Меню

Запит від Лєгусова Ірина Володимирівна

Тема: Переговорна процедура закупівлі
Суть питання: В Україні існують комунальні підприємства, створені місцевими радами. В оперативне управління таким комунальним підприрємствам передані адміністративні будівлі. Установи, в основному бюджетні, орендують у місцевих державних адміністрацій в цих будівлях кабінети для здійснення своєї діяльності. А комунальні підприємства з цими установами укладають договори на постачання послуг з утримання нерухомого майна, за якими отримують свій основний дохід. З набранням чинності Законом України "Про публічні закупівлі" введено проведення допорогових закупівель, використання електронної системи закупівель (ч.1 ст.2). Розмір оплати за договорами на постачання послуг з утримання нерухомого майна в основному перевищують 50 тис. грн на рік, а в деяких випадках і дорівнюють або перевищують 200 тис. грн на рік. Внаслідок чого виникають наступні питання. Яким чином комунальним підприємствам укладати зазначені договори? Чи обов'язково проводити допорогові закупівлі з використання електронної системи? Чи є законним проведення переговорної процедури закупівлі на підставі п.2 ч.2 ст.35 Закону України "Про пцблічні закупівлі" - "відсутность конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи", оскільки лише у комунального підприємства є право оперативного управління адміністративними будівлями на підставі рішення місцевої ради?
Відповідь на запит 38/2016

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

Разом з тим відповідно до абзацу сьомого частини третьої статті 2 Закону дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно.

У свою чергу, організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна та майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються Законом України “Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України.

Відповідно до частини другої статті 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

При цьому згідно з пунктом 3 методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), до плати за оренду індивідуально визначеного майна не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладених угод зобов'язуються надавати орендарю державне підприємство, організація, господарське товариство, на балансі яких перебуває це майно.

У свою чергу, відповідно до пункту 5.13 Типового договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 № 1774 (зі змінами), орендар зобов’язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю.

Водночас згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються.

В іншому випадку закупівля (придбання) здійснюється з дотриманням вимог Закону, шляхом проведення однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.

Крім того, оскільки відповідно до статті 1 Закону України “Про Фонд державного майна України”  центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику зокрема у сфері оренди та використання державного майна є Фонд державного майна України, пропонуємо додатково звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

Відповідь надано: Департаментом сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
Теги: Допорогові закупівлі
Чи була ця відповідь корисною для вас?
Так Ні
https://freegeoip.net/json