Запит від Нестерова О.П.
ДрукуватиВідповідь на запит 1101/2020
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема у разі закупівлі робіт та послуг вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 18 частини другої статті 22 Закону).
Водночас відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
При цьому умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, а істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених Законом.
У свою чергу, частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Отже, у разі якщо тендерною пропозицією переможця та договором про закупівлю, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, і таке залучення не передбачає на меті здійснення придбання у розумінні Закону, то такий договір про закупівлю має виконуватись належним чином відповідно до його умов і не потребує проведення процедури закупівлі виконавцем.
У свою чергу, якщо тендерною пропозицією переможця та договором про закупівлю, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, не передбачено субпідрядника/співвиконавця, та у разі необхідності здійснення придбання товарів, робіт або послуг, такий суб’єкт здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Водночас повідомляємо, що у разі зазначення в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі інформації щодо наявності/відсутності залучення субпідрядника/співвиконавця та пропозицією переможця і договором про закупівлю за результатами спрощеної закупівлі, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, і таке залучення не передбачає на меті здійснення придбання у розумінні Закону, то такий договір про закупівлю має виконуватись належним чином відповідно до його умов і не потребує проведення спрощеної закупівлі виконавцем.
У протилежному випадку, якщо виконавець договору про закупівлю за результатами спрощеної закупівлі не передбачає залучення субпідрядника/співвиконавця, та у разі необхідності у здійснення замовником придбання товарів, робіт або послуг, такий суб’єкт здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
