Консультації з питань публічних закупівель
Пошук консультацій та відповідей
Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях. Для більш точного пошуку використовуйте додаткові фільтри.
Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю
Чи має право державний замовник (замовник) під час проведення процедури закупівлі/спрощеної процедури закупівлі встановлювати у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимогу до учасника щодо проведення ним та надання у складі пропозиції аналізу цін на матеріальні ресурси, обов’язок проведення якого Постановою № 1512 та Настановою покладено виключно на замовника або підрядника на відповідних етапах?
Тема: Інше
Товариство звертається до Мінекономіки як уповноваженого органу у сфері оборонних закупівель та просить надати роз’яснення щодо застосування законодавства при формуванні ціни державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану.
Необхідність отримання офіційної позиції зумовлена наявністю різних підходів до застосування окремих положень ПКМУ від 03.03.2021 № 363 «Питання оборонних закупівель», ПКМУ від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» та Постанови ВРУ від 21.09.2023 № 3388-IX «Щодо підтримки оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного стану». На практиці однакові правовідносини отримують різне тлумачення державними замовниками та виконавцями державних контрактів, що створює ризики неоднакового застосування законодавства та порушення принципу правової визначеності.
У зв’язку з наведеним просимо надати позицію Міністерства з таких питань.
1. Чи може відсутність прямого нормативного регулювання окремих видів продукції оборонного призначення, зокрема засобів радіоелектронної розвідки (РЕР), а також послуг з ремонту, відновлення та модернізації товарів оборонного призначення, розглядатися як правова підстава для застосування механізму визначення прибутку, передбаченого абзацом першим пункту 49 ПКМУ № 363 (норматив прибутку на рівні 1 відсотка витрат на придбання комплектувальних виробів та 30 відсотків інших витрат у складі виробничої собівартості продукції, робіт або послуг), під час формування ціни державних контрактів (договорів) у період дії воєнного стану?
2. Просимо надати офіційну позицію щодо правового значення Постанови ВРУ від 21.09.2023 № 3388-IX «Щодо підтримки оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного стану» для цілей формування ціни державних контрактів (договорів).
Зокрема, чи може зазначена Постанова ВРУ розглядатися як така, що:
- відновлює дію механізму формування прибутку, встановленого абзацом першим пункту 49 ПКМУ № 363;
- змінює або припиняє дію положень ПКМУ № 1275 щодо формування ціни державних контрактів (договорів);
- створює обов’язок для державних замовників застосовувати механізм визначення прибутку, передбачений пунктом 49 Постанови № 363.
3. Просимо надати позицію щодо співвідношення та ієрархії наведених нормативних актів під час їх практичного застосування державними замовниками, з урахуванням положень ЗУ від 22.02.2024 № 3589-IX «Про внесення змін до ЗУ "Про оборонні закупівлі" щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану».
Зокрема, який підхід є таким, що відповідає вимогам законодавства: застосування спеціального регулювання, встановленого на період дії воєнного стану Постановою 1275, чи застосування державними замовниками механізму визначення прибутку за принципом 1/30, передбаченого абзацом першим пункту 49 ПКМУ № 363, з посиланням на Постанову ВРУ № 3388-IX, чи застосування механізму, передбаченого ЗУ № 3589-IX?
4. З огляду на наявність різних підходів у практиці державних замовників та виконавців державних контрактів, просимо надати роз’яснення, чи є правомірним застосування різних механізмів формування прибутку до аналогічних правовідносин залежно від позиції конкретного державного замовника.
У разі відсутності такої можливості просимо підтвердити необхідність застосування єдиного підходу до формування ціни державних контрактів (договорів) у сфері оборонних закупівель та зазначити, який саме підхід, на думку Міністерства економіки України, відповідає чинному законодавству.
Товариство усвідомлює, що відповідь на цей запит не є нормативно-правовим актом та не має обов’язкової юридичної сили, однак вважає, що офіційна позиція Міністерства сприятиме забезпеченню правової визначеності та єдності практики застосування законодавства у сфері оборонних закупівель.
Тема: Інше
Просимо надати роз'яснення щодо застосування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 132, у частині визначення та зазначення очікуваної вартості закупівель під час здійснення оборонних закупівель.
Постановою КМУ № 132 внесено зміни, зокрема, до Порядку № 822 та Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178. Відповідно до зазначених змін, починаючи з 01.07.2026:
в оголошеннях про проведення відкритих торгів та закупівель за рамковими угодами очікувана вартість зазначається без ПДВ (пункти 8, 26, 37 Особливостей);
учасник подає тендерну пропозицію без ПДВ (пункт 31 Особливостей);
оцінка тендерних пропозицій здійснюється без ПДВ (пункт 41 Особливостей);
у річному плані закупівель очікувана вартість зазначається з ПДВ, якщо операція підлягає оподаткуванню (пункти 14, 81 Особливостей).
Водночас оборонні закупівлі здійснюються відповідно до Особливостей, затверджених постановою КМУ від 11.11.2022 № 1275.
У зв'язку з викладеним просимо надати роз'яснення з таких питань:
Чи підлягають застосуванню наведені вище зміни щодо визначення очікуваної вартості без ПДВ під час проведення спрощених закупівель для потреб оборони відповідно до статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1275?
Якщо державний замовник у сфері оборонних закупівель проводить закупівлю шляхом відкритих торгів відповідно до Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178, чи повинен він застосовувати нові правила щодо:
зазначення очікуваної вартості без ПДВ;
подання тендерних пропозицій без ПДВ;
оцінки тендерних пропозицій без ПДВ?
Яким чином державному замовнику у сфері оборонних закупівель визначати та документально фіксувати очікувану вартість з ПДВ або без ПДВ, якщо такі замовники не формують річний план закупівель у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», а затверджують переліки та обсяги закупівель відповідно до постанови КМУ № 1275?
Тема: Інше
Квартирно-експлуатаційна частина (далі – КЕЧ) є установою уповноваженою Міністерством оборони України (далі – МОУ) на здійснення оборонних закупівель. Створена з метою організації і виконання завдань квартирно-експлуатаційного забезпечення військових частин, що знаходяться у зоні її відповідальності. На її забезпеченні знаходяться й інші державні установи МОУ (будинок офіцерів, дитячий садочок). Також КЕЧ надає комунальні послуги як військовим частинам, так і платним споживачам (населенню, бюджетним установам громади).
Фактично товари та послуги, що закуповує КЕЧ використовуються для проведення поточного ремонту в адміністративних будівлях і приміщеннях військових частин та забезпечення господарсько-побутових і функціональних потреб будинку офіцерів, дитячого садочка, самої КЕЧ.
Відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі», оборонними вважаються ті, які призначені для виконання державних програм у сферах національної безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. А гарантоване забезпечення потреб безпеки і оборони - забезпечення товарами, роботами і послугами, необхідними для виконання завдань з відсічі збройній агресії та відвернення загроз національній безпеці, незалежності України, її територіальній цілісності і недоторканності, щодо боротьби з тероризмом, усунення обставин, що зумовили необхідність введення надзвичайного стану.
1. Чи може КЕЧ при визначенні вартісних порогів та способів (процедур) закупівель керуватись Постановою КМУ № 1275 від 22.11.2022 як «для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони» при проведені всіх закупівель?
2. Чи повинна КЕЧ розмежовувати проведення закупівель відповідно до призначення предмету закупівлі та функцій кінцевого споживача і керуватись Постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, як «для потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів на їх запит з подальшою передачею таких товарів на облік запитувача»?
Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю
Ми, як державний замовник у розумінні Закону України «Про оборонні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 (далі — Постанова № 1275), здійснюємо закупівлі для забезпечення потреб безпеки і оборони.
Відповідно до пункту 8 Постанови № 1275, спрощені закупівлі проводяться державним замовником у порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), з урахуванням особливостей, встановлених цією Постановою.
Згідно з частиною 6 статті 14 Закону, замовник може вимагати від учасників надання забезпечення пропозиції (відповідно до ст. 25 Закону) та забезпечення виконання договору про закупівлю (відповідно до ст. 27 Закону).
Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1. Які існують види забезпечення виконання договору про закупівлю?
2. Які з цих видів забезпечення державний замовник має право вимагати в тендерній документації або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі?
3. Чи має право державний замовник, за умови встановлення відповідної вимоги в тендерній документації або оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимагати від переможця надання забезпечення виконання договору у формі перерахування грошових коштів на рахунок замовника?