UA | EN
Загальна характеристика таблиць "витрати-випуск" (міжгалузевого балансу) як економіко-математичної моделі економіки
13.01.2006 | 15:42

Загальна характеристика

таблиць "витрати-випуск"(міжгалузевого балансу)

Таблиці "витрати-випуск" (міжгалузевого балансу) являють собою систему взаємопов'язаних таблиць (матриць) пропозиції ресурсів та їх використання, що відображають склад витрат і формування ресурсів (пропозиції) кожного виду товарів та послуг та використання (попит) товарів та послуг у виробничому споживанні (підприємствами для виробництва), кінцевому споживанні (домашніми господарствами, загальним державним управлінням), валовому нагромадженні (основного капіталу, зміні запасів), експорті. Ці таблиці дають розгорнуту характеристику процесів відтворення та ілюструють взаємозв'язки між виробниками і споживачами та взаємозалежність між видами економічної діяльності.

Історичні особливості виникнення та використання

В економічній теорії прообразами сучасних таблиць "витрати-випуск" були "економічна таблиця" Ф. Кене, схеми суспільного виробництва К. Маркса та модель загальної рівноваги Л. Вальраса.

Таблиці "витрати-випуск", як теоретична модель та прикладний економічний інструмент, були розроблені В. Леонтьєвим. Вперше розрахунки на базі “таблиць-витрати” були здійсненні для економіки США за 1919 і 1929 роки та були опубліковані у 1939 році. З тих часів таблиці розробляються у більш ніж 90 країнах світу.

За розробку теоретичної економіко-математичної моделі та методології її практичного застосування в економічній сфері В. Леонтьєв був нагороджений Нобелівською премією.

Інтеграцію системи таблиць "витрати-випуск" до системи національних рахунків було здійснено та опубліковано Організацією Об'єднаних Націй у 1968 році.

В Україні перший звітний міжгалузевий баланс (МГБ) було розроблено за 1966 рік за схемою балансу народного господарства. Відтоді розрахунки міжгалузевих балансів за розширеною програмою проводились кожні 5 років. Останній раз вони були здійснені за 1987 рік по 111 галузях матеріального виробництва. Починаючи з 1979 року проводились щорічні розрахунки МГБ за скороченою програмою.

Однак, у розробках МГБ за схемою балансу народного господарства, відтворювальний процес розглядався переважно з точки зору матеріально-речової збалансованості і виходячи з поділу економіки на виробничу та невиробничу сферу. Крім того, суттєвим недоліком цих розробок було те, що до складу кінцевого продукту вони включали матеріальні витрати галузей нематеріальної сфери, а до складу чистої продукції (національного доходу) - оплату послуг галузей нематеріального виробництва, спожитих у процесі виробничої діяльності (проміжного споживання).

Внаслідок цього показники, відбиті у звітних міжгалузевих балансах (проміжний і чистий продукт та кінцеве використання), були непорівнянні з аналогічними показниками, прийнятими у міжнародній практиці, і не давали можливості прямо визначити обсяг валового внутрішнього продукту.

З метою поглиблення аналітичних та прогнозних можливостей та більш адекватного відображення процесів відтворення ринкової економіки, наближення макроекономічних показників до тих, які розробляються у міжнародній практиці, Державний комітет статистики України з 1993 року розпочав щорічну розробку міжгалузевих балансів за системою національних рахунків.

У звітних міжгалузевих балансах до 2000 року виділяються галузі економіки відповідно до Загального класифікатора галузей народного господарства (ЗКГНГ), а починаючи з 2000 року - види економічної діяльності, відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД).

Практика складання

звітних таблиць "витрати-випуск"(міжгалузевого балансу) в Україні

Звітні таблиці "витрати-випуск" розробляються по 38 видах економічної діяльності і публікуються Державним комітетом статистики не раніше, ніж через рік після звітного періоду.

Методологічно сучасні таблиці "витрати-випуск" (міжгалузевого балансу) є невід’ємною складовою частиною системи національних рахунків (СНР) і тією ланкою, яка поєднує вартісні показники по видах економічної діяльності з макроекономічними агрегатами (валовим внутрішнім продуктом, інфляцією, обсягами експорту, імпорту, зайнятістю населення тощо). Дані таблиці „витрати-випуск” дозволяють аналізувати взаємозв’язки між галузями економіки та виявляти макроекономічні диспропорції.

Таблиця „витрати-випуск” (табл.1) показує, як продукт, вироблений у галузях економіки, використовується для проміжного та кінцевого споживання, нагромадження та вивезення. Вона також відображає структуру витрат (товарів та послуг), основні компоненти ВВП за видами економічної діяльності.

