Меню

Запит від Тов "Шредер"

Тема: Інше
Тема розширена: можливість дво-етапного тендеру та закупівля товарів ОКРЕМО від робіт
Суть питання: Буду дуже завдячний, якщо ви дасте відповіді/коментарі на наступні запитання:
1) чи достатнім може вважатися наступне обгрунтування застосування проведення конкурсу ПРОЗОРРО у два етапи (1й – нецінова предкваліфікація, та другий, ціновий – тільки для учасників, що пройшли 1й етап) при закупівлі вуличних ЛЕД світильників та застосування приведеної ціни як критерію оцінки (питома вага нецінового критерію «потужність світильника» 30%),оскільки:

• ці вироби є технічно складними (кількість параметрів, що характерізують виріб, перевищує 25), та ці параметри ще не є стандартизованими у галузі у звязку з тим, що ЛЕД технологія є дуже новою,
• в Україні не існує постійно діючого ринку вуличних ЛЕД світильників,
• задля відповідності до вимог ДБНу обєкту освітлення (а не світильтника!, ця відповідність є обовязковою), учасники тендеру інколи намагаються надавати на тендерні конкурси зависокі потужності світильників низької якості (щоб бути конкурентними по ціні), що не відповідає принципу максимальної економії та ефективності здійснення закупівлі (Стаття 3,1 Закону про публічні закупівлі).

2) чи достатнім може вважатися наступне обгрунтування проведення саме ОКРЕМОЇ закупівлі вуличних ЛЕД світильників (а не робіт, як це робиться зараз) при проведенні проектів модернизації освітлення вулиць, доріг?:
• Вуличні ЛЕД світильники складають велику частину кошторису типового проекту роботи з модернизації (> 20 %) та мають технічно складний характер (див. вище)

Дякую!
Відповідь на запит 832/2017

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Визначення термінів “роботи” та “товари” передбачено пунктами 22 і 32 частини першої статті 1 Закону.

Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).

Відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

Згідно з розділом ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.

Таким чином, у залежності від предмета закупівлі, визначеного замовником, придбання здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону для робіт і товарів окремо.

При цьому відповідно до частини сьомої статті 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону конкурентний діалог може бути застосовано замовником за таких умов:

замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або визначити вид послуг, і для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками;

предметом закупівлі є консультаційні, юридичні послуги, розробка інформаційних систем, програмних продуктів, здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт, визначення вимог до виконання яких потребує переговорів.

При цьому згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи), зокрема здійснює вибір процедури закупівлі.

Таким чином, вибір процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно.

Відповідь надано: Департаментом сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
Теги: Предмет закупівлі Вибір процедури закупівлі
Чи була ця відповідь корисною для вас?
Так Ні
https://freegeoip.net/json