Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К"

Шановний користувачу!
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (далі – Положення), Мінекономіки є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом 5 та 6 пункту 1 статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначено, що головний орган у сфері планування оборонних закупівель - визначений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військовопромислову політику та головний орган у сфері здійснення оборонних закупівель - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та в особливий період.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості) , які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Відповідно до пункту 9 Особливостей  придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), без застосування конкурентних процедур закупівель, передбачених особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, прибутку (постачальницької винагороди) на рівні не більше 25 відсотків від собівартості, допускається за однієї із таких умов: розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт; якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару. При цьому собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг.
З огляду на вищезазначені положення законодавства собівартість товарів, робіт і послуг визначається на підставі стандартів бухгалтерського обліку, при цьому національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в Україні розробляються та затверджуються Міністерством фінансів України.
Отже, до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, не належить визначення правил формування та підтвердження собівартостей товарів, робіт і послуг.
Окрім цього, зазначаємо, що замовники здійснюють процедури закупівель/спрощені закупівлі товарів, робіт і послуг шляхом використання електронної системи закупівель “Прозорро”. При цьому саме завдяки функціонуванню електронної системи закупівель забезпечується ефективність та прозорість здійснення процесу закупівель товарів, робіт і послуг.
Підсумовуючи, звертаємо увагу, що замовник приймає рішення стосовно закупівлі товарів, робіт і послуг самостійно та на власний розсуд із дотриманням вимог законодавства. Окрім цього, зазначаємо, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер.