї тендерної документації.
Ненадання Переможцем у строки передбачені п.6.4.6 цієї тендерної документації проєкту договору з усіма додатками, а також формування Переможцем договірної ціни з порушенням вимог п.6.4.7 цієї тендерної документації, є відмовою Переможця від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації.»
На підставі положень п.13 ч.1 ст.9 Закону просимо Вас надати консультацію рекомендаційного характеру щодо можливості визначення у тендерній документації Порядку підписання договору про закупівлю у вищезазначеній редакції.
Повний текст запиту додається.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що наказом Мінекономрозвитку від 17.08.2020 № 1572 затверджені Методичні рекомендації щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері дорожнього господарства (далі - методологія).
Ця методологія складається із розділів, які містять конкретизовані рекомендації щодо встановлення вимог до учасників та предмета закупівлі, у тому числі загальні рекомендації до проекту договору, що можуть використовуватись замовниками для підготовки тендерної документації, ураховуючи очікувану вартість закупівлі, обсяги закупівлі та специфіку предмета закупівлі у конкретних випадках. Ця Методологія може використовуватись під час закупівлі поточного ремонту доріг.
При цьому будь-які вимоги встановлюються замовниками самостійно та з дотриманням вимог законодавства.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій та рішень замовників в конкретних випадках.
|
|
|
30.03.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закупівля відкриті торги "Охоронні послуги" (сума 392160 грн.) була об'явлена 11.02.2021р. (Ідентифікатор закупівлі:UA-2021-02-11-008722-a). Учасників аукціону було троє:
1. ТОВ "АГЕНЦІЯ "ДЖЕБ"
331 280,64 грн з ПДВ
2. ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "СКОРПІОН - ГАРАНТІЯ"
345 656,16 грн з ПДВ
3. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЬЧУГА ПЛЮС"
392 160 грн з ПДВ
На засіданні Тендерного комітету було прийняти рішення скасувати першого учасника та підтвердити другого. На це рішення ТОВариством "АГЕНЦІЯ "ДЖЕБ" була подана скарга в АМКУ. Колегія АМКУ від 26.03.2021 р. зобов’язано
скасувати рішення про визначення приватного підприємства "СКОРПІОН - ГАРАНТІЯ"
Що нам робити далі? Рішення АМКУ оскаржувати ми не будемо. Розглядати третього учасника? Чи першого визнати переможцем? Чи об'являти нові торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Так, порядок оскарження процедур закупівель установлений статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).
Виходячи з частин вісімнадцятої та девятнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає рішення, зокрема, про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
При цьому орган оскарження у висновку зазначає про наявність порушення процедури закупівлі, про задоволення скарги повністю чи частково та у разі якщо скаргу задоволено - зобов’язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Частиною першою статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|