Таблиця 1. Схема таблиці „витрати – випуск” в цінах споживачів

Проміжне споживання

Кінцеве використання

Всього використано

Види економічної діяльності

Кінцеві споживчі витрати

Валове нагромадження капіталу

Експорт

Імпорт

Товари (послуги) в цінах споживачів, використані у виробництві

І квадрант

II квадрант

Оплата праці найманих працівників

Податки за виключенням субсидій на виробництво та імпорт

Валовий прибуток, змішаний доход

Валовий внутрішній продукт (ВВП)

III квадрант

Випуск всього

 

У колонках таблиці „витрати-випуск” (міжгалузевого балансу) відображено вартісний склад валового випуску за видами економічної діяльності у розрізі витрат окремих видів товарів та послуг, використаних у процесі виробництва (І квадрант) та валового внутрішнього продукту (III квадрант). У рядках - використання кожного виду товарів та послуг на проміжне споживання і кінцеве використання (ІІ квадрант).

Для кожного виду економічної діяльності загальний обсяг випуску дорівнює обсягу використання. Як вироблені, так і використані товари та послуги, відображені за вартістю їх споживання, тобто з включенням торгово-транспортної націнки і податків за виключенням субсидій на продукти.

Проміжне споживання (І квадрант) включає:

• вартість товарів та послуг, спожитих економічною одиницею за рік;

• умовно-нараховану оплату послуг фінансових посередників;

• витрати на відрядження за винятком добових;

• придбання виробниками малоцінних та швидкозношуваних предметів;

• орендну плату за будівлі, споруди, машини та обладнання;

• придбання озброєння, обмундирування, харчування для збройних сил.

Не входять до складу проміжного споживання:

• витрати на реконструкцію і модернізацію основних фондів, які призводять до поліпшення їх характеристик, збільшення терміну експлуатації чи повного відновлення;

• орендна плата за використання землі та інших невироблених активів;

• витрати по передачі права власності на товари капітального характеру;

• витрати на буріння свердловин для добування нафти та газу крім розвідувального буріння тощо.

Проміжне споживання оцінюється за цінами споживання з урахуванням торгово-транспортної націнки та податків на продукти (переважно за виключенням податку на додану вартість).

Кінцеве використання (II квадрант)

Кінцеве використання включає - кінцеві споживчі витрати на придбання товарів та послуг, валове нагромадження, експорт та імпорт.

Кінцеві споживчі витрати у таблиці „витрати-випуск” формується за принципом «хто фінансує витрати» і включає кінцеві споживчі витрати домашніх господарств, некомерційних організацій, які обслуговують домашні господарства та органів загального державного управління.

Витрати домашніх господарств становлять основну частину кінцевого споживання і характеризують структуру споживання товарів та послуг населенням за рахунок власних коштів. Вони включають витрати на придбання споживчих товарів і послуг, споживання товарів та послуг, одержаних у натуральній формі і вироблених для власного кінцевого споживання. Особливим елементом є умовно обчислена вартість проживання у власному житлі.

Не входять до складу кінцевого споживання товари, придбані домашніми господарствами для виробничих потреб, придбання будинків і квартир та придбання цінностей.

Витрати некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства включають вартість неринкових послуг, наданих домашнім господарствам цими організаціями (партії, профспілки, молодіжні, жіночі, релігійні та доброчинні організації), а також послуги соціально-культурного характеру, надані підприємствами власним працівникам.

Витрати органів загального державного управління розподіляються на індивідуальні і колективні. Індивідуальні послуги органів державного управління споживаються безпосередньо домашніми господарствами. Існують також державні видатки на купівлю товарів для безоплатної або пільгової передачі домашнім господарствам (транспортні засоби та бензин для інвалідів, підручники, медикаменти, продукти харчування). Колективні послуги надаються суспільству в цілому (забезпечення безпеки і оборони, підтримання законності і правопорядку, здійснення державної політики, наукових досліджень тощо).

Валове нагромадження капіталу - це приріст активів, які впродовж тривалого часу використовуються в процесі виробництва. До його складу включається приріст виробленого основного капіталу, поліпшення існуючого основного капіталу і невироблених активів, витрати по передачі права власності. Не входять до складу валового нагромадження капіталу малоцінні і швидкозношувані предмети, споживчі товари тривалого використання, військова техніка, земля, корисні копалини. Термін «валове» означає, що з даного показника не вилучено обсяг споживання основного капіталу.

Зміна запасів матеріальних оборотних коштів розраховується як різниця між їх наявністю на кінець та на початок року з урахуванням коригування на зміну цін в умовах інфляції. Матеріальні оборотні кошти включають сировину, матеріали, паливо, корми, насіння, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виробництва, готову продукцію та товари для перепродажу.

Чисте придбання цінностей характеризує придбання, за виключенням продажу ювелірних виробів, дорогоцінних каменів, творів мистецтва, які з часом не зменшують своєї вартості.

Валовий внутрішній продукт (III квадрант)

Валовий внутрішній продукт відображає утворення первинних доходів, одержаних у результаті безпосередньої участі в процесі виробництва. ВВП включає оплату праці найманих працівників; податки за виключенням субсидій на виробництво та імпорт та валовий прибуток, змішаний доход. Не включаються до складу ВВП доходи від власності.

Оплата праці найманих працівників складається із заробітної плати, фактичних і умовних внесків наймачів на соціальне страхування.

Заробітна плата являє собою винагороду в грошовій та натуральній формі, виплачену за виконану у звітному періоді роботу.

Фактичні внески наймачів на соціальне страхування складаються з внесків до фондів: соціального страхування, пенсійного, сприяння зайнятості тощо.

Умовно обчислені внески роботодавець сплачує працівникам безпосередньо у вигляді допомог, без залучення спеціальних фондів (вихідна допомога, матеріальна допомога, пенсії та стипендії за рахунок коштів підприємства тощо).

Валовий прибуток відображає первинні доходи, одержані корпораціями в результаті участі в процесі виробництва.

Змішаний доход відображає первинні доходи некорпорованих підприємств, які належать домашнім господарствам.

Податки та субсидії на виробництво та імпорт розподіляються на дві групи: податки та субсидії на продукти, а також інші податки та субсидії, пов'язані з виробництвом.

Податки на продукти сплачуються за одиницю товару чи послуги, які були вироблені, продані або імпортовані, пропорційно їх кількості або вартості. Це такі податки як податок на додану вартість (ПДВ), акцизний збір, податки на імпорт тощо.

Відображення ПДВ в таблиці „витрати-випуск” має особливості. Проміжне споживання оцінюється в цінах придбання без відрахованого ПДВ, включаючи торгово-транспортні націнки. Виключення становить частина підприємств, для витрат яких відрахування ПДВ не здійснюється (підприємства, які надають неринкові послуги, та підприємства, що належать до сектору домашніх господарств).

Інші податки, пов'язані з виробництвом інституційні одиниці сплачують за участь у процесі виробництва.

Субсидії на продукти інституційна одиниця одержує пропорційно кількості або вартості продукції. У III квадранті субсидії відображаються зі знаком «мінус».

Інші субсидії, пов'язані з виробництвом інституційні одиниці одержують в результаті участі у виробництві або за використання окремих факторів виробництва.

Оплата послуг фінансових посередників являє собою різницю між відсотками, які фінансові установи одержали по наданих кредитах та сплатили за депозитами. В таблиці “витрати-випуск”, через неможливість розподілу за видами діяльності, цей показник наводиться в проміжному споживанні окремою колонкою по рядку «Фінанси», а при визначенні валової доданої вартості (III квадрант) він показаний зі знаком «мінус».

При порівнянні показників таблиць "витрати-випуск" з іншими макроекономічними показниками слід мати на увазі такі методологічні особливості:

таблиці "витрати-випуск" розробляються по видах економічної діяльності, тобто формується "чиста" галузь, яка виробляє певний товар або послугу на відміну від "господарських", сформованих за ознакою галузевої належності підприємств;

згідно з СНР всі показники обчислюються за методом нарахувань, тобто потоки відображається вже на момент виникнення зобов’язань.

Економіко-математична модель

таблиць „витрати-випуск” (міжгалузевого балансу)

Таблиці "витрати-випуск" - це економіко-математична модель, яка дозволяє вивчати взаємовплив великої кількості економічних показників та моделювати можливі (альтернативні) напрями розвитку економіки. Зазначена модель описується системою рівнянь, кожне з яких відображає балансові співвідношення між виробництвом окремими економічними об’єктами обсягів продукції та сукупною потребою в цій продукції.

За такого підходу економічна система складається з об’єктів, кожен з яких випускає певний товар або послугу, частина з яких споживається ним же та іншими об’єктами системи, а решта виводиться за межи системи, як її кінцева продукція.

Модель ґрунтується на ряді припущень:

обсяг товарів (послуг), придбаних окремим видом економічної діяльності, є функцією обсягу випуску цього виду економічної діяльності. Припускається, що ця функція є лінійною і однорідною, що означає постійну віддачу від масштабу. Також припускається, що технологія виробництва не змінюється;

кожен товар (або група товарів) постачається одним видом економічної діяльності. Це означає, що існує лише один метод виробництва кожного товару та кожен вид економічної діяльності виробляє лише один основний вид товару. Іншими словами, не існує комбінованих товарів;

загальний ефект від здійснення декількох видів виробництва - це сума окремих ефектів. Це відомо як адитивне припущення;

економічна система урівноважена при заданому рівні цін;

у статичній моделі таблиць "витрати-випуск" не існує обмеження для нарощування обсягів виробництва. Тобто пропозиція кожного товару є повністю еластичною. Кожен вид економічної діяльності може виробляти будь-яку кількість товарів та задовольняти будь-який попит.

Основу інформаційного забезпечення моделі міжгалузевого балансу становить технологічна матриця (1), що містить коефіцієнти прямих витрат на виробництво одиниці продукції. Ця матриця є базою економіко-математичної моделі таблиць „витрати – випуск”.

                                            (1)

 

Компоненти технологічної матриці aij називаються коефіцієнтами прямих витрат та обчислюють їх таким чином:

                                              (2)

Де xii продукція і-того виду економічної діяльності, спожита в процесі виробництва j-тим видом економічної діяльності,

xj – випуск j-того виду економічної діяльності.

 

Коефіцієнти прямих витрат показують, яку кількість продукції і-тої галузі необхідно витратити, для виробництва одиниці продукції j-тої галузі.

Якщо розглядати дані таблиць "витрати-випуск" по строках, то кожен вид економічної діяльності можна описати у вигляді наступного рівняння:

(i = 1,2,…n)                    (3.1)

де xi - продукція і-того виду економічної діяльності,

yі - попит і-того виду економічної діяльності (кінцеві споживчі витрати, валове нагромадження, сальдо експорту-імпорту).

 

Рівняння (3.1) характеризує використання продукції кожного виду економічної діяльності на проміжне споживання, кінцеве споживання, нагромадження та експорт.

Якщо розглядати дані таблиць "витрати-випуск" по колонках, то кожен вид економічної діяльності можна описати у вигляді наступного рівняння:

(j = 1,2,…n)                   (3.2)

де zj - валова додана вартість j-того виду економічної діяльності

 

Рівняння (3.2) характеризує вартісний склад випуску продукції j-того виду економічної діяльності

У матричній формі рівняння (3.1) матиме вигляд:

або                                                                         (4)

де Х - вектор випуску продукції,

А - матриця коефіцієнтів прямих витрат,

Y - вектор попиту.

 

На основі матриці прямих витрат розраховується матриця повних витрат

В=(Е-А)-1                                                                  (5)

де Е – одинична матриця n-го порядку,

В =                             (6)

 

Коефіцієнти bij називають коефіцієнтами повних матеріальних витрат і вони відображають, як прямі, так і опосередковані витрати на виробництво одиниці продукції.

Коефіцієнти повних матеріальних витрат bij показують, який обсяг продукції і-тої галузі необхідно виробити (враховуючи прямий та непрямий ефект процесу виробництва даного виду продукції) для того, щоб отримати одиницю кінцевої продукції j-тої галузі.

Найважливішою особливістю матриці повних витрат є наступне: якщо коефіцієнти цієї матриці помножити на вектор попиту, то можна отримати випуск по кожному виду економічної діяльності.

                                          (7)

Рівняння (7) називається основним рівнянням моделі "витрати-випуск", тому, що саме воно використовується для проведення різноманітних практичних розрахунків.

Практичне застосування

економіко-математичної моделі таблиць "витрати-випуск"

Можливості практичного застосування моделі "витрати-випуск" (міжгалузевого балансу) досить широкі, підтвердженням чого може бути регулярна розробка звітних таблиць "витрати-випуск" як у країнах із централізованою економікою (колишній СРСР та республіки), так і в розвинутих країнах (насамперед, Японія, Канада і США).

Аналіз показників таблиць "витрати-випуск" надає комплексну характеристику процесів, що відбуваються в економічній системі в цілому і в окремих її складових. Це дає підстави вважати модель "витрати-випуск" могутнім інструментом для проведення різних аналітичних розрахунків з метою перевірки можливості реалізації варіантів розвитку економіки та обґрунтуванні на урядовому рівні рішень з реалізації основних соціально-економічних заходів .

Хоча звітні таблиці "витрати-випуск" відстають від реального економічного процесу принаймні на один рік, але використання їх структурних співвідношень дозволяє отримати цілу низку важливих для економічного управління розрахунків. Серед них розрахунки: