Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Меню
Консультації
Запит від ДЗ "ЛНУ імені Тараса Шевченка" в особі ВП "Рубіжанський політехнічний коледж імені О.Є. Порай-Кошиці ЛНУ імені Тараса Шевченка"
Тема: Виконання договору
Суть питання: У 2020 році було укладено договір від 02.03.2020 року. У грудні 2020 року було прийнято рішення про продовження дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі, а саме до 28.02.2021 року. У січні 2021 року договір збільшено на суму що не перевищує 20 % від фактичного споживання 2020 року. Для закриття договору виникла необхідність у зменшенні суми договору (зняття не використаних юридичних зобов’язань). У лютому електронною поштою був надісланий лист постачальнику з проханням про зменшення суми договору і підписання додаткової угоди (у межах строку дії договору). У зв’язку з пандемією COVID-19 зв’язок з постачальником деякий час був втрачений (з березня по червень 2021 року не відповідав на телефонні дзвінки та електронні листи). Складена і підписана додаткова угода від постачальника надійшла до нас у липні 2021 року. Несвоєчасно підписана угода (не з нашої провини) призвела до порушення строків її розміщення на електронному майданчику.
Які наслідки того що додаткова угода № 15 від 28.02.2021 року на сьогодні не опублікована. Яка відповідальність за це порушення для споживача та постачальника?
Відповідь на запит 1032/2021

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 10 Закону повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41  Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін.

Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених  Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання  Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.

При цьому згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4  Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Отже, з питань адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі, передбачених статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, слід звертатися до Держаудитслужби.

Відповідь надано: Департаментом сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
Теги: Оприлюднення інформації про закупівлю
Чи була ця відповідь корисною для вас? Так Ні
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2