Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню
Консультації з питань публічних закупівель
Запит від ТОВ "А1 ОХОРОНА"
Тема: Оскарження процедур закупівель
Суть питання: Вітаю! Будьте ласкаві, розгляньте не типову ситуацію. В закупівлі наявні 2 рішення АМКУ за скаргами учасників стосовно того самого предмета закупівлі та того самого учасника. А саме: перша скарга від учасника базувалась на вимозі оскарження рішення про обрання нас як переможця на підставі того, що наше обгрунтування аномально низької ціни не є обгрунтованим. Рішенням АМКУ було прийнято задовільнити скаргу учасника та скасувати рішення про визнання нас переможцями. В цей же період подано ще одну скаргу від іншого учасника, який так само оскаржував нашу перемогу на підставі не коректного на його думку пояснення про аномально низьку ціну нас як переможця. Рішення АМКУ було не задоволено скаргу 2 учасника стосовно скасування рішення про обрання нас переможцями. Замовник в результаті двох рішень прийняв рішення про відхилення нас, як переможця закупівлі на підставі першого рішення АМКУ. Як діяти в даній ситуації? Чи повинен Замовник був прийняти 2 протоколи: а саме: виконати рішення АМКУ по першій скарзі і відхилити нашу пропозицію. І прийняти через пару днів другий протокол, яким виконати друге рішення АМКУ і не скасовувати протокол про обранння нас переможцями. Чи вважається, що Замовник не виконав друге рішення АМКУ, яке було прийнято останнім. Чи не допустив АМКУ порушення розглянувши скаргу, по якій вже є рішення стосовно того самого питання і по тому самому предмету закупівлі. Оскільки двічі відбулося оскарження ПЕРЕМОЖЦЯ за предметом скарги "не аргументована аномально низька ціна" і 2 різні рішення АМКУ. Дякую!!!
Відповідь на запит 870/2021

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право, зокрема прийняти рішення про заходи, що повинні вживатися для їх усунення.

Водночас відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.

Відповідно до з статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. 

Згідно зі статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб'єктів оскарження, подання яких передбачено законом, - тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім цього, зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

Разом з цим, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Тому, з питань щодо заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.

Відповідь надано: Департаментом сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
Теги: Оскарження процедури закупівлі
Чи була ця відповідь корисною для вас? Так Ні
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